До 2035 року Литва планує спрямувати 812 млн євро на закупівлю протитанкових мін та мінних систем.
Про це повідомляє місцеве видання Delfi, цитуючи заяву литовського міністра оборони Робертаса Каунаса.
Згідно з його словами, для реалізації цих планів передбачено, зокрема, 189 млн євро з фонду програми Security Action for Europe.
Як повідомляється, відповідні кошти також планують спрямувати на заходи протидії мобільності противника – 112 млн євро, на інженерні заходи – 83 млн євро, а на системи спостереження – 85 млн євро.
Міністр також зазначив, що після виходу Литви з Оттавської конвенції ведуться переговори з Україною та Польщею щодо спільного виробництва протипіхотних мін. У 2026 році в Литві також планують розпочати виробництво морських дронів.
Каунас наголосив, що з 1 січня в Литві набуло чинності обмеження щодо вирубування лісів на кордоні. Одночасно планується відновлення в цьому регіоні болотистих ділянок як природного бар’єру для пересування ворожої техніки.
«Слід розуміти, що дрони – це технологія, яку не можна закуповувати десятками тисяч для складів, тому що вони просто застарівають. Тому ми рухаємося до того, щоб мати певну кількість, але в першу чергу ми зосереджуємося на виробничих лініях у Литві, щоб у разі початку кризи ми могли б швидко розвивати власні можливості безпілотників», – заявив міністр.
27 грудня минуло рівно шість місяців з того дня, коли Литва офіційно повідомила Генерального секретаря ООН про вихід з Оттавської конвенції.
Міністерство оборони Литви раніше повідомило BNS, що після набуття чинності рішення про вихід з Оттавської конвенції Литва розпочне переговори про можливості придбання або виробництва протипіхотних мін.
Оттавська конвенція, або Конвенція про заборону використання, зберігання, виробництва і знищення протипіхотних мін, передбачає, що країни, які підписали документ, зобов’язуються, по-перше, „ніколи і за жодних обставин не використовувати протипіхотні міни”. Документ, який набув чинності 1999 року, підписали понад 160 країн світу, включно з більшістю західних країн.
Україна підписала угоду про заборону мін 24 лютого 1999 року у Нью-Йорку та ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, російській федерації, США та Пакистану. Він дістався у спадок від СРСР і налічував близько 6 млн мін.
Базові положення Оттавської конвенції:
Припинення використання, виробництва, передачі та накопичення протипіхотних мін будь-якою стороною за будь-яких обставин;
Якнайшвидше знищення всіх наявних запасів протипіхотних мін;
Більш ефективне розмінування територій та знищення всіх встановлених наземних мін і вибухонебезпечних решток війни;
Реалізація прав і потреб усіх жертв наземних мін та вибухонебезпечних предметів.
Конвенція не була підписана Китаєм, Росією, США, Індією та Пакистаном.
Польща відновлює виробництво протипіхотних мін для укріплення оборони на кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю Росії.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що цей крок є частиною масштабної стратегії „Східний щит”. Відновлення виробництва протипіхотних мін відбувається уперше з часів Холодної війни.
Польща планує обладнати свій 800-кілометровий східний кордон мільйонами мін різних типів. Державна компанія Belma, яка вже постачає польській армії інші види мін, готується до різкого нарощування потужностей.:
Поточне виробництво: близько 100 000 мін на рік.
Плани на 2026 рік: до 1,2 мільйона мін усіх типів.
Загальна потреба: 5 — 6 мільйонів одиниць для повної реалізації програми.
Як заявив заступник міністра оборони Павел Залевський, країна зацікавлена у отриманні великої кількості таких мін у найкоротші терміни для захисту кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю РФ.
Павел Залєвський також наголосив, що пріоритетом для країни залишається підтримка Києва. Він не виключив можливість передачі надлишків виготовленої продукції українським союзникам, оскільки безпека Польщі та всієї Європи безпосередньо залежить від ситуації на українському фронті.
Литва і Фінляндія наступного року планують розпочати виробництво протипіхотних мін для забезпечення себе і України через ймовірну військову загрозу з боку росії.
Про це повідомляє агенція Reuters з посиланням на офіційних представників двох країн.
Як зазначили чиновники двох європейських країн, які межують з росією, оголосили, що виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу з Оттавської конвенції.
Кроки Фінляндії та Литви до початку виробництва таких мін підкреслюють зростаюче занепокоєння в Європі тим, що військові амбіції росії можуть вийти за межі України, і слідують за обіцянками країн НАТО збільшити витрати на оборону, відповідно до вимог президента США Дональда Трампа.
«Ми збираємося витратити сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума», – сказав заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
Згідно з його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, або навіть більше.
При цьому, як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати продукцію до інших країн, в тому числі до України, сказав Вінкас Юргутіс, голова Асоціації оборонної промисловості Литви.
Голова комітету з питань оборони фінського парламенту Хейккі Аутто заявив ЗМІ, що Фінляндія повинна мати власне виробництво протипіхотних мін, вони є високоефективною і дуже економічно вигідною системою озброєнь.
Фінляндія, яка має найдовший кордон із росією серед країн НАТО (1340 км), також розглядає можливість постачання мін Україні.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це повідомив народний депутат від фракції „Голос” Роман Костенко.
„Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень”, — ідеться у повідомленні.
Наразі самого указу на сайті президента немає.
Офіційний вихід держави з Оттавської конвенції відбувається за шість місяців після офіційного повідомлення про це ООН. Після цього Україна зможе офіційно застосовувати, накопичувати та виробляти протипіхотні міни.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X написав, що країна офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
За словами урядовця, „це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва „не має ілюзій щодо того, що росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава „використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Міністр наголосив, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Литва втратить зобов’язання щодо невикористання протипіхотних мін через 6 місяців після офіційного повідомлення ООН.
Парламент Естонії 4 червня ухвалив закон про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє застосування, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін, а також вимагає їх знищення
Про це повідомило міністерство закордонних справ Естонії.
Парламент Естонії (Рійгікогу) прийняв закон про вихід країни з конвенції щодо заборони протипіхотних мін, відомої як Оттавська конвенція.
За словами глави МЗС Маргуса Цахкна, який подав законопроєкт до парламенту, вихід Естонії з конвенції чітко сигналізує, що країна готова використовувати всі необхідні засоби для захисту своєї території та свободи.
„Я вітаю рішення Рійгікогу ухвалити закон про вихід. Вихід з конвенції дає Силам оборони Естонії більшу гнучкість та свободу у виборі систем озброєння та рішень, необхідних для зміцнення національної оборони. Це значно розширює можливості для захисту безпеки Естонії. Я сподіваюся, що президент незабаром оприлюднить цей закон”, – сказав він.
Міністр зазначив, що ситуація з безпекою погіршилася за останні 20 років через повномасштабну агресію Росії проти України. Тому вихід Естонії з Оттавської конвенції є виправданим кроком.
Цахкна підкреслив, що Естонія залишається вірною міжнародному гуманітарному праву, прагнучи мінімізувати вплив війни на цивільних та підтримувати жертв, зокрема через проєкти гуманітарного розмінування.
Окрім Естонії, процес виходу з Оттавської конвенції також ініціювали Латвія, Литва, Польща та Фінляндія. Латвія та Литва вже ухвалили відповідні закони, тоді як Фінляндія та Польща ще обговорюють це питання.
„Вихід з конвенції набуде чинності через шість місяців після подання повідомлення, за умови, що країна не братиме участі у збройному конфлікті на той час”, – зазначає міністерство.
Estonia 🇪🇪 imposed entry bans on the first 261 of Russian combatants who took part in the war of aggression against Ukraine 🇺🇦 - and this is only the beginning.
Hundreds of thousands of fighters from the aggressor state have been involved in this brutal war, committing…
Польща та Балтійські країни– Естонія, Латвія і Литва – оголосили про вихід з Оттавського договору про заборону протипіхотних мін. Це рішення було обґрунтоване тим, що значно зросла загроза з боку росії й така ситуація створює ризик для східного флангу НАТО.
У спільній заяві міністри оборони підкреслили, що головною метою їхнього кроку є забезпечення більш гнучких можливостей оборони для військ, оскільки вкрай важливо, щоб вони мали належні засоби для захисту своєї території та свободи.
Після оголошення про вихід з договору правозахисні групи й деякі союзники НАТО висловили занепокоєння щодо наслідків цього рішення. Утім країни Балтії та Польща підкреслили свою незмінну відданість міжнародному гуманітарному праву, зокрема захисту цивільного населення.
Оттавський договір, який набув чинності в 1997 році, спрямований на заборону протипіхотних наземних мін у всьому світі. Він був підписаний понад 160 державами, у тому числі країнами Балтії, до 2005-го та Польщею у 2012-му. Але деякі великі військові держави, зокрема росія, Китай, Індія, Пакистан і Сполучені Штати, не підтримали його.
На думку Балтійських країн та Польщі, ситуація з безпекою від часу підписання договору, значно погіршилася, особливо після початку військових операцій рф в Україні у 2022 році. Як наслідок, держави регіону збільшили свої військові витрати, оскільки надали Києву велику підтримку, як матеріальну, так і військову.
Згідно зі звітом ООН, на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною у світі.
Хоча Україна також підписала Оттавський договір, вона заявила в ООН, що через війну не може гарантувати його повне дотримання.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас підтримав вихід країни з конвенції про заборону протипіхотних мін.
Як повідомляє „Європейська правда”, слова литовського прем’єра наводить LRT.
У понеділок Палуцкас проводив зустріч із президентом Литви Гітанасом Науседою. І хоч, за словами литовського прем’єра, питання протипіхотних мін з Науседою не обговорювалось, після зустрічі Палуцкас сказав: „Я вважаю, що ми повинні вийти (з конвенції. – Ред.)”.
Він упевнений, що міністерства оборони і закордонних справ вирішать це питання.
Тим часом міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне каже, що ще не отримала офіційної військової рекомендації щодо виходу Литви з конвенції.
Раніше вона заявляла, що така консультація була б ключовим елементом у прийнятті рішення з цього питання.
„Офіційної військової поради ще не було… Наша військова порада буде готова найближчим часом, і тоді ми матимемо офіційну позицію збройних сил”, – зазначила очільниця Міноборони.
За її словами, мета полягає в тому, щоб мати спільну регіональну стратегію, і майбутні зустрічі з її колегами „дозволять обговорити це питання”.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Міністр оборони України Рустема Умєрова викликали у Верховну Раду. Причиною цього стали скандали з закупівлями мін.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Відповідне рішення підтримали 153 парламентарі. Це процедурне рішення, тому потрібно було мінімально 150 голосів.
Умєров має прийти в парламент і доповісти щодо результатів розслідування причин постачання на фронт неякісних мін.
У листопаді у мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано, як міна, не встигши вилетіти з міномета, падає в кількох метрах після пострілу. ЗМІ повідомляло, що неякісні міни на фронт поставило виробництво „Укроборонпрому”.
