За 90 місць у законодавчому органі змагаються 467 кандидатів. Виборче законодавство країни вимагає, щоб у кожному окрузі у списку була принаймні одна жінка.
Водночас участь опозиційних сил у кампанії мінімальна.
Вибори відбуваються в умовах посилення тиску на критиків влади та незалежні медіа. Перед голосуванням у країні пройшла хвиля обшуків та допитів опозиціонерів, десятьох з них заарештували за звинуваченнями у “закликах до масових заворушень”.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Кілька десятків працівників румунського парламенту зібралися на акцію протесту, висловивши невдоволення низькими зарплатами та рішенням коаліції скоротити бюджет на оплату праці.
Про це повідомляє Digi24.
Співробітники парламенту Румунії протестували проти наміру коаліції урізати зарплатний бюджет на 10%.
«У нас вже мізерна заробітна плата, а вони ще більше урізають її. Тобто з 4000 леїв (приблизно 790 євро) буде 3600 леїв… Це надто мало», – заявив один з працівників.
«Для посади радника заробітна плата складає приблизно 6000 леїв (близько 1180 євро). Стільки ж отримує працівник у сфері сільського господарства, який також отримує харчування і при цьому не підписує інвойси на мільйонні суми», – заявив один зі співробітників технічного управління парламенту
Президент Палати депутатів оголосив про намір зустрітися з протестувальниками, щоб обговорити ситуацію.
Лідер ультраправого «Альянсу за об’єднання румунів» Джордже Сіміон скористався цим для чергової критики уряду за заходи жорсткої економії.
З Лоренцо Фонтаною, спікером Палати депутатів Італії, ми обговорили ситуацію після припинення вогню, яке, сподіваємося, незабаром настане, та правильну європейську поведінку, яка його супроводжуватиме, повідомив Ласло Кьовер, спікер парламенту Угорщини, який у середу в Римі також зустрівся із віцепрем’єр ом Маттео Сальвіні.
Ласло Кьовер зазначив, що його візит до нижньої палати італійського парламенту був візитом-відповіддю до Лоренцо Фонтани, який відвідав Національні збори Угорщини у 2023 році, а також брав участь у зустрічі спікерів Європейських парламентів у Будапешті у 2025 році.
Під час зустрічі обговорювалися спільні справи для Європи та партійної родини «Патріотів», але головною темою була війна в Україні, додав Кьовер.
Спікер Національних зборів Угорщини зазначив, що серед партій, що входять до коаліції італійського уряду, також існують розбіжності щодо війни: права «Ліга», політиком якої є Фонтана, представляє позицію, подібну до угорського уряду, тоді як прем’єр-міністр Джорджія Мелоні рішуче підтримує Україну.
«На мою думку, це – кажучи сучасними словами – проксі-війна, найбільші жертви якої – самі українці», – наголосив він.
Кьовер повідомив, що під час зустрічі з Фонтаною обговорили угорські вибори та їхні шанси, а також торкнулися теми формування коаліції в Чехії, яка знову зміцнила позиції “Патріотів”.
Він заявив, що погоджується з Лоренцо Фонтаною, що «час працює на нас, оскільки можна очікувати посилення «Патріотів» як тренду».
Він висловив думку, що в цьому плані вибори в Угорщині наступного квітня будуть вирішальними не лише для майбутнього Угорщини, але й суттєво вплинуть на долю Європи.
«Ми зробимо все, щоб забезпечити продовження управління, яке не лише принесло користь Угорщині протягом останніх п’ятнадцяти років, а й започаткувало значні зміни в Європі», – сказав Ласло Кьовер.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Новий голова нижньої палати чеського парламенту Томіо Окамура наказав зняти з будівлі парламенту прапор України, який висів там на знак солідарності з 2022 року. У відповідь на це депутати від трьох партій вивісили українські прапори з вікон будівлі.
Про це Окмура повідомив у соцмережі X.
«Я щойно зняв український прапор з будівлі Палати депутатів», — написав Окамура та додав відповідне відео.
На опублікованому відео видно, як чиновник тримає драбину для чоловіка, який знімає прапор України з будівлі парламенту Чехії.
«Це певний символ. Український прапор зняли з будівлі чеської Палати депутатів за моєю вказівкою, і це зайняло кілька секунд», — заявив спікер порталу iDNES.
Невдовзі після того як Окамура прибрав український прапор із будівлі Палати депутатів, окремі парламентські групи почали вивішувати прапори України з вікон у будівлі Палати. Чеський портал Novinky зазначає, що до втручання Окамури на будівлі майорів один прапор, а зараз їх три — від депутатів від ODS, STAN та Піратської партії.
«Окамура не досяг успіху у своїх ганебних витівках біля драбини. Палата представників не є його власністю. Прапор України, як знак нашої підтримки країні, яку щодня атакують путінські терористи, має бути на будівлі Палати представників», — прокоментували у партії ODS.
«У свій перший день на посаді Окамура показав, на що здатен: зневажити такі цінності, як солідарність і мужність підтримувати країну, на яку напала росія», — заявили депутати STAN, які також вивісили український прапор з вікон своєї парламентської групи.
Окамура — чеський політик, який займає проросійську позицію. Його партія «Свобода і пряма демократія» SPD вела передвиборчу кампанію з вимогою прибрати українські прапори з будівель органів влади й державних установ.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
У Чехії зібрався на перше засідання новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня.
Про це повідомляє IDNES, пише „Європейська правда”.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможиці ANO – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
У неділю парламент Косова не проголосував за довіру до нового уряду прем’єр-міністра Альбіна Курті.
56 із 120 членів палати представників проголосували за уряд на чолі з головою партії «Самовизначення» (Vetevendosje), тобто це на п’ять голосів менше, ніж потрібно було Альбіну Курті для прийняття його пропозиції.
Парламентські вибори 9 лютого виграла правляча ліва партія «Самовизначення», набравши 42,3% голосів. Цього було достатньо для того, щоб отримати 48 місць у парламенті.
Друге місце на виборах посіла Косовська демократична партія (PDK) на чолі з колишнім главою держави Хашимом Тачі, яка набрала 20,95% голосів, а третє — Косовська демократична коаліція (LDK) з 18,27%, а партія колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная «Альянс за майбутнє Косова» (AAK) та її коаліційні партнери отримали 7,6%. Інші албанські партії не потрапили до законодавчого органу.
Національним меншинам гарантовано 20 місць у парламенті, 10 із них відведені сербам, а 10 – іншим. З усієї кількості місць, відведених сербам, дев’ять отримала підтримувана Белградом Сербська ліста, а одне – опозиційна партія «За свободу, справедливість і виживання».
Представники PDK, LDK, AAK і Сербської списку також проголосували в неділю проти нового уряду Альбіна Курті.
У своїй програмній промові кандидат на посаду прем’єр-міністра, серед іншого, зазначив, що жодна з партій не хотіла вступати в коаліцію з «Самовизначенням», тому він не міг заздалегідь забезпечити необхідну кількість голосів, але висловив надію, що депутати підтримають його новий уряд.
Згідно з Конституцією Косова, президент республіки повинен протягом десяти днів запросити іншого політика до формування уряду, але якщо йому не вдасться забезпечити необхідну більшість, то мають бути призначені нові вибори.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Польські ультраправі політики висловили обурення ймовірним планом надати українцям з польським громадянством власне представництво в Сеймі.
Політики з різних ультраправих груп відкидають цю ідею, багато хто з них вимагають повністю скасувати практику отримання громадянами України польського громадянства.
Зокрема Славомір Менцен, депутат парламенту від партії «Нова надія», у своєму дописі на X поскаржився, що багато польських політиків «слідують українським інтересам».
«Нам не потрібні українські політики», – сказав він. «Парламентарі, обрані українцями, точно піклуватимуться про українські інтереси. Для нас мають бути найважливішими польські інтереси! Давайте припинимо надавати польське громадянство українцям!».
Політики посилаються на новини про те, що близько 80 відсотків українців з дозволами на довгострокове проживання мають намір подати заяву на отримання польського громадянства, і що українці можуть бути представлені в Сеймі вже у 2027 році.
Однак уряд не планує створювати спеціальне парламентське представництво для громадян Польщі українського походження.
Плутанину, схоже, спричинила українська стаття, в якій йшлося про заплановані зміни до закону Польщі про допомогу громадянам України, зокрема розділу, який посилює вимоги для отримання громадянства.
Наразі слід прожити в Польщі п’ять років, щоб отримати дозвіл на постійне проживання, і ще три роки, щоб подати заяву на громадянство. Згідно з польським законодавством, ті, хто приїжджає до країни з гуманітарних причин, зокрема, рятуючись від війни, не мають права на отримання дозволу на довгострокове проживання ЄС, а час, проведений у Польщі з цієї причини, не зараховується до п’яти років, необхідних для отримання дозволу на постійне проживання.
Незважаючи на це, згідно з урядовими даними, щороку дедалі більше українців отримують громадянство Польщі, й українці зараз – найбільша група іммігрантів у Польщі. Ультраправі політики стверджують, що це може призвести до впливу українців на польську політику за рахунок польських інтересів, але ці побоювання безпідставні, особливо враховуючи, що умови отримання громадянства, ймовірно, стануть суворішими в майбутньому.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже пішов на поступки соціалістам. Він запропонував призупинити пенсійну реформу до президентських виборів у 2027 році.
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив у разі оголошення недовіри уряду Себастьяна Лекорню не призначати нового премʼєр-міністра, а розпустити парламент. Про це сказав речниця французького уряду Мод Брежон, повідомляє RFI у вівторок, 14 жовтня.
Так, цитуючи слова Макрона на засіданні кабінету міністрів, Брежон сказала, що пропозиції про висловлення недовіри уряду Лекорню є „пропозиціями про розпуск парламенту й повинні розглядатися як такі”.
За словами речниці, Макрон зазначив, що було подано дві пропозиції про висловлення недовіри нинішньому уряду Франції – від ультраправих та ультралівих партій – „і що, отже, деякі не хочуть вести дискусію”.
Відомо, що 16 жовтня правопопулістське Національне об’єднання, ультраліва Нескорена Франція, комуністи і „Зелені” налаштовані висловити недовіру уряду. При цьому голоси соціалістів стануть визначальними. Для повалення уряду від них достатньо 25 голосів „за”.
Тим часом прем’єр-міністр Себастьян Лекорню вже пішов на поступки соціалістам. У своїй сьогоднішній промові у парламенті він запропонував призупинити пенсійну реформу до президентських виборів у 2027 році. Також він задекларував запровадження «виняткового» податку для найбагатших та відмову від застосування поправки до Конституції, яка дозволяє владі ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Явка на виборах до парламенту Молдови в неділю перевищила 33,33%, що дозволяє оголосити їх такими, що відбулись.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Молдови.
Станом на 15:30 за Кишиневом, свій голос на парламентських виборах у Молдові віддали понад 1,1 мільйона виборців, або 37,5% – більше за мінімально необхідні 33,33%.
Високу активність продовжує демонструвати діаспора – за кордоном проголосувала вже понад 161 тисяча людей. На виборчих дільницях для жителів Придністров’я свій голос віддали майже 9000 громадян.
Парламентські вибори у Молдові 28 вересня вважають визначальними для майбутнього країни.
Перед тим стало відомо про низку кампаній втручання у вибори, які організувала Росія.
У неділю повідомлялось і про кібератаку на виборчу інфраструктуру Молдови.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Парламент Хорватії у п’ятницю, 26 вересня, відхилив пропозицію про визнання палестинської державності.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на телеканал N1.
За визнання Палестинської держави проголосувало 44 депутати, четверо утримались і 73 висловились „проти”.
Голосування стало відповіддю на пропозицію деяких депутатів, які послалися на „гуманітарну катастрофу, що відбувається в секторі Газа”.
Президент Хорватії Зоран Мілановіч у понеділок на Генасамблеї в Нью-Йорку також закликав визнати Палестинську державу.
„Умови для визнання Палестинської держави ще не виконані, оскільки необхідно припинити конфлікти і звільнити всіх заручників”, – заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман у відповідь на заяву президента.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
