Бельгія закупить дрони-перехоплювачі у латвійської компанії після серії вторгнень невідомих безпілотників, які порушили роботу аеропортів, військових баз і атомної електростанції.
Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, якого цитує Reuters, повідомляє “Європейська правда”.
У понеділок Франкен перебував з візитом в латвійській столиці Ризі, в ході якого була підписана угода з латвійською компанією Origin Robotics про придбання її автономних дронів “Blaze”, які можуть використовуватися для виявлення та знищення ворожих БпЛА.
“За кілька тижнів у нас також з’являться ці антидронові засоби, які зміцнять наші можливості”, – написав він у X, додавши фотографію, на якій він тримає один із дронів на заводі компанії.
Окремо у бельгійському Міноборони заявили, що угода про постачання дронів-перехоплювачів була частиною пакета заходів щодо боротьби з дронами вартістю 50 мільйонів євро.
Як зазначив Франкен, в кінцевому підсумку планується інвестувати 500 мільйонів євро в набагато більший пакет заходів боротьби з дронами, що включає передові радіолокаційні системи і розширені можливості зі створення перешкод. Він не сказав, коли це буде завершено.
Зазначимо, впродовж останніх тижнів кількість інцидентів із дронами збільшилася у Європі.
Сейм Латвії вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції. Прем’єрка Латвії Евіка Сіліня назвала це перемогою демократії, верховенства права та прав жінок.
“Латвійський парламент проголосував за невизначене відтермінування виходу зі Стамбульської конвенції. Я вітаю це голосування. Це перемога демократії, верховенства права та прав жінок. Це перемога латвійського народу”, – зазначила вона.
Сіліня наголосила, що Латвія є надійним партнером і союзником і залишається відданою європейським цінностям.
Коли Латвія приєдналася до Стамбульської конвенції, країна взяла на себе зобов’язання захищати жінок від домашнього насильства, запобігати таким злочинам і забезпечувати покарання для винних.
Вихід із конвенції міг би поставити під загрозу дотримання європейських цінностей, демократію та верховенство права – як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Рада отримала лист від Служби державної безпеки (VDD) із проханням перевірити такі сайти: gra.ru, tagilcity.ru, donnews.ru, 1rnd.ru, dontr.ru, fedpress.ru, salsknews.ru, domostroydon.ru, newsib.net, ctv7.ru, infopro54.ru, trk-bratsk.tv, kazachestvo.ru, sia.ru, sibru.com, lentv24.ru, gazetacrimea.ru, чукотка.рф та інші.
Також отримали лист щодо сайтів militaryarms.ru, mustoi.ru, literia.ru, bashinform.ru, yutazy.ru, media73.ru, ivanovoobl.ru, nevadm.ru і gnkk.ru.
На думку компетентних органів країни, на цих сайтах поширювали однобічну й тенденційну інформацію про війну росії проти України, здійснювали інформаційну та суспільну підтримку російських військових, які беруть участь у бойових діях в Україні, а також формували відчуття приналежності та позитивного ставлення до росії.
На частині цих ресурсів також поширювали вигідну для росії інтерпретацію історії та легітимізували належність незаконно окупованих і анексованих українських територій до росії.
За оцінкою фахівців, такий контент може негативно впливати на згуртованість латвійського суспільства, міжетнічні відносини, сприйняття демократичних цінностей, а також послаблювати солідарність Латвії з Україною в питаннях її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.
Раніше NEPLP уже неодноразово ухвалювала аналогічні рішення про блокування доступу до інтернет-ресурсів, що поширюють російську пропаганду.
Латвійський парламент проголосував за вихід з Стамбульської конвенції, що захищає жінок, всупереч позиції прем’єр-міністра та протестам громадськості.
Про це повідомляє Reuters.
Мова йде про Стамбульську конвенцію, створену Радою Європи та підписану десятками держав-членів. Договір визначає насильство щодо жінок як порушення прав людини та охоплює різні форми гендерно зумовленого насильства.
Опоненти конвенції у Латвії стверджують, що документ вводить поняття гендеру як соціального конструкта, що виходить за межі біологічної статі. Вони вважають, що національного законодавства достатньо для боротьби з домашнім та гендерним насильством.
Однією з ключових сил, що ініціювали вихід, став “Союз зелених та фермерів”, який розірвав коаліційну дисципліну та приєднався до опозиції. У результаті за вихід з конвенції проголосували 56 із 100 депутатів.
“Це жодним чином не вплине на боротьбу з домашнім насильством. Захист від нього існував у латвійському законодавстві ще до Стамбульської конвенції”, – зазначив Гунарс Гутріс, член парламенту від Союзу зелених та фермерів.
Разом з тим у середу, 29 жовтня, близько 5000 людей протестували проти виходу з договору у центрі Риги. Прем’єр-міністр Евіка Сіліна звернулася до протестувальників, висловивши підтримку продовженню дії конвенції.
“Це буде нищівним ударом по позиціях Латвії в Європейському Союзі, а також на міжнародному рівні”, – заявив Андріс Суваєв, голова парламентської групи Прогресивних партій.
Стамбульська конвенція була підписана у 2011 році у Стамбулі та набула чинності у 2014 році після ратифікації більшості країн ЄС. Латвія ратифікувала договір у 2023 році і тепер може стати другою країною, яка офіційно вийде з нього після Туреччини, яка зазнала критики з боку Єврокомісії після виходу у 2021 році.
Подібні спроби виходу з конвенції були також у Польщі у 2020 році та в Чеській Республіці минулого року, проте там політичні зміни відтермінували або заблокували процеси виходу.
Більшість Сейму Латвії 2 жовтня відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Delfi.
Вотум недовіри був ініційований опозиційними Національним об’єднанням і “Об’єднаним списком” (ОС). Голосування відбувалося на тлі розбіжностей у самій коаліції – між “Новою Єдністю”, “Прогресивними” і Союзом зелених і селян (СЗС). Партнери по коаліції пообіцяли працювати разом, принаймні наразі, щоб ухвалити “бюджет безпеки” на наступний рік.
Цього разу опозиція обґрунтувала вимогу відставки Сіліні тим, що “уряд тривалий час не може ухвалити чітких рішень щодо припинення економічного співробітництва з Росією та Білоруссю”.
“Нова Єдність” має в Сеймі 25 мандатів, СЗС – 16, а “Прогресивні” – вісім. У ОС 13 мандатів, у Національного об’єднання – 12, у партії “Латвія на першому місці” і “Стабільності!” – по вісім. Також є 10 позафракційних депутатів, деякі з яких забезпечують уряду Сіліні мінімальну більшість у парламенті.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив на конференції Військового комітету НАТО у Ризі, що Росія не повинна сумніватися в здатності НАТО захищати держави-члени та стримувати будь-які загрози.
Як повідомляє “Європейська правда”, заяву латвійського президента наводить Delfi.
Рінкевичс відкрив у Ризі конференцію Військового комітету НАТО на рівні командувачів збройними силами. Він зазначив, що це перша зустріч найвищих військових керівників НАТО після саміту в Нідерландах, в Гаазі, де країни-члени Альянсу зобов’язалися зміцнювати можливості альянсу і оборонний потенціал.
Це також перша зустріч Військового комітету НАТО в Латвії.
Президент Латвії підкреслив, що збільшення витрат на оборону є випробуванням як для кожної країни, так і для Європи в цілому, яка бере на себе справедливу частку витрат. На його думку, в інтересах держав-членів НАТО – забезпечити нові оборонні плани Альянсу необхідними силами і можливостями.
“Мова йде не про Excel-таблиці або політичні гасла, а про реальні можливості, які необхідні арміям, військово-морським і військово-повітряним силам, щоб протистояти як новим, так і традиційним загрозам… Росія є довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці і випробовує Європу та НАТО всіма можливими способами”, – сказав латвійський президент.
Він підкреслив, що найкращий спосіб захистити країни-члени – це стримування, проте воно має бути ефективним.
Президент зазначив, що Латвія продовжує вкладати сили в розвиток оборонних можливостей і найближчим часом буде готова направляти на оборону 5% ВВП.
Президент підкреслив значення Балтійської лінії оборони, присутність союзних сил в Латвії і боєздатність багатонаціональної бригади НАТО в Латвії під керівництвом Канади. Він також позитивно оцінив операції НАТО проти активності російського “тіньового флоту”.
У Ризі в суботу, 27 вересня, триває конференція найвищого військового органу НАТО – Військового комітету. Засідання веде голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне.
Під час засідання військове керівництво НАТО обговорює реалізацію рішень саміту НАТО в Гаазі, зосереджуючись на зміцненні колективного стримування і оборони союзників.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що питання про закриття східного сухопутного кордону з РФ ухвалюватиме уряд, наразі воно перебуває “на стадії оцінки та координації”.
Як повідомляє “Європейська правда”, заяву латвійського міністра наводить Delfi.
Спрудс розповів, що при ухваленні рішення про закриття кордону необхідно враховувати міркування безпеки та впливу на народне господарство.
Якщо уряд вирішить закрити східний сухопутний кордон, Міноборони Латвії буде готове вжити конкретних дій, додав він.
“Ми вже закрили прикордонні пункти, де розмістили всю необхідну інфраструктуру. Ми підготували все необхідне і на пунктах, які продовжують функціонувати. У плані зміцнення східного кордону чітко вказано, як ми маємо підготувати інфраструктуру, щоб унеможливити будь-яку можливість мобільності”, – сказав міністр.
Також, за його словами, важливо такі питання координувати з союзниками, насамперед із Литвою та Естонією.
“Якщо ми прийдемо до спільного рішення, я не виключаю, що таке питання може бути розглянуто. Наразі я не можу стверджувати, що це станеться, але питання перебуває на стадії оцінки та координації”, – додав Спрудс.
Міністр оборони Андріс Спрудс закликав зробити все можливе, щоб запобігти ескалації атак дронів.
Латвія вирішила на тиждень закрити повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю. Про це заявив міністр оборони Андріс Спрудс у соцмережі Х у четвер, 11 вересня.
За його словами, таке рішення, з можливістю продовження терміну дії, ухвалили після оцінки латвійської армії.
“Повітряний простір буде закрито з від сьогодні о 18:00 щонайменше на один тиждень – до 18 вересня. Безпосередньої загрози немає, але армія перебуває у стані підвищеної готовності під час комплексних навчань національної оборони Намейс”, – написав міністр.
Глава Міноборони Латвії пояснив, що закриття повітряного простору у цій частині дозволить повністю контролювати обмежену повітряну зону та полегшить виявлення несанкціонованих літаючих об’єктів.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня після відеоконференції „коаліції рішучих” назвала низку вимог Росії до України неприйнятними.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
„Про Донецьк не може бути й мови. Донецьк – це Україна. Також неприйнятний „особливий статус” російської мови, тому що ми добре знаємо про наслідки цього”, – заявила Сіліня.
У розмові між лідерами країн „коаліції рішучих” прем’єрка Латвії наголосила на важливості того, щоб зустріч президентів України та Росії відбувалася у тристоронньому форматі, на якій також був би присутній президент США.
„Трамп намагається утримати Путіна за столом переговорів, але ми маємо бути готовими до пакета санкцій, якщо переговори буде зупинено. Наразі незрозуміло, чи буде припинення вогню або мирна угода, але всі сценарії мають бути підготовлені”, – сказала прем’єр-міністерка Латвії.
„Водночас для нас важливо, які гарантії безпеки США обіцяють Україні – чи то просто військова підтримка, чи то реальна військова присутність. Також важливими є гарантії безпеки США для Європи і те, як вони будуть надані в Україні”, – додала Сіліня.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс після зустрічі американського лідера Дональда Трампа з кремлівським правителем Владіміром Путіним констатував, що наразі реального руху до миру в Україні немає.
Заяву латвійського президента наводить Delfi, повідомляє „Європейська правда”.
Як зазначив Рінкевичс, найближчі тижні покажуть, чи продовжить Росія тактику затягування часу, чи продемонструє реальне прагнення досягти врегулювання війни проти України.
„Ми бачимо, що президент США і Путін досить багато говорили про те, якими можуть бути наступні кроки у зв’язку з політичним врегулюванням. На жаль, рішення про припинення вогню поки що немає, і Росія продовжує агресію проти України”, – сказав він.
За словами лідера Латвії, цю зустріч слід сприймати як один з елементів ширшого і складнішого процесу, спрямованого на досягнення міцного, сталого і справедливого миру в Україні.
„Але що дуже важливо і що ми високо цінуємо – адміністрація і президент США активно консультуються з європейськими лідерами і президентом України. Ми обговорюємо подальші кроки. Якщо буде досягнуто ширшої угоди і укладено мирний договір, то він повинен мати серйозні гарантії, в тому числі військові”, – зауважив Рінкевичс.
Він додав, що процес ще зіткнеться з безліччю труднощів і непростих ситуацій і, швидше за все, вимагатиме додаткових дипломатичних зусиль.
Президент припустив, що наступний тиждень буде досить напруженим, оскільки в понеділок очікується зустріч президентів США і України та подальші консультації.
