Очікується, що лідер України приєднається до глав держав та урядів Франції, Німеччини, Італії, Японії, Канади, Великої Британії та США, аби обговорити питання безпеки України.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці цього місяця планує взяти участь у саміті G7 у Франції, щоб обговорити важливі питання військової дипломатії й посилення систем протиповітряної оборони для протидії російським балістичним ракетам. Про це повідомляє Politico.
Саміт відбудеться в курортному місті Евіан-ле-Бен. Попри заяву радника президента Франції в березні про відсутність офіційного запрошення для Зеленського, український лідер усе ж планує відвідати захід. Джерела, близькі до переговорного процесу, підтвердили цю інформацію.
Очікується, що на саміті головними темами для президента України стануть такі питання: активізація військової дипломації, залучення нових систем протиповітряної оборони та посилення протидії масованим атакам з боку Росії.
Зауважимо, що організація цьогорічного саміту супроводжувалася певними змінами. Франція вирішила відкласти його початок, щоб уникнути збігу з 80-річним ювілеєм президента США Дональда Трампа. Офіційно це пояснили узгодженням графіків із партнерами, хоча джерела зазначають, що причиною також могли стати інші події, зокрема турнір зі змішаних бойових мистецтв UFC і боксерський поєдинок, організовані в Білому домі з нагоди свята американського лідера.
В Україні очікують від саміту Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який відбудеться 7-8 липня в Анкарі, обговорення фінансової підтримки для Києва. Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов повідомив у коментарі для Reuters.
Зокрема, Джелялов сподівається, що президент України Володимир Зеленський відвідає саміт Альянсу в Анкарі. За словами дипломата, в Києві хочуть, аби країни-члени знову підтвердили підтримку стратегічній меті України щодо вступу до воєнного альянсу.
У червні минулого року президент Зеленський закликав західних партнерів виділяти 0,25% від їхнього ВВП, щоби допомогти Києву наростити виробництво зброї.
За словами посадовців, генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував ідею, аби країни-члени, крім США, витрачали таку суму на підтримку України.
Утім, ця ідея зіштовхнулася зі спротивом, і минулого тижня Рютте заявив, що не вірить у те, що це буде прийнято.
Водночас, як повідомляють дипломати, обговорення тривають щодо ідей демонстрації підтримки для України на саміті НАТО.
Саміт Альянсу у липні має відбутися на тлі напруженості між Вашингтоном і європейськими союзниками з низки питань. Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав від союзників з НАТО значно підвищити витрати на оборону, оскільки адміністрація США відстоює позицію, що європейські союзники повинні зрештою взяти на себе основну відповідальність за традиційну оборону континенту.
Посол Джелялов повідомив, що Україна пропонує країнам-членам Альянсу, зокрема Туреччині, укласти угоду про дрони. “Механізм (може бути) таким, в межах якого кожен член НАТО вносить частину своїх фінансів на підтримку зміцнення спроможності безпеки України”, – відзначив Джелял.
Український дипломат визнав, що не кожен союзник хоче розподіляти ресурси, оскільки вони намагаються посилити власну оборону відповідно до правил НАТО. “Але ми не кажемо: “Дайте нам 100%”. Лише дуже малу частину”, – додав Джелялов без уточнення.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні візьме участь у саміті Європейської політичної спільноти, який відбудеться 4 травня у столиці Вірменії Єревані.
Про це повідомив глава Європейської ради Антоніу Кошта в X.
Кошта заявив, що він разом з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном запросив канадського прем’єра долучитися до саміту Європейської політичної спільноти – майданчика, який об’єднує країни ЄС та держави поза його межами для дискусій щодо проблем континенту.
Це перший випадок, коли в саміті спільноти візьме участь країна, що не розташована в Європі.
Кошта наголосив, що Канада є “більш ніж партнером” для європейців.
“Європа та Канада – це більше, ніж просто партнери-однодумці: разом ми будуємо глобальний альянс для захисту миру, спільного процвітання та багатосторонності”, – зазначив глава Євроради.
Особисту присутність Зеленського на зустрічі (не через відеозв’язок, як планувалося раніше) підтвердив виданню Politico президент Євроради Антоніу Кошта.
На Кіпрі 23 квітня відбудеться неформальне засідання Європейської ради, на якому буде особисто присутній Президент України Володимир Зеленський. Про це повідомляє Politico.
Особисту присутність Зеленського на зустрічі (не через відеозв’язок, як планувалося раніше) підтвердив виданню Politico президент Євроради Антоніу Кошта.
“Ми будемо раді особисто вітати президента Зеленського в цей особливо важливий момент”, – йдеться у публікації.
Лідери готові до ймовірного схвалення кредиту на підтримку України, який довго блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який програв вибори 12 квітня та не прибуде на засідання на Кіпрі.
Як очікується, процедурно кредит буде схвалено о 13:00, одночасно з поновленням перекачування нафти нафтопроводом “Дружба” в напрямку Угорщини, що прокладе шлях до фізичної видачі кредиту.
За словами Кошти,Європа довела, що може виконувати свої зобов’язання, і продовжуватиме це робити.
“Ми підтримуватимемо Україну у 2026 та 2027 роках… стільки, скільки потрібно, і скільки б це не знадобилося”, – зазначив він.
Як пише видання, з відходом Орбана багато хто у Брюсселі відчуває перезавантаження.
За словами одного з дипломаівт, панують “полегшення та оптимізм”. Очікується, що кредит Україні та 20-й пакет санкцій проти Росії (останній заблокований як Угорщиною, так і Словаччиною) будуть підписані та символічно відзначені разом із Зеленським на Кіпрі.
Екскомбатанти, які брали участь у війні проти України на боці Росії, становлять загрозу внутрішній безпеці Європейського Союзу, і ЄС має вирішити це питання.
Про це йдеться у свіжому проєкті висновків Європейської ради 19-20 березня, підготованому до розгляду лідерами ЄС, з текстом якого мала змогу ознайомитися кореспондентка “Європейської правди”.
Європейська рада планує обговорити небезпеку для Євросоюзу, яку становлять колишні російські комбатанти, які воювали проти України.
“Європейська Рада наголошує на потенційній загрозі внутрішній безпеці ЄС з боку російських екскомбатантів, які брали участь в агресії проти України”, – йдеться у новому пункті 16 проєкту висновків саміту лідерів ЄС.
У тексті також міститься пропозиція для Єврокомісії “надати оцінку щодо можливих шляхів вирішення цього питання”.
Як повідомляла раніше “Європейська правда”, проєкт висновків підтверджує непохитну підтримку ЄС суверенітету України, а також необхідність надання Україні подальшої військової та фінансової підтримки (включаючи надання позики у 90 млрд євро), щоб Росія не могла досягти своїх воєнних та стратегічних цілей.
У проєкті висновків засуджується надання підтримки РФ Білоруссю, Іраном та КНДР, і міститься заклик до притягнення до відповідальності винних за воєнні злочини, у тому числі у рамках роботи Спеціального трибуналу.
Так само проєкт констатує європейське майбутнє України і необхідність відкрити переговорні кластери якомога швидше.
Окрім цього, документ фіксує наміри Євросоюзу долучитися до зусиль щодо встановлення справедливого миру в Україні та зробити внесок у гарантії безпеки.
Європейські лідери планують провести особисті переговори найближчими днями, щоб обговорити, як реагувати на крок президента США, який має намір ввести мита на країни, що не підтримують його плани щодо захоплення Гренландії.
Лідери 27 урядів Європейського Союзу зустрінуться «найближчими днями», щоб обговорити відповідь на погрози президента США Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії, повідомив у неділю ввечері голова Європейської ради Антоніу Коста, як стверджує Politico.
Коста скликав надзвичайне засідання Європейської ради після того, як у неділю в Брюсселі зібралися посли ЄС, щоб обговорити суботню заяву Трампа про те, що він купить Гренландію і обкладе митами ті країни ЄС, які стануть йому на заваді. У вихідні міжнародна преса активно обговорювала Гренландію, заяву Трампа та реакцію Європи на неї. Схоже, що справа вже виходить за межі острова.
За словами чиновника ЄС і дипломата, знайомого з планами, саміт відбудеться у четвер, 22 січня.
На думку чиновника, зустріч лідерів буде «фізичною» — лідери повинні бути присутніми особисто, а не у формі віртуального конференц-зв’язку.
Президент України Володимир Зеленський братиме участь у зустрічі лідерів країн Євросоюзу. Однією з ключових тем обговорень саміту буде „репараційний кредит” для України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як пише видання, голова української держави спробує заручитися підтримкою „репараційного кредиту”, який, згідно з ідеєю Єврокомісії, має бути забезпечений замороженими активами Росії. Саміт відбудеться 18-19 грудня.
Bloomberg нагадує, що лідери Європи вже кілька тижнів намагаються остаточно узгодити „репараційний кредит”, але процес зіткнувся з опором з боку Бельгії. Саме в бельгійському депозитарії Euroclear зберігається велика частина заморожених активів РФ.
Бельгія вимагає гарантій захисту від фінансових зобов’язань на випадок відповідних дій Москви або якщо Росія раптово доб’ється повернення активів через суд.
План Єврокомісії передбачає використання російських коштів для надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро (106 млрд доларів) протягом найближчих двох років.
Якщо узгодити таку ініціативу не вдасться, країнам ЄС доведеться розглянути тимчасові варіанти фінансування України.
Варто зауважити, що для того, щоб Україна отримала „репараційний кредит”, ініціативу має підтримати „кваліфікована більшість” країн Євросоюзу. Ключове голосування відбудеться саме на саміті.
Лідери країн-членів Європейського союзу повинні на наступному саміті ухвалити рішення, як саме буде надана фінансова підтримка Україні на 2026-2027 роки.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила під час виступу на пленарному засіданні Європарламенту щодо підготовки до засідання Європейської ради, яке пройде у Брюсселі 18-19 грудня.
„Від нас залежить, як фінансувати боротьбу України. Ми знаємо про терміновість, вона гостра. Ми всі це відчуваємо, ми всі це бачимо. Бо так само, як мирні переговори активізуються, посилюється і шквал російських атак”, – зазначила фон дер Ляєн.
За її словами, згідно з оцінками МВФ та ЄС, потреби України на 2026-2027 роки становлять близько 137 млрд євро.
„Європа повинна покрити дві третини, тобто 90 млрд євро, і справа не лише в цифрах. Йдеться про посилення здатності України забезпечити справжній мир, справедливий, тривалий, який захищає Україну, а отже, і Європу”, – сказала президент Єврокомісії.
Фон дер Ляєн також висловила переконання, що питання фінансування України також стосується збільшення вартості війни для Росії.
„Саме тому я запропонувала два різні варіанти для цієї майбутньої Європейської Ради: один, заснований на російських активах, а інший, заснований на запозиченнях ЄС. І нам доведеться вирішити, яким шляхом ми хочемо піти, яким маршрутом ми хочемо йти, але одне дуже й дуже чітко: ми повинні прийняти рішення про фінансування України протягом наступних двох років на цій Європейській Раді”, – розповіла вона.
Президент Єврокомісії нагадала, що у цьому напрямку ЄС вже зробив „один дуже важливий крок” – минулого тижня домовилися про безстрокове заморожування російських активів.
За її словами, це вирішальний крок, який посилає дуже сильний політичний сигнал.
„Це означає, що російські активи залишатимуться знерухомленими, доки ми не вирішимо інакше. Доки Росія не припинить війну і доки Росія належним чином не виплатить Україні репарації за завдану шкоду. Йдеться також про зміцнення здатності України забезпечити справжній мир, справедливий, тривалий і такий, що захищає Україну та Європу”, – наголосила фон дер Ляєн.
[type] => post [excerpt] => Лідери країн-членів Європейського союзу повинні на наступному саміті ухвалити рішення, як саме буде надана фінансова підтримка Україні на 2026-2027 роки. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1765999800 [modified] => 1765997634 ) [title] => ЄС на саміті має вирішити питання щодо підтримки України на 2026-2027 роки, - фон дер Ляєн [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172503&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 172493 [uk] => 172503 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 164424 [image] => Array ( [id] => 164424 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula.png [original_lng] => 1254222 [original_w] => 1303 [original_h] => 824 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula-300x190.png [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula-768x486.png [width] => 768 [height] => 486 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula-1024x648.png [width] => 1024 [height] => 648 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula.png [width] => 1303 [height] => 824 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula.png [width] => 1303 [height] => 824 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ursula.png [width] => 1303 [height] => 824 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 733 [_thumbnail_id] => 164424 [_edit_lock] => 1765990439:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 623887319000 [_oembed_d874afa3179a95cf98b6e045be041989] =>
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо запросив лідерів семи держав-членів ЄС на саміт Східного флангу блоку, який відбудеться 16 грудня в Гельсінкі.
Про це повідомили у департаменті комунікацій фінського уряду, пише „Європейська правда”.
Зустріч буде присвячена загрозам європейській безпеці та обороноздатності, особливо на східному кордоні ЄС.
Одноденний саміт Східного флангу ЄС пройде вперше.
У саміті візьмуть участь прем’єр-міністри Ульф Крістерссон (Швеція), Крістен Міхал (Естонія), Евіка Сіліня (Латвія), Дональд Туск (Польща) і Росен Желязков (Болгарія), а також президенти Нікушор Дан (Румунія) і Гітанас Науседа (Литва).
Примітно, що серед запрошених лідерів не вказані прем’єр-міністри чи президенти Угорщини та Словаччини, які також є частиною Східного флангу ЄС.
За словами прем’єр-міністра Петтері Орпо, саміт стане нагодою для глибокого обговорення загроз безпеці. Водночас країни на східному фланзі Європи зможуть ще більше поглибити співпрацю в галузі оборони та управління кордонами.
Саміт Східного флангу в Гельсінкі відбудеться напередодні засідання Європейської ради в Брюсселі.
Речник російського диктатора володимира путіна дмитро пєсков висловився щодо зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 7 листопада поточного року в столиці Угорщині Будапешті. Про це повідомляють російські „ЗМІ”, передає УНН.
За словами речника кремля, „тут навряд чи можна намагатися щось прогнозувати, і будь-які прогнози, швидше за все, будуть безпідставними”.
Ми вважаємо, що на певному етапі, безумовно, саміт буде затребуваний обома сторонами. Але цьому саміту має передувати дуже напружена, скрупульозна, експертна робота. І тут абсолютно наші американські колеги з нами тут погоджуються. Ви чули нашу недавню заяву пана Віткоффа (спеціальний представник Трампа на переговорах щодо припинення російсько-української війни – ред)
