Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що союзники повинні щомісяця виділяти щонайменше 1 млрд доларів на американську зброю для України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Рютте перед засіданням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ.
Марк Рютте заявив, що союзники мають забезпечити для України мінімум 1 млрд доларів щомісяця на закупівлю американського озброєння.
За його словами, вже зараз внески країн досягають 4 млрд за останні чотири місяці, що відповідає плановому темпу.
“Нам потрібно щонайменше 1 млрд доларів щомісяця, а можливо, й більше. Ймовірно, близько 15 млрд доларів на рік на критично важливе американське озброєння“, – наголосив генсек.
Рютте очікує, що до кінця року союзники вийдуть на рівень у 5 млрд. Йдеться про постачання ракет та перехоплювачів для ППО, а також наступальних систем.
Він підкреслив, що Європа та Канада посилюють внески, і стабільний потік озброєння є сьогодні ключовим для захисту українських міст і критичної інфраструктури.
Німеччина, Канада та Нідерланди оголосили про додаткове фінансування для придбання озброєння США для України через програму PURL, підкреслюючи важливість підтримки України для безпеки Європи.
Голова МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що нові пакети допомоги свідчать про готовність НАТО протистояти агресії рф, оскільки Росія не демонструє готовності до серйозних мирних переговорів. Німеччина надасть 200 млн доларів США для закупівлі зброї американського виробництва через програму PURL.
«Федеральний уряд пишається тим, що спільно з нашими партнерами з Польщі та Норвегії вдалося сформувати новий великий пакет допомоги для підтримки України. Загальна сума в 500 млн доларів США є значною, з яких 200 млн надає Німеччина», – повідомив Вадефуль.
Крім того, голова МЗС Канади Аніта Ананд заявила про виділення 200 млн доларів нового внеску до програми PURL. А міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Віл повідомив, що внесок його країни складе 250 млн євро. Всі ці гроші будуть витрачені на зброю для України.
Міністри підкреслили, що мирна угода в Україні має бути вигідною для Києва та європейських країн, забезпечуючи справедливий і тривалий мир.
У середу, 3 грудня, у Брюсселі відбудеться засідання Ради Україна-НАТО за участю міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції перед міністерською зустріччю Альянсу.
„Напередодні наступного саміту НАТО в Анкарі у липні союзники розглянуть еволюцію загроз нашій безпеці. Вони переглянуть заходи, вжиті для зміцнення нашого стримування й оборони, а також проведуть засідання Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ Сибіги та Верховної представниці ЄС Каллас”, – сказав він.
За словами Рютте, союзники „мають багато про що говорити”, а питання України та російської агресії буде центральним.
„Усі ми розуміємо, що наша безпека тісно взаємопов’язана, і всі ми працюємо для того, щоб завершити війну проти України – на основі справедливого й тривалого миру”, – наголосив генсек НАТО.
На цьому тлі він привітав очолювані США зусилля з пошуку мирного врегулювання війни РФ проти України та висловив переконання, що „ці триваючі зусилля зрештою відновлять мир у Європі”.
„На завтрашній робочій зустрічі Ради Україна-НАТО за робочим ланчем до нас, як я вже сказав, приєднаються міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та висока представниця ЄС Кая Каллас. Прагнучи миру, ми не можемо втрачати з поля зору дедалі жорстокіші атаки Росії проти України. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, позбавляючи українців тепла й світла на початку зими”, – зазначив Рютте.
Він додав, що „Росія не єдина у цій війні: Китай і далі залишається її вирішальним помічником, а Іран і Північна Корея також надають підтримку”.
„З перших днів повномасштабного вторгнення Росії союзники демонструють непохитну підтримку України. Останніми місяцями європейські союзники та Канада надали мільярди доларів критично важливого американського обладнання для України через PURL. Ця підтримка є важливою частиною наших зусиль, спрямованих на те, щоб Україна мала все необхідне для захисту сьогодні та стримування майбутньої агресії”, – сказав генсек НАТО.
Водночас він наголосив на потребі зробити більше: „Я очікую, що союзники оголосять про нові внески в найближчі дні. Очевидно, що перед нами стоїть складний порядок денний”.
Як повідомило МЗС, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у середувідвідає штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, для участі в міністерському засіданні Ради Україна-НАТО.
«Ключовою метою переговорів у штаб-квартирі НАТО стануть конкретні рішення та внески союзників для посилення оборони та стійкості України, зокрема в рамках ініціативи PURL», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Глава МЗС також проведе окремі переговори з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністрами закордонних справ держав-партнерів України.
Серед пріоритетних тем переговорів буде також збільшення тиску на Росію для припинення її війни проти України, посилення санкцій проти РФ, ухвалення рішення про «Репараційний кредит» та повне використання знерухомлених російських активів для підтримки України.
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає можливість «більш агресивної» реакції на кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору з боку росії.
Адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив Financial Times, що західний військовий альянс розглядає можливість посилення своєї реакції на гібридну війну з боку Москви.
«Ми вивчаємо все… У кіберпросторі ми реагуємо… Ми думаємо про те, щоб бути більш агресивними або проактивними…»
FT нагадує, що Європа зазнала численних гібридних військових інцидентів – деякі з них приписують росії, а інші залишаються невизначеними – від пошкодження кабелів у Балтійському морі до кібератак.
Деякі дипломати, особливо зі східноєвропейських країн, закликали НАТО не обмежуватися реактивними діями і перейти до активних.
Видання зазначає, що активні дії більш реальні у випадку кібератак, де багато країн мають інструменти для дій у відповідь. Складнішою вона є у випадку диверсій або вторгнень дронів.
Драгоне сказав, що «превентивний удар» можна вважати «оборонною дією», але додав: «Це далі від нашого звичайного способу мислення і поведінки. Більш агресивна позиція порівняно з агресивністю наших опонентів може бути одним із варіантів. Проте виникає питання щодо правової бази, юрисдикції, хто буде це робити?»
За словами Драгоне, «з початку місії Baltic Sentry нічого не сталося». Відтак, на його думку, «цей засіб стримування працює».
Разом з тим, пише FT, занепокоєння у членів НАТО залишається особливо після того, як фінський суд закрив справу щодо екіпажу судна Eagle S, пов’язаного з російським «тіньовим флотом», яке пошкодило кілька підводних кабелів, перебуваючи в міжнародних водах.
На запитання, чи дає це російським суднам карт-бланш, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен відповіла FT: «Так, і це проблема».
«Поки що потреби в цьому не було. Ми також повинні зробити крок назад і проаналізувати, чого прагне агресор… ми не маємо бути істеричними. У нас є свій надійний план дій, і ми повинні довіряти йому».
Драгоне визнав, що одна з проблем полягає в тому, що НАТО та її члени мають «набагато більше обмежень, ніж наші опонент, через етику, через законодавство, через юрисдикцію. Це проблема. Я не хочу сказати, що це програшна позиція, але це складніша позиція, ніж у наших опонентів».
На думку Драгоне, найголовнішим є запобігання майбутній агресії.
«Як досягти стримування – через відповідь, через превентивний удар – це те, що ми маємо глибоко проаналізувати, оскільки в майбутньому тиск у цьому напрямку може ще більше посилитися».
Президент Володимир Зеленський провів розмову з європейськими партнерами, у якій взяли участь Франція, Британія, Німеччина, Польща, Італія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, представники Єврокомісії, Євроради та генсек НАТО.
Про це глава держави повідомив у Telegram у понеділок, 1 грудня.
„Дуже добре обговорили ключові пріоритети зараз із нашими європейськими друзями. Формат дійсно корисний – значна частина Європи разом, і це дуже допомагає Європі захищати спільні інтереси. Україна, Франція, Британія, Німеччина, Польща, Італія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Єврокомісія, Єврорада, Генеральний секретар НАТО”, – написав він.
Політики обговорили зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді.
„Готуємо зустрічі у Європі. Однаково сприймаємо, що війну треба закінчувати достойно. Важливо, щоб був прогрес у розробці гарантій безпеки та довгострокової основи для нашої стійкості – і України, і Європи. Будемо й надалі координуватись”, – заявив Зеленський.
“Я хочу нагадати нашим союзникам, що НАТО було створено для захисту Заходу від радянської агресії, тобто від Росії. І його основою була солідарність, а не егоїстичні інтереси. Сподіваюся, що нічого не змінилося”, – написав політик.
Зазначимо, що нещодавно делегація члена НАТО Угорщини відвідала Росію для зустрічі з Путіним. Тим часом США просувають у перемовинах з Україною розроблений росіянином Кірілом Дмітрієвим “мирний план”.
Очікується, що замість Рубіо США представлятиме заступник державного секретаря Крістофер Ландау.
Наразі невідомо, чому Рубіо планує пропустити зустріч 3 грудня, і його плани можуть змінитися в останню секунду.
“Його ймовірна неявка відбувається в той час, коли американські та українські чиновники намагаються скоротити розбіжності щодо суперечливого плану президента Дональда Трампа щодо припинення вторгнення росії в Україну, а деякі європейські дипломати скаржаться, що їх виключають з цього процесу”, – зазначає видання.
Речник Держдепартаменту відмовився коментувати можливу відсутність Рубіо. Він заявив, що НАТО було “повністю відроджено” за часів адміністрації Дональда Трампа.
Росія не має права вето на вступ України до НАТО, що передбачає так звана мирна угода США, надана Києву.
Про це заявив генсек Альянсу Марк Рютте, передає РБК-Україна з посиланням на Politico.
Як пише видання, таким чином генсек НАТО відхилив пропозицію Москви і Вашингтона щодо мирної угоди, яка заблокує вступ України до Альянсу.
“У росії немає ні права голосу, ні права вето в питанні про членство в НАТО”, – заявив Рютте в інтерв’ю El País і німецькому виданню RND.
Він також підкреслив, що Вашингтонський договір, який поклав початок Альянсу, “дозволяє будь-якій країні євроатлантичного регіону приєднатися до альянсу”.
Politico зазначає, що коментарі Рютте послідували за пропозицією США покласти край повномасштабній війні з росією, яка стала відомою минулого тижня. У ній містилося положення про те, що НАТО погоджується “не приймати Україну в жоден момент у майбутньому”.
Генсек Альянсу попередив, що Москва не перестане ставити під загрозу безпеку Європи, навіть якщо погодиться на мирну угоду.
“Росія ще довго буде довгостроковою загрозою”, – сказав він.
Міністр армії США Ден Дрісколл заявив, що можливості НАТО виправити „плачевну” для України ситуацію на полі бою обмежені. Він вважає, що Києву доведеться „піти на поступки”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на New York Post.
Видання із посиланням на джерело пише, що передача Дрісколлом початкового мирного плану президентові України Володимиру Зеленському супроводжувалася „суворим повідомленням”.
„Послухайте, ось яка реальність ситуації. Україна зараз перебуває у невигідному становищі. США і НАТО мають обмежені можливості для того, щоб змінити вашу невигідну ситуацію на полі бою, і нинішній курс є нестійким. Тому доведеться піти на жорсткі поступки”, – процитувало джерело міністра армії США.
[type] => post [excerpt] => Міністр армії США Ден Дрісколл заявив, що можливості НАТО виправити "плачевну" для України ситуацію на полі бою обмежені. Він вважає, що Києву доведеться "піти на поступки". [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764234000 [modified] => 1764191432 ) [title] => Дрісколл заявив Україні, що США й НАТО не допоможуть «виправити ситуацію» на полі бою [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=170178&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 170166 [uk] => 170178 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 170167 [image] => Array ( [id] => 170167 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [original_lng] => 25238 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/driscoll-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 333 [_thumbnail_id] => 170167 [_edit_lock] => 1764184262:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 540621617002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline [2] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 977086 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 117 [1] => 401 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => НАТО [1] => США [2] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 170003 [content] =>
Манфред Вебер, лідер фракції Європейської народної партії (ЄНП) у Європейському парламенті, у неділю під час дебатів щодо запропонованого США мирного плану, спрямованого на припинення війни в Україні, закликав перетворити Європейський Союз на європейський НАТО.
«Ми більше не можемо повністю покладатися на Сполучені Штати», – заявив Вебер в інтерв’ю німецькій недільній газеті Bild am Sonntag. Він зазначив, що зараз ми переживаємо «історичні моменти». На його думку, мова йде не тільки про Україну, але й про «безпеку всіх нас».
Він також розкритикував оприлюднений кілька днів тому американський мирний план, зокрема з огляду на те, що згідно з положеннями цього документа Україна повинна, серед іншого, відмовитися від деяких територій і обмежити чисельність своєї армії. На думку німецького політика, не можна змушувати київське керівництво йти на територіальні поступки.
Крім того, у військовому сенсі її потрібно зміцнювати, а не послаблювати, додав він.
