За словами міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара, Братислава готова заблокувати новий пакет санкцій проти Росії, але не буде чинити опір наданню Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро, пише словацький новинний портал Denník N.
За словами Бланара, Словаччина має намір блокувати 20-й пакет санкцій проти Росії доти, доки не отримає гарантій щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба». Перед комітетом словацького парламенту з європейських справ глава словацького МЗС заявив: Словаччина хоче отримати чітку, прозору та перевірену заяву про те, що нафтопровід «Дружба» буде запущено знову.
Під час години запитань у парламенті Бланар підкреслив цю позицію.
«Якщо нафтопровід «Дружба» не буде введений в експлуатацію і на порядок денний буде винесено затвердження 20-го пакету, то ми не будемо за нього голосувати, оскільки у нас немає інших засобів, щоб змусити президента України Володимира Зеленського та Європейську комісію відновити роботу трубопроводу», — сказав Юрай Бланар.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що газопровід «Дружба» може бути відновлений після російського нападу вже до кінця квітня, проте прем’єр-міністр Роберт Фіцо поставив під сумнів слова українського глави держави, йдеться у повідомленні. За словами Бланара, позиція членів нового уряду Угорщини, що формується, свідчить про їхню готовність підтримати надання кредиту Україні.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на засіданні комітету Європарламенту з питань безпеки та оборони заявив, що перший транш військової допомоги Україні, яка буде передана в рамках кредиту ЄС на суму в 90 млрд євро, буде направлений на закупівлю дронів українського виробництва.
“На 2026 рік Україна запросила оборонну допомогу на загальну суму 28,3 мільярда євро. Перший план постачання продукції зосереджений на дронах від передової оборонної промисловості України”.
Він уточнив, що щодо наступних планів постачання ЄС “очікує більшої залученості європейської оборонної промисловості”.
[type] => post [excerpt] => Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на засіданні комітету Європарламенту з питань безпеки та оборони заявив, що перший транш військової допомоги Україні, яка буде передана в рамках кредиту ЄС на суму в 90 млрд євро, буде направл... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1776365640 [modified] => 1776354870 ) [title] => Кредит для України на 90 млрд євро: перший транш витратять на виробництво дронів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183664&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 183661 [uk] => 183664 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 183662 [image] => Array ( [id] => 183662 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3.webp [original_lng] => 30690 [original_w] => 900 [original_h] => 503 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3-300x168.webp [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3-768x429.webp [width] => 768 [height] => 429 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3.webp [width] => 900 [height] => 503 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3.webp [width] => 900 [height] => 503 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3.webp [width] => 900 [height] => 503 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/dron-3.webp [width] => 900 [height] => 503 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1044 [_thumbnail_id] => 183662 [_edit_lock] => 1776344070:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 19223716000 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 977086 [5] => 43 [6] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 6305 [1] => 1126016 ) [tags_name] => Array ( [0] => кредити [1] => транш ) ) [2] => Array ( [id] => 183340 [content] =>
Кіпрське головування в ЄС намагатиметься якнайшвидше вирішити питання видачі кредиту в розмірі 90 млрд євро для України та прийняти 20-й пакет санкцій проти РФ після перемоги на виборах в Угорщині Петера Мадяра.
Про це журналістам у Брюсселі повідомив представник кіпрського головування, який надав коментар на умовах анонімності, передає кореспондент Укрінформу.
«Нашою метою залишається реалізувати як кредит для України на 90 млрд євро, так і 20-й пакет санкцій якнайшвидше», – заявив чиновник.
Він додав, що обидві теми будуть винесені на засідання послів країн-членів ЄС у форматі COREPER «тільки-но дозволять умови, з метою швидкого вирішення обох питань».
12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, на них зафіксована рекордна явка – 77,8%.
За результатами підрахунку майже 99% голосів лідирує партія «Тиса» опозиційного політика Петера Мадяра.
Президент Володимир Зеленський привітав переможців.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна очікує на контакт із новою владою Угорщини і готова вибудовувати добросусідські відносини.
Тим часом Європейська комісія завершила оцінку фінансової стратегії України та підготувала пропозицію до імплементаційного рішення Ради ЄС щодо порядку виплат європейського кредиту для України на 2026 рік.
Європейський Союз знайде варіанти фінансування потреб України навіть з огляду на те, що ситуація із роблокуванням кредиту залишається непевною через саботаж Угорщини.
Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив, відповідаючи на запитання журналістів.
Зеленський зазначив, що проговорював питання з лідерами Європейського Союзу, в тому числі з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
“Ми налаштовані більш оптимістично, вони знайдуть варіанти, як частково нас фінансувати. Ми чекаємо перший транш з тієї суми, про яку ми домовлялись на саме 26-й рік, в квітні місяці”, – запевнив Зеленський.
Президент додав, що Євросоюз давав зобов’язання надати кредит Україні. Тому Київ сподівається, що попри дії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана вихід буде знайдено.
“Я вважаю, що у будь-якому випадку, навіть знаходячи альтернативні тимчасові кроки, ЄС повинні… а так як мали узгодження всіма лідерами перед цим в кінці 25-го року щодо виділення 90 мільярдів, тому ЄС повинні знайти вихід з цієї ситуації”, – резюмував він.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо дав зрозуміти, що готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит ЄС для України у розмірі 90 млрд євро у випадку, якщо партія Віктора Орбана “Фідес” програє вибори.
Фіцо розповів, що на майбутній зустрічі з головою Єврокомісії планує обговорити питання зупинки роботи нафтопроводу “Дружба”. Він сказав, що запропонує послуги Словаччини на випадок, якщо на трубопроводі в Україні потрібно буде “затягнути якийсь гвинт”.
“Але найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це буде необхідно”, – заявив Фіцо.
Він нагадав, що наразі позика Євросоюзу для України у розмірі 90 мільярдів євро є фактично заблокованою.
“Однак я не наївний. Український президент останнім часом говорить про відновлення поставок через місяць-півтора. Тобто після виборів в Угорщині, де він розраховує на перемогу опозиції. Тоді вже не буде жодних шансів на нафту зі сходу. Хіба що естафету Угорщини перейме хтось інший”, – сказав Фіцо, натякнувши, що це може зробити Словаччина. Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня.
Він додав, що блокування цього “величезного військового подарунка Україні є легітимним інструментом для досягнення відновлення поставок нафти”.
“У будь-якому разі, тепер черга за Європейським Союзом”, – додав Фіцо.
I met with the Prime Minister of Slovakia, @RobertFicoSVK, in Yerevan. Ukraine is open to constructive dialogue with Slovakia and is interested in developing strong relations.
We discussed cooperation across various areas and holding a government meeting in the format of an… pic.twitter.com/ZaWAiDKZm5
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 4, 2026
Президент Володимир Зеленський дорікнув Євросоюзу за відсутність прогресу щодо 20-го пакету санкцій проти Росії та щодо репараційного кредиту Україні в розмірі 90 мільярдів євро.
“Досі жодного прогресу немає по 20-му пакету санкцій Євросоюзу проти Росії за цю війну. Немає руху по пакету допомоги для України у 90 мільярдів євро, хоча Європа визнає, що це для нас життєво важливо. Все одно блокування пакету зберігається”, – звернення президента
Зеленський зазначив, що в розмові у суботу скоординував позиції щодо цих питань із президентом Франції Емманюелем Макроном.
“Фактично весь наступний тиждень буде присвячений спільній роботі з європейцями, щоб рішення, які потрібні для захисту України, дійсно запрацювали”, – сказав він.
Зеленський також подякував країнам, які роблять внески в програму PURL, яка дозволяє Україні купувати американські ракети для ППО, зокрема для ЗРК Patriot.
“Тим більше ми бачимо інформацію про російську допомогу іранському режиму: є повідомлення, що росіяни дають розвіддані режиму в Ірані, щоб корегувати удари по американцях. Також є дані про російські компоненти в “Шахедах”, що застосовуються на Близькому Сході, а це проти і арабських країн, і проти американців у регіоні. Кожен такий факт свідчить, що ми маємо справу з режимами, які не просто пов’язані одне з одним, а які існують завдяки одне одному – російський та іранський режими – і вбивають фактично скоординовано і тут, у Європі, і там, на Близькому Сході”, – сказав президент.
Він підкреслив, що Україна працює, щоб допомогти захистити Близький Схід від “Шахедів” і розраховує, що й захисту України буде надаватися відповідна допомога.
Європейська комісія найближчим часом опублікує пропозицію щодо умов отримання траншів спільного європейського кредиту для України.
Про це повідомив речник Європейської комісії Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
„Ми маємо якомога швидше запропонувати певну кількість законодавчих актів, щоб ми могли розпочати виплату коштів (Україні. – ред.) на початку другого кварталу цього року”, – сказав він.
За словами речника, Європейська комісія запропонує низку відповідних законодавчих актів вже найближчим часом.
Водночас він не розголошує деталі пропозицій, що розробляються, зокрема щодо частки бюджетної та оборонної допомоги в рамках кредитної програми.
„Ви знайдете відповідь, щойно пропозиції будуть внесені”, – підсумував Ужварі.
Зеленський уточнив, що йдеться про фінансування на 2026–2027 роки, а Україна розраховує на повне використання €210 млрд російських активів, заморожених у Європі.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 20 грудня, повідомив, що Україна повертатиме європейський кредит у розмірі €90 млрд лише за умови виплати Росією репарацій.
„Виділення Європою 90 мільярдів, які в будь-якому випадку повʼязані з російськими активами, – це безпрецедентне рішення, і воно буде мати вплив і на мирні перемовини. Україна буде в більш сильній позиції”, – написав президент.
Він уточнив, що йдеться про фінансування на 2026–2027 роки, а Україна розраховує на повне використання €210 млрд російських активів, заморожених у Європі.
„Ми розуміємо, що безвідсоткові кредити – 90 мільярдів – Україна буде повертати тільки в тому випадку, якщо Росія буде виплачувати ці репарації Україні. Тому це велика, реальна, важлива перемога, і не тільки фінансово”, – наголосив Зеленський.
Президент додав, що геополітично й політично лідери Європи показали свою міць, і „їм вистачило цілісності для такого рішення”.
США тиснуть на ЄС із вимогою призупинити надання Україні „репараційного” кредиту із заморожених російських активів, наполягаючи на їх збереженні для можливої мирної угоди.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Вloomberg.
За словами європейських дипломатів, знайомих з перебігом дискусій, США ведуть активні непублічні переговори з європейськими країнами, намагаючись заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для великого кредиту Україні.
Американські чиновники приватно переконують уряди держав-членів ЄС у тому, що ці кошти можуть відіграти ключову роль у можливому майбутньому мирному врегулюванні між Києвом і Москвою.
Вашингтон стверджує, що активи не слід використовувати для продовження війни, а краще їх притримати як інструмент політичного тиску на Росію та елемент потенційної угоди.
Державний департамент США поки не прокоментував інформацію про тиск на європейських партнерів.
У Європі на американські аргументи відреагували різко. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені російські активи – це виключно європейська справа, оскільки кошти зберігаються в європейських юрисдикціях.
„Немає жодної можливості передати ці гроші США. Гроші мають іти в Україну – вони повинні допомагати Україні”, – наголосив Мерц.
Євросоюз цього тижня представив план, який передбачає використання заморожених російських активів для забезпечення кредиту обсягом 90 млрд євро. Ці кошти мають покрити економічні й військові потреби України протягом наступних двох років.
Так, у Євросоюзі нині зберігається близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, й очікується, що з 2028 року їх може бути залучено ще більше.
На шляху до ухвалення остаточного рішення є суттєвий спротив із боку Бельгії, де розміщено значну частину активів. Брюссель побоюється, що Європа або навіть бельгійський бюджет можуть опинитися під ударом, якщо Росія виграє потенційні міжнародні позови щодо повернення коштів.
Кілька європейських країн готуються подати заявки на багатомільярдні кредити ЄС, щоб закупити зброю для України та водночас наростити власний оборонний потенціал.
Йдеться про нову кредитну програму Security Assistance Facility for Europe (SAFE), на яку виділено до 150 мільярдів євро. Країни-члени можуть звернутися по дешеві довгострокові позики до середи, 30 липня.
Програма SAFE була запропонована Єврокомісією у березні в межах ширшої ініціативи ReArm Europe. Її мета – зміцнити європейську оборонну промисловість і скоротити залежність від військової допомоги США.
Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Угорщина та Литва вже офіційно підтвердили зацікавленість в участі, повідомив речник з питань оборони ЄС. Очікується, що до дедлайну заявки також подадуть Латвія, Греція та знову ж таки Чехія й Болгарія. Франція, ймовірно, також скористається пропозицією, тоді як Німеччина, Швеція і Нідерланди утримаються.
Навіть країни, які не беруть кредитів, можуть долучитися до спільних закупівель зброї для України, що дозволяє суттєво знизити вартість контрактів. Програма також заохочує закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників, що дає змогу Києву збільшити масштаби власного оборонного виробництва та поглибити інтеграцію з ЄС.
За даними комісара ЄС з питань оборони Андрюса Кубілюса, щонайменше 20 країн планують запросити до 100 мільярдів євро. Позики видаватимуться на 45 років із можливістю авансових виплат до 15%, а фінансуватимуться за рахунок боргових зобов’язань ЄС із найвищим кредитним рейтингом.
Країни з високим держборгом, зокрема Італія та Австрія, виявляють обережність щодо участі через ризик погіршення своїх фіскальних показників. Водночас навіть держави з обмеженим бюджетом – як-от Бельгія чи Греція – вже визначили бажану суму: Брюссель розраховує на 7–11 млрд євро, Афіни – на 1,2 млрд.
