Румунсько-французького найманця Гораціу Потру, якого підозрюють у спробі державного перевороту, екстрадували з Дубаю на батьківщину й арештували.
Про це у четвер, 20 листопада, повідомило Міністерство юстиції Румунії.
У повідомленні йдеться, що Потру, його син Доріан і племінник Александру Космін Потра «були доставлені на територію країни після успішного завершення процедури екстрадиції».
«Зазначені вище громадяни Румунії були передані завдяки зусиллям Міністерства юстиції Румунії в рекордно короткий термін та завдяки плідній співпраці з еміратськими колегами», — додали у Мінʼюсті Румунії.
Гораціу Потра, який колись служив у французькому Іноземному легіоні, був заарештований в аеропорту Дубая 24 вересня разом із сином і племінником, коли вони збиралися вилітати до Москви. Румунські слідчі звинуватили їх у змові з соратником Потри, ультраправим проросійським політиком Келіном Джорджеску, з метою «повалення конституційного ладу».
На початку грудня 2024 року Потра і близько 20 його спільників були затримані в Румунії після того, як їх перехопили дорогою до столиці Бухареста, де вони, імовірно, готували насильницькі протести проти скасування результатів першого туру виборів. Під час обшуків слідчі знайшли в будинках Потри нелегальну зброю і великі суми грошей готівкою. Потра незабаром був звільнений.
За інформацією The Guardian, у матеріалах обвинувачення йдеться, що в грудні Джорджеску зустрівся з Потрою на кінній фермі, щоб «спланувати насильницьке захоплення влади» після того, як його перемогу на президентських виборах скасували. Джорджеску спочатку заперечував факт зустрічі, але передумав після того, як у медіа з’явилися їхні спільні фотографії. Він запевняв, що плани перевороту ніколи не обговорювалися.
У Румунії Потру також звинувачують в ухиленні від сплати податків від доходів, отриманих за допомогою найманства в Африці, а також у незаконному фінансуванні кампанії Джорджеску шляхом надання готівки і покриття щомісячної оренди розкішного лімузина для політика.
Кличко: «Нагадую, військова адміністрація – тимчасовий орган, що має займатися обороною й безпекою, а не узурпацією влади»
Сьогодні, 29 січня, мер Києва Віталій Кличко записав відеозвернення до президента України Володимира Зеленського і попросив його, як гаранта Конституції, «не допустити руйнування місцевого самоврядування – основи демократії».
«Поки ви, як Верховний головнокомандувач, зосереджені на війні та захисті України, люди з вашого оточення займаються політичними інтригами. І ці процеси стають критичними. У Києві відбувається спроба розбалансувати владу та знищити місцеве самоврядування», – заявив Кличко.
За словами мера Києва, новий начальник КМВА Тимур Ткаченко, без військової освіти й досвіду, який замінив на посаді бойових генералів, блокує вирішення ключових господарських питань.
«Відновлення пошкоджених будинків, компенсації постраждалим мешканцям, відновлення інфраструктури та інші. Це дестабілізує управління містом і створює загрозу життєзабезпеченню столиці», – наголосив мер.
За словами Кличка, новий начальник КМВА намагається перебрати повноваження мера, міської ради та КМДА, порушуючи закон. «Нагадую, військова адміністрація – тимчасовий орган, що має займатися обороною й безпекою, а не узурпацією влади. Кияни обрали мера міста, в якому живуть. І я продовжу захищати їхні інтереси», – наголосив Кличко.
Мер Києва попросив президента України, як гаранта Конституції, «не допустити руйнування місцевого самоврядування – основи демократії».
Російська еліта одного разу може повернутися проти свого лідера Володимира Путіна. Такий погляд є цілком реалістичним.
Про це заявив новий голова зовнішньої Ради національної безпеки та оборони України Олександр Литвиненко в його інтерв’ю виданню The Economist.
„У керівництві ще чимало раціональних людей. Вони думатимуть і діятимуть, коли зрозуміють, що ціна перебування з Путіним вища, ніж відхід від нього”, – сказав він.
Але першочерговим завданням України є одержання реальних гарантій безпеки, заявив Литвиненко.
Як зазначає The Economist, не багато хто знає росію так само добре, як Олександр Литвиненко. Новий секретар РНБО провів п’ять років становлення в Москві як курсант-криптолог в елітній академії КДБ. Нещодавно, будучи головою Служби зовнішньої розвідки України протягом двох років війни, він займався підривом та отриманням інформації від своїх колишніх колег. Наприкінці березня він обійняв одну з найважливіших посад у країні.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Рада ЄС схвалила „рамку” обмежувальних заходів проти Нігеру, де після держперевороту до влади прийшла хунта.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це оголосили у пресслужбі.
Обмеження мають „продемонструвати готовність ЄС накладати санкції на тих, хто підриває стабільність, демократію і верховенство права у Нігері та становить загрозу для миру й безпеки у регіоні”, заявили у комюніке.
Погоджена „рамка” дозволить ЄС накладати санкції на відповідних осіб та компанії, що включатимуть замороження активів і заборону надання коштів, а також заборону в’їзду на територію ЄС для фізосіб.
У ЄС розраховують, що ці обмеження стануть внеском у зусилля Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS) з відновлення конституційного ладу в країні.
„ЄС від початку найрішучіше засудив державний переворот у Нігері. Сьогоднішнім рішенням Євросоюз посилює свою підтримку зусиль ECOWAS і надсилає чіткий сигнал: за військові перевороти доведеться платити ціну”, – зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Задля безперешкодного доступу в країну гуманітарної допомоги санкційний режим передбачає винятки відповідно до резолюції Радбезу ООН 2664.
Військовий переворот у Нігері стався 26 липня 2023 року. Законно обраний президент країни Мохамед Базум досі залишається під вартою.
Блок країн Західної Африки ECOWAS застосував економічні обмеження проти хунти і пригрозив військовою інтервенцією до Нігеру, якщо військові не повернуть владу законно обраному президенту. Втім, ці погрози так і не реалізували.
Переворот у Нігері зруйнував систему історичного впливу Парижа в колишніх колоніях Франції та Бельгії у державах на південь від Сахари.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що російське „ПВК Вагнер” намагалося влаштувати в її країні державний переворот. Саме той переворот, який був зірваний на початку 2023 року.
Про це заявила Санду в інтерв’ю Financial Times, повідомляє „Європейська правда”
Президентка Молдови заявила, не навівши подробиць, що за планом держперевороту в її країні стояла група Євгенія Пригожина, нині покійного засновника групи Вагнера.
У цьому зв’язку вона підкреслила, що Росія активно здійснює вплив на Молдову, використовуючи постачання газу, гібридні атаки, включно з кіберінструментами, та погрози, пов’язані з проросійським сепаратистським регіоном „Придністров’я”.
„Росія збирається посилити свій тиск на Молдову. Вони спробували в енергетиці й зазнали невдачі. Вони намагалися повалити уряд, і їм це не вдалося. А тепер вони намагаються масовано втручатися в наші вибори, використовуючи великі гроші”, – сказала Санду.
За її словами, молдовські спецслужби виявили щонайменше 20 мільйонів євро російських грошей, які надійшли в країну для здійснення політичного впливу.
„Інструменти, які вони використовують, щоб завести гроші в країну, дуже різноманітні. Ми бачили, що деякий час вони просто відправляли молдован до Москви літаком через Вірменію. І ці люди привозили по 10 тисяч євро. Нещодавно ми бачили, що вони привозили банківські картки, видані в Дубаї”, – пояснила президентка.
Росія чинить тиск на Молдову з початку президентства Маї Санду в 2020 році, оскільки незадоволена її прозахідними поглядами та бажанням домогтись молдовського членства в Євросоюзі.
I strongly condemn Russia's brutal attack on port infrastructure in Odesa region. Russia must be held accountable for every piece of infrastructure destroyed. My thoughts are with all those affected. Moldova stands firmly with Ukraine.
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
Moldova, today you are victorious. Together, we’ve shown the strength of our unity, democracy, and commitment to a dignified future.
Thank you, dear Moldovans, at home and abroad. Walk with pride—you are freedom, hope, and resilience. I am proud to serve you all. pic.twitter.com/yGGlrjAMEC
У четвер нігерійська хунта призупинила дипломатичний імунітет посла Франції і наказала поліції депортувати Сильвена Ітте з країни.
Згідно з документом, оприлюдненим Міністерством закордонних справ Нігерії, дипломатичні візи та інші посвідчення особи для всіх членів сім’ї Ітте також були анульовані.
Військове керівництво, яке здійснило переворот 26 липня, вислало посла Сільвена Ітте з країни минулої п’ятниці, давши йому 48 годин на те, щоб залишити країну. Париж не відкликав свого дипломата із західноафриканської країни, незважаючи на те, що 28 серпня закінчився крайній термін.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив у понеділок, що їхній дипломат залишиться в Нігері.
Французький уряд наголосив, що не визнає хунту законним лідером країни. Міністерство закордонних справ Парижа заявило в четвер, що організатори перевороту не мали жодних повноважень вимагати від’їзду посла Франції в Ніамеї.
„Ми постійно оцінюємо безпеку і умови роботи нашого посольства”, – підкреслили в міністерстві.
Хунта звинуватила Францію у бажанні військового втручання в Нігер з метою відновлення на посаді поваленого президента Мохамеда Базума. Вони також стверджували, що Економічне співтовариство західноафриканських держав (ЕКОВАС) перебуває на утриманні колишньої колоніальної Франції.
Після перевороту ЕКОВАС наклало на Нігер жорсткі санкції і пригрозило розгорнути хунту для відновлення конституційного порядку.
Франція надала Нігеру 1 500 військовослужбовців, щоб допомогти режиму президента Базума боротися з джихадистами, які залили кров’ю Нігер і більшу частину Сахельського регіону.
Conflit Hamas-Israël : ce matin devant le juge des référés du tribunal administratif de Paris pour contester la suspension de l'interdiction d'une manifestation propalestinienne à Paris.
Le Hamas, « un mouvement de résistance » ? Non ! c’est un mouvement terroriste. Je saisis le procureur de la République pour apologie du terrorisme. https://t.co/Z9jmpDnNmi
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Габонські війська тріумфально провели генерала Нгему — екскерівника президентської гвардії — вулицями столиці Лібревілю, тоді як повалений президент Алі Бонго зняв відео у своїй резиденції із закликом до «друзів у всьому світі» почати «шуміти».
Армійські офіцери заявили, що скасували результати суботніх виборів, на яких Бонго переміг. Його родина правила Габоном понад 55 років.
Переворот засудили ООН, Африканський Союз, Велика Британія і Франція. Державний департамент США закликав армію Габону «зберегти цивільне правління» і «подбати про безпеку членів уряду».
У Габоні військові оголосили про захоплення влади. Їхня заява прозвучала в ефірі місцевого телебачення за кілька хвилин після того, як ЦВК країни оголосила підсумки голосування, згідно з якими чинного президента Алі Бонго Ондімба переобрано на третій термін, повідомляє Reuters.
Група офіцерів високого рангу, які, за їхніми словами, представляють усі силові структури країни, в ефірі телеканалу Gabon 24 заявили, що не згодні з результатами виборів, тож результати голосування анулюються.
Військові повідомили, що кордони Габону закриють до подальшого повідомлення, а всі державні інститути розпущені.
Президент і уряд Габону офіційно не коментували заяву військових про захоплення влади. На вулицях столиці країни Лібревіля чути стрілянину, повідомляють кореспонденти міжнародних агентств, які перебувають у Габоні.
Президентські, парламентські та муніципальні вибори у Габоні відбулися 26 серпня. За підсумками голосування з результатом 64,27% перемогу здобув 64-річний Алі Бонго Ондімба, який обіймає посаду президента з 2009 року, тим самим переобравшись на третій термін.
Родина Алі Бонго Ондімба править Габоном уже 56 років. Попереднім президентом країни з 1967 року був його батько Омар Бонґо.
У січні 2019 року в Габоні військові вже намагалися влаштувати переворот і усунути від влади Ондімбу, однак урядовим силам тоді вдалося придушити путч.
Габон є однією з найбільш економічно стабільних країн Африки, країна є великим експортером нафти. У Габоні мешкає майже 2,2 млн людей.
[type] => post [excerpt] => У Габоні військові оголосили про захоплення влади. Їхня заява прозвучала в ефірі місцевого телебачення за кілька хвилин після того, як ЦВК країни оголосила підсумки голосування, згідно з якими чинного президента Алі Бонго Ондімба переобрано на тре... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1693406880 [modified] => 1693398237 ) [title] => У Габоні військові захопили владу, у столиці лунає стрілянина [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=88487&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 88478 [uk] => 88487 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 88479 [image] => Array ( [id] => 88479 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [original_lng] => 83048 [original_w] => 700 [original_h] => 342 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo-300x147.jpg [width] => 300 [height] => 147 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [width] => 700 [height] => 342 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [width] => 700 [height] => 342 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [width] => 700 [height] => 342 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [width] => 700 [height] => 342 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/gabon-military-ali-bongo.jpg [width] => 700 [height] => 342 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 3005 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 88479 [_edit_lock] => 1693387437:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_5dc8ff5a2135bee2c5530af3d2256bab] =>
?? | 8 de Enero: Manifestantes de derecha irrumpen en el edificio del Congreso de Brasil en una masiva protesta reclamando que frenen las medidas dictatoriales de Lula.pic.twitter.com/IZXNyMgsP8
Очільники перевороту у Нігері заявили у п’ятницю, що наказали послу Франції Сільвену Ітте залишити країну протягом 48 годин. Вони пояснили, що це зумовлено погіршенням відносин між країною та її колишнім колонізатором.
Призначене заколотниками міністерство закордонних справ заявило, що рішення вислати посла було відповіддю на дії французького уряду, які „суперечать інтересам Нігеру”.
Серед них відмова посла відповісти на запрошення зустрітися з новим міністром закордонних справ Нігеру, йдеться в заяві міністерства.
Ультиматум проти французького посла був швидко відхилений у Парижі, де заявили, що не визнають владу військових.
„Путчисти не мають повноважень звертатися з цим запитом, схвалення посла походить виключно від законно обраної влади Нігеру”, — йдеться в заяві міністерства закордонних справ Франції в п’ятницю ввечері.
Липневий військовий переворот у Нігері відбувся на тлі зростаючої хвилі антифранцузських настроїв, коли деякі місцеві діячі звинуватили європейську країну у втручанні у їхні справи.
Переворот спровокував давні загостренння у відносинах Нігеру з Францією. Це викликало нові сумніви щодо долі майбутніх спільних військових зусиль для боротьби з ісламістським повстанням у охопленому конфліктом регіоні Сахель.
Раніше ми розповідали, що начальники штабів збройних сил держав Західної Африки (блок ECOWAS) за підсумками дводенних нарад у столиці Гани Аккрі погодили дату можливого військового вторгнення у Нігер. Причиною такого рішення став державний переворот у цій країні.
Раніше ми розповідали, у Нігері стався військовий переворот. Тамтешні військові заявили, що повалили уряд та взяли владу. Задля врегулювання ситуації сусіди цієї країни направляють туди посередницьку місію.
Країни Західної Африки запровадили санкції та погрожували силою у разі, якщо лідери перевороту в Нігері не повернуть на посаду скинутого президента Мохамеда Базума протягом тижня.
Так 15 країн Економічної спільноти країн Західної Африки (ECOWAS) відреагували на сьомий державний переворот у регіоні Сахель за останні роки.
У той час прихильники хунти напали на посольство Франції в Ніамеї. Натовп у столиці Нігеру спалив французькі прапори та закидав будівлю посольства каменями. Поліція у відповідь використала сльозогінний газ.
На екстреному саміті в Нігерії для обговорення перевороту лідери ECOWAS закликали до відновлення конституційного порядку, попереджаючи про наслідки в іншому разі. “Такі заходи можуть включати застосування сили”, − йдеться в комюніке.
Президент Чаду Махамат Ідріс Дебі, який прийшов до влади у 2021 році після державного перевороту, зустрівся зі своїм нігерійським колегою Болою Тінубу на полях саміту та зголосився поговорити з військовими лідерами Нігеру.
ECOWAS і Західноафриканський економічний та валютний союз заявили, що разом із закриттям кордонів з Нігером будуть закриті комерційні рейси, припинено фінансові операції, заморожено національні активи та припинено надання допомоги. Військовим чиновникам, які брали участь у перевороті, заборонять подорожувати, а їхні активи заблокують. Прем’єр-міністр Нігеру за уряду Базума Ухумуду Махамаду заявив, що санкції ECOWAS матимуть катастрофічні наслідки, оскільки країна значною мірою залежить від міжнародних партнерів для покриття своїх бюджетних потреб.
Нагадаємо, військові Нігера заявили про повалення влади президента Мохамеда Базума. Озброєнні солдати заблокували президентський палац в столиці Ніамеї. Група солдатів виступала із повідомленням про переворот по національному телебаченню через декілька годин після затримання глави країни.
