Лідер опозиційної партії Reform UKНейджел Фарадж у вівторок оприлюднив свій план, згідно з яким 600 тисяч нелегальних іммігрантів будуть депортовані з Великобританії. У відповідь на цю заяву високопоставлений афганський талібський чиновник заявив, що країна прийме всіх афганців, якихзбираються відправити додому, повідомив порталhirado.hu.
Від імені своєї партії Фарадж заявив, що досягне поставленої щодо депортації мети, уклавши угоди з такими країнами, як Афганістан та Іран, а також переглянувши і навіть вийшовши з Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Політик скасував би закон про права людини та призупинив дію трьох інших міжнародних конвенцій, щоб позбавити нелегальних мігрантів можливості оскаржувати рішення про депортацію. Натомість прем’єр-міністр Кейр Стармер заявив, що ніколи не відмовиться від ЄКПЛ.
Партія Reform UKтакож повідомила, що готова фінансово заохочувати іноземні режими, наприклад, радикальних ісламістів-талібів, які прийшли до влади в Афганістані у 2021 році і яких Велика Британія не визнає як легітимний уряд, до прийому депортованих осіб.
Інші країни, зокрема Німеччина, уже уклали угоду з талібами про прийняття депортованих мігрантів.
Після виступу Фараджа, який відбувся у вівторок, британський уряд заявив, що в майбутньому також може укласти угоду з талібами. Водночас високопоставлений чиновник у Кабулі припустив, що, імовірно, з лідером партії Reform UK буде легше вести переговори, ніж з Кіром Стармером, оскільки він «дотримується інших поглядів».
Афганський політик заявив The Telegraph: «Ми готові й бажаємо прийняти та з любов’ю зустріти кожного, кого він [Найджел Фарадж] відправить до нас. Готові співпрацювати з будь-ким, хто може допомогти покласти край боротьбі афганських біженців, оскільки знаємо, що багатьом з них недобре живеться за кордоном. Ми не беремо грошей за те, що приймаємо власний народ, але будемо раді допомозі, призначеній для підтримки новоприбулих, оскільки розміщення й забезпечення тих, хто повертається з Ірану та Пакистану, є складним завданням. Афганістан – домівка для всіх афганців, тож Ісламський Емірат рішуче прагне зробити нашу країну місцем, де всі: ті, хто вже тут, хто повертається або кого пан Фарадж чи хтось інший депортує із Заходу, – можуть жити з гідністю». А відтак додав: «Ми приймемо всіх, кого ви відправите, незалежно від того, легальними чи нелегальними біженцями вони є у Великій Британії».
Хоча, за словами речника британського міністерства внутрішніх справ, їхньою метою є вислання людей, які не мають права перебувати у Сполученому Королівстві, за даними Telegraph, більш імовірно, що така угода буде схожою на приклад Німеччини, тобто стосуватиметься лише іноземних злочинців та афганських біженців, чиї заявки на отримання притулку було відхилено. Минулого місяця після укладення з талібами угоди про повернення Німеччина відновила депортацію афганців, хоча Берлін офіційно не визнає талібський уряд. За останній рік 109 афганців – усі засуджені злочинці – були відправлені на батьківщину двома авіарейсами.
За планами Фараджа, новий закон виключить нелегальних іммігрантів, зокрема афганців, з числа претендентів на отримання притулку. Таким чином усі їхні прохання про надання притулку будуть відхилені, а міністр внутрішніх справ отримає юридичну можливість депортувати їх.
Однак політик визнав, що афганці, які працювали на британські війська, будуть звільнені від загальної заборони на надання притулку. Зокрема сказав, що сміливі перекладачі, які допомагали британським військовим у боротьбі проти талібів, можуть залишитися в країні, навіть якщо вони прибули нелегально.
На запитання, чи не загрожує афганцям небезпека (тортури або смерть) у разі їхнього повернення, Фарадж відповів: «Чи турбує мене це? Так, турбує, але більше турбує те, що відбувається на вулицях нашої країни».
Тисячі афганських біженців отримали відмову в наданні притулку у Великій Британії. Раніше таких випадків було менше 100. У 2023 році відсоток дозволів становив 99%, а в останньому кварталі 2024 року – лише 47%.
Примусові та добровільні повернення наразі призупинені й не можуть бути продовжені, оскільки таліби більше не приймають проїзні документи, видані афганським посольством у Лондоні.
Афганістан уже зараз стикається зі значним потоком біженців. Агентства ООН повідомили, що з червня Іран депортував з країни понад 450 тисяч афганських біженців, а під час останньої війни в Ізраїлі їхня кількість зросла ще більше.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Глава Кремля Володимир Путін, судячи з усього, об’єднався з лівійським польовим командиром, щоб спровокувати нову міграційну кризу в ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
Як пише видання, Єврокомісія зафіксувала зростання кількості авіарейсів між східним лівійським містом Бенгазі та столицею Білорусі Мінськом.
За словами чиновників, ця схема передбачає можливу координацію дій із генералом і військовим лідером Халіфою Хафтаром, який контролює більшу частину східної Лівії. Мета схеми – сприяння хвилі нелегальної міграції до Європейського Союзу.
Це, зі свого боку, може стати повторенням подій літа 2021 року, коли десяткам тисяч потенційних прохачів притулку допомогли перетнути кордони Білорусі. За словами офіційних осіб, це була організована росією спроба дестабілізувати ЄС.
“Ми стежимо за нещодавніми рейсами Мінськ-Бенгазі, які виконує авіакомпанія “Бєлавіа”. Частота і характер цих рейсів, особливо протягом короткого періоду часу, викликають питання про потенційну координацію або сприяння потім нелегальній міграції”, – сказав представник ЄК.
Видання пише, що в травні між містами було лише два рейси, а в червні їхня кількість зросла до п’яти, а липні – до чотирьох.
Раніше самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звинувачували в тому, що він дозволяв мігрантам приземлятися в Мінську аналогічними рейсами, а потім допомагав перевозити їх у тимчасові табори на кордонах із Польщею, Литвою та Латвією.
Також у публікації сказано, що після падіння режиму Башара Асада в Сирії, Путін намагався посилити свою присутність у Лівії. Паралельно з виведенням російських військових баз із Сирії з’явилися свідчення, що обладнання було перекинуто саме туди. На військовому параді в Лівії, проведеному минулого місяця генералом Хафтаром, було продемонстровано сотні російських бронемашин і комплексів ППО.
Як зазначає The Telegraph, генерал Хафтар має в своєму розпорядженні невелику армію перевізників, які діють з Лівії, одного з ключових пунктів перетину кордону між Африкою і Європою через Середземне море.
“Безумовно існує небезпека, що росія використовує мігрантів і міграційну проблему загалом як зброю проти Європи. Це перетворення на зброю вже відбувається, і, звісно ж, ми побоюємося, що росія має намір зробити те ж саме з Лівією”, – сказав комісар ЄС з питань міграції Магнус Бругнер раніше в Politico.
Видання додало, що в червні Бругнер вирушив із візитом до Бенгазі разом із групою високопоставлених чиновників ЄС. Однак після приземлення делегації в аеропорту, їх оголосили персонами нон грата.
“Режим використовує мігрантів як інструмент для чинення тиску на кордони Європейського Союзу, і наші сусіди дійсно страждають від цього”, – сказала виданню лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Нинішній сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів в ЄС.
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
„Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції.
Зокрема, Крісті Ноем припинить дію тимчасового захисту від депортації (Temporary Protected Status, TPS) для приблизно 521 тисячі гаїтян з 2 вересня 2025 року. Раніше цього року вона вже скоротила термін дії програми.
У лютому Ноем внесла ініціативу про припинення дії TPS для приблизно 350 000 венесуельців, а також тисяч громадян Афганістану та Камеруну.
У міністерстві США заявили, що умови на Гаїті тепер дозволять громадянам повернутися.
„Ситуація на Гаїті покращилася настільки, що громадяни Гаїті можуть безпечно повернутися додому”, – сказав речник.
Прихильники збереження захисту від депортації стверджують, що умови на Гаїті виправдовують продовження допомоги. Вибори в країні не проводилися з 2016 року, а столиця Порт-о-Пренс майже повністю контролюється озброєними бандами.
Адміністрація Дональда Трампа намагається реалізувати амбітну мету – депортувати мільйон мігрантів протягом першого року після повернення Трампа до Білого дому.
Про це пише The Washington Post із посиланням на чинних і колишніх федеральних чиновників, які мають пряме уявлення про внутрішні плани адміністрації.
Як відомо, це число значно перевищує попередній рекорд — понад 400 тисяч депортацій на рік під час президентства Барака Обами. Але як саме команда Трампа рахує ці депортації лишається незрозумілим. Аналітики вважають мету нереалістичною через обмежене фінансування, нестачу персоналу й тривалі судові процедури, які більшості мігрантів належать перед видворенням.
Ключовим стратегом виступає радник Білого дому Стівен Міллер, який щодня координує дії з Міністерством внутрішньої безпеки. Один зі способів швидко збільшити кількість видворених – депортація 1,4 мільйона осіб, які вже мають остаточні рішення суду, але не можуть бути вислані через відмову країн походження приймати їх назад.
Адміністрація також веде переговори з 30 країнами про прийом іноземців, які не є їхніми громадянами. Йдеться, зокрема, про депортації до Мексики, Коста-Рики, Панами та навіть Руанди. Таке розширення видворень відбувається на тлі різкого скорочення незаконних перетинів кордону — у березні зафіксовано менш як 7 тисяч випадків, що є найнижчим показником за десятиліття.
Попри це, критики вказують, що депортаційні центри перевантажені, а кількість рейсів із видворенням зростає повільніше, ніж кількість арештів. До того ж, деякі суди вже обмежують право влади висилати мігрантів до третіх країн без належної перевірки безпеки.
На цьому тлі офіційний Вашингтон намагається домогтися від Конгресу ухвалення додаткового фінансування для посилення імміграційного контролю. Але навіть за сприятливого рішення, реалізація масштабної депортації займе багато часу й потребуватиме значних ресурсів.
Адміністрація Дональда Трампа анулює тимчасовий правовий статус 530 тисяч мігрантів із Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели, наданий за президентства Джо Байдена. Відповідне повідомлення з’явилося в Офіційному журналі федерального уряду США.
Рішення, яке набуде чинності 24 квітня, передбачає скасування програми «паролю», що дозволяла цим мігрантам в’їжджати до США авіарейсами за наявності спонсора.
Дональд Трамп, який посилив заходи з боротьби з нелегальною міграцією після повернення до Білого дому, заявляє, що програми надання легального в’їзду за Байдена перевищували повноваження федерального уряду.
Як вiдомо, адміністрація Байдена запровадила програму паролю для венесуельців у 2022 році, а у 2023-му поширила її на кубинців, гаїтян і нікарагуанців. Це було частиною спроб стримати нелегальну міграцію через кордон із Мексикою.
Скасування статусу може поставити під загрозу депортації сотні тисяч людей, які залишаються в США. У Міністерстві внутрішньої безпеки підтвердили, що мігранти без іншого законного статусу можуть бути вислані у спрощеному порядку.
Європейська комісія запропонує правила повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, із взаємним визнанням рішень про висилку між державами-членами, заявила президентка Єврокомісії в Брюсселі в неділю, після перших 100 днів роботи нової Єврокомісії, яка була створена восени.
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що у вівторок, на 100-й день повноважень Єврокомісії, брюссельська виконавча влада ухвалить пропозицію щодо повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС.
«Ми хочемо створити справжню європейську систему повернення, тож пропонуємо регламент з більш простими й чіткими правилами для запобігання втечам та поверненню на територію Євросоюзу громадян країн, що не є членами ЄС, без права на проживання», – заявила вона.
За її словами, тим, кого доведеться повернути примусово, в’їзд заборонять. «Ми будемо більш суворими і наполегливими, коли виникатимуть ризики для безпеки, але діятимемо з повною повагою до наших зобов’язань за міжнародним правом», – наголосила політикиня.
Фон дер Ляєн заявила, що європейські цінності, зокрема демократія, свобода й верховенство права, перебувають під загрозою. Саме тому з першого дня свого мандата Європейська комісія дотримується цілей щодо захисту процвітання, безпеки та демократії в Європі й досягла їх, сказала вона.
У той час, коли «світ зазнає великих змін», Європейський Союз стикається з новими й безпрецедентними викликами для своєї конкурентоспроможності та безпеки.
Події останніх тижнів чітко показали, що Європейський Союз повинен бути більш незалежним, автономним і здатним краще захистити себе від будь-якої загрози, зауважила пані Урсула. За її словами, Європейська комісія розпочала низку ініціатив, спрямованих на посилення конкурентоспроможності ЄС, покращення його обороноздатності та підвищення боєготовності.
Перед обличчям конкретних загроз необхідно задіяти весь спектр можливостей. Якщо ЄС зможе об’єднати зусилля з іншими країнами-однодумцями, такими як Великобританія, Норвегія чи Канада, ці можливості можуть бути ще більшими, вважає голова Європейської комісії.
За словами Урсули фон дер Ляєн, оборонні зусилля можуть дати величезний поштовх для розвитку Європи. З початку свого мандата Європейська комісія виступила з 8 ініціативами, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності ЄС задля захисту процвітання, безпеки і демократії. Незабаром буде завершено розробку плану дій щодо сталі та вжито інші стратегічні заходи. Крім того, Єврокомісія працює над скороченням бюрократичної тяганини.
«Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів», – сказала пані фон дер Ляєн і додала, що Єврокомісія проаналізує загрози та запропонує необхідні заходи. «Ми можемо зробити ефективний внесок у колективну безпеку лише в тому разі, якщо матимемо чітке і глибоке розуміння загроз, зокрема гібридних», – зазначила вона.
Президентка Єврокомісії вважає, що оборонній промисловості необхідна фундаментальна трансформація. «Нам потрібна інша промислова структура. Ми будемо спиратися на інновації, зосередимося на розвитку та прискоримо масштаби виробництва, що дуже важливо для оборони», – підсумувала політикиня.
Урсула фон дер Ляєн також підкреслила, що в найближчі місяці й роки Євросоюзу доведеться знову перейти в кризовий режим. Комісія ЄС готова відповісти на нові виклики винятковими діями в безпрецедентних масштабах та обсягах, а також з високою швидкістю», – наголосила вона. Відповідаючи на запитання, пані Урсула зауважила, що Сполучені Штати є близьким союзником Європи. Вона також зазначила, що між двома сторонами існують розбіжності, їхні погляди відрізняються в деяких сферах, але інтереси збігаються. «Вони також це бачать», – наголосила вона.
«Той факт, що ми союзники, не означає, що може існувати нерівність у розподілі тягаря, – сказала фон дер Ляєн і додала: – Ми повинні виконати своє домашнє завдання, виконати наші зобов’язання».
Ось чому план переозброєння Європи, спрямований на зміцнення оборони ЄС, такий важливий. Оборонний пакет у 800 мільярдів євро є історичним, адже може стати основою для Європейського оборонного союзу, зауважила президентка Єврокомісії. Водночас, за її словами, необхідно також забезпечити, щоб Україна залишалася в змозі протистояти російській агресії доти, доки «не буде досягнуто справедливого і тривалого миру».
Насамкінець пані Урсула заявила, що ЄС залишається відданим повному припиненню імпорту російського газу. «Я однозначно підтримую поетапну відмову від російського газу. Це абсолютно необхідно», – сказала політикиня, наголосивши, що ЄС досяг успіху в цій сфері, але й досі існують лазівки, які необхідно закрити.
[type] => post [excerpt] => Європейська комісія запропонує правила повернення мігрантів, які не мають дозволу на перебування в ЄС, із взаємним визнанням рішень про висилку між державами-членами, заявила президентка Єврокомісії в Брюсселі в неділю, після перших 100 днів робот... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1741699140 [modified] => 1741694914 ) [title] => Урсула фон дер Ляєн хоче справжньої європейської системи повернення мігрантів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=144246&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 144091 [uk] => 144246 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 144092 [image] => Array ( [id] => 144092 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [original_lng] => 506540 [original_w] => 960 [original_h] => 497 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-300x155.png [width] => 300 [height] => 155 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen-768x398.png [width] => 768 [height] => 398 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/leyen.png [width] => 960 [height] => 497 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1418 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 144092 [_edit_lock] => 1741687715:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 508428484000 [_oembed_a4c16e0d99b7530df7a0625a4c53a1cc] => {{unknown}} [_oembed_dd1c7620d492d328dc9112e850add792] =>
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
29 січня більшість у Бундестазі проголосувала за радикальне посилення політики надання притулку в Німеччині.
Так, 348 депутатів Бундестагу проголосували “за”, 345 – “проти”. Хоча рішення ухвалене з мінімальним відривом, парламент підтримав перегляд політики надання притулку. Відповідний план запропонувала фракція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС). Зокрема, він передбачає постійний прикордонний контроль, заборону на в’їзд для шукачів захисту та арешт іноземців, які підлягають депортації.
Окрім блоку ХДС/ХСС, ініціативу підтримали також Вільна демократична партія (FDP) та кілька незалежних депутатів. За пропозицію проголосувала й правопопулістська партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Коаліція Соціал-демократичної партії (SPD) та “Зелених” не змогла заблокувати ініціативу. Це стало успіхом для кандидата в канцлери від ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, якому вдалося переконати більшість парламентарів підтримати жорсткіші правила щодо надання притулку.
Згідно з даними опитувань, більшість населення також підтримує закриття кордонів Німеччини для нелегальних мігрантів.
Як зауважили, це голосування не має обов’язкової юридичної сили, одначе, воно показало, що ідею заборони нелегальної міграції підтримує більшість. Це може вплинути на вирішальне голосування у п’ятницю, 31 січня, коли Бундестаг розглядатиме вже юридично обов’язковий законопроєкт.
ХДС/ХСС прагне на законодавчому рівні обмежити потік мігрантів і спростити процедуру депортації. Після оголошення результатів голосування соціал-демократи (SPD) і “Зелені” різко розкритикували Мерца. Головний аргумент критиків – ініціатива ХДС/ХСС пройшла лише завдяки підтримці AfD. Зокрема у залі пролунали вигуки “ганьба”. Голова фракції SPD Рольф Мютценіх заявив, що ХДС/ХСС “відійшов від політичного центру”. Соціал-демократи зустріли його слова гучними оплесками.
Коли Мерц закликав SPD підтримати його законопроєкт у п’ятницю, у відповідь пролунали лише обурені вигуки.
Друга ініціатива ХДС/ХСС – про розширення повноважень сил безпеки – не знайшла підтримки в парламенті.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
Президент Колумбії Густаво Петро не погодився приймати своїх депортованих зі США громадян на військових літаках, однак після погроз санкціями змінив рішення.
Про це повідомляють The Hill, Reuters і CBS News.
Спершу Густаво Петро сказав, що Сполучені Штати мають розробити протокол щодо гідного ставлення до мігрантів, перш ніж Колумбія почне їх приймати.
«США не можуть ставитися до колумбійських мігрантів як до злочинців. Я закриваю американським літакам з колумбійськими мігрантами доступ на нашу територію», — прокоментував лідер країни в X.
Тоді президент Дональд Трамп доручив запровадити 25% мита на всі колумбійські товари, що надходять до США. За тиждень їх обіцяли підняти до 50%, пише Reuters.
Він також пригрозив негайним скасуванням віз для колумбійських урядовців та їхніх родичів та забороною на вʼїзд у Штати. Йшлося і про посилення митних перевірок мандрівників і вантажів з Колумбії.
Одразу після цього Колумбія відступила. Як пише CNN, країна запропонувала відправити президентський літак, щоб забрати своїх громадян.
Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотири дні в Гьядері, де в жовтні відкрився депортаційний табір, з Албанії привезе італійська берегова охорона.
Чоловіки, про яких ідеться, висадилися на острові Лампедуза тиждень тому й майже одразу були доставлені до Албанії. Італійська влада вважає Єгипет і Бангладеш безпечними, тому вихідці звідти, котрі незаконно прибувають до країни, є нелегальними мігрантами. У зв’язку з цим згаданих осіб розмістили в таборі Гьядері, створеному для тих, хто чекає на депортацію.
Проте римський суд у своєму рішенні зазначив, що Єгипет і Бангладеш не є безпечними країнами, тож чоловіки вважаються шукачами притулку. Їх помістять у відповідний центр поблизу італійського міста Бріндізі, де вони зможуть подати заяви й будуть абсолютно вільно пересуватися Італією.
Це вже другий випадок, коли суд скасовує офіційне рішення. Першу групу єгиптян і багладешців, яка прибула до таборів в Албанії, 18 жовтня також відправили назад до Італії.
23 жовтня італійський уряд вніс Єгипет і Бангладеш до списку безпечних держав.
Раніше міністерство внутрішніх справ Італії звернулося до касаційного суду, а в понеділок повідомило, що подасть заяву й до Суду Європейського Союзу.
Віцепрем’єр-міністр Маттео Сальвіні, лідер партії «Ліга», заявив, що в Італії працюють 9300 суддів, але лише 30–50 з них «вирішують питання про звільнення осіб, поміщених в албанські табори для мігрантів, дотримуючись власних ідеологічних поглядів та розмахуючи прапором лівої Демократичної партії».
Сальвіні вважає, що судове рішення «заважає у видворенні нелегальних мігрантів не уряду, міністру внутрішніх справ чи прем’єр-міністру Джорджії Мелоні, а Італії». Він також поставив риторичне питання про те, хто ж відповідатиме, якщо один із семи єгиптян і бангладешців, які зараз вільно пересуваються вулицями Італії, наступного тижня вчинить злочин, наприклад, «продасть наркотики, зґвалтує жінку чи вб’є когось».
Лідер фракції правлячої партії «Італійські брати» (FdI) Сальво Саллемі також вважає, що «червоні судді знову вжили заходів». Він зазначив: «Деякі ідеологічні судді приписують собі право вирішувати, яку країну вважати безпечною, але влада, котра тісно співпрацює зі спецслужбами та міжнародними організаціями, має більш точну інформацію про це».
Представник Демократичної партії (PD), колишній міністр у справах ЄС Енцо Амендола заявив у соціальних мережах, що табори в Албанії, на забезпечення яких протягом наступних п’яти років буде потрібно 800 мільйонів євро, зазнали фіаско. Він назвав ці заклади «дурним інструментом пропаганди» уряду Мелоні, який «використовується проти мігрантів, порушуючи європейське законодавство».
Депутатка Європарламенту від Альянсу зелених і лівих (AVS) Іларія Саліс теж висловила думку, що всій Італії має бути соромно за «депортованих і ув’язнених» в Албанії мігрантів. «На щастя, суди знову виступили проти расистської зарозумілості італійського уряду», – написала політикиня на своїй сторінці в соцмережі.
[type] => post [excerpt] => Семеро мігрантів з Єгипту й Бангладеш, які були перевезені в албанські табори, незабаром прибудуть у порт Бріндізі на півдні Італії. Суд не вважає їх нелегальними мігрантами, тому вони можуть повернутися. Групу із семи осіб, яка провела лише чотир... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1731601020 [modified] => 1731592205 ) [title] => Римський суд зобов’язав повернути мігрантів, перевезених до Албанії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=132367&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 132171 [uk] => 132367 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 66991 [image] => Array ( [id] => 66991 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg [original_lng] => 641561 [original_w] => 2560 [original_h] => 1706 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-1536x1024.jpg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-2048x1365.jpg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/20180102migransok-menekultek-foldkozitenger2-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1706 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1554 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 66991 [_edit_lock] => 1731585006:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 831788395002 [_oembed_a4c16e0d99b7530df7a0625a4c53a1cc] =>
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… pic.twitter.com/VAZoQMalyJ
