Верховний суд Іспанії відмовив у застосуванні екстреного забезпечувального заходу щодо урядового декрету про надзвичайну легалізацію мігрантів.
Суд дійшов висновку, що заявники не довели наявності «особливої терміновості», необхідної для негайного зупинення дії нормативного акта без заслуховування уряду. Водночас провадження щодо законності самого декрету та можливого його тимчасового призупинення продовжується у звичайному порядку.
Що передбачає декрет про легалізацію
Справу розглядала Sala de lo Contencioso-Administrativo Tribunal Supremo після подання позову Asociación por la Reconciliación y la Verdad Histórica — організації, яка оскаржила урядовий Real Decreto про «regularización extraordinaria» мігрантів.
Декрет був затверджений Радою міністрів Іспанії у квітні 2026 року та фактично відкрив процедуру масового врегулювання правового статусу осіб, які перебували в країні без належних документів. За оцінками уряду, йшлося приблизно про 500 тисяч людей.
Документ дозволив іноземцям подавати заяви на отримання дозволу на проживання та роботу за винятковими обставинами. Подання заяв було відкрито практично одразу після ухвалення декрету — як в електронній формі, так і через адміністративні офіси.
Чому декрет оскаржили у Верховному суді
Позивачі просили суд застосувати «suspensión cautelarísima» — особливий механізм іспанського адміністративного процесу, який дозволяє негайно зупинити дію нормативного акта без попереднього заслуховування іншої сторони.
На думку заявників, запуск процедури легалізації створював ризик незворотних наслідків, оскільки після подання великої кількості заяв та видачі дозволів на проживання скасування декрету в майбутньому втратило б практичний сенс. У позові також стверджувалося, що уряд фактично провів масштабну міграційну амністію через підзаконний акт, що нібито виходить за межі його повноважень.
Окремо заявники наголошували на «масовому та накопичувальному» характері наслідків декрету. Вони вказували, що одразу після набрання чинності акта почнеться оформлення великої кількості індивідуальних адміністративних рішень, включно з наданням дозволів на проживання та роботу, що, на їхню думку, унеможливить ефективне відновлення попереднього стану в разі подальшого скасування декрету судом.
Позиція Верховного суду Іспанії
Верховний суд ці аргументи не підтримав.
В ухвалі суд зазначив, що для застосування «cautelarísima» закон вимагає доведення саме виняткової та об’єктивної терміновості, а не лише посилання на швидке набрання чинності нормативним актом або припущення про можливі наслідки його реалізації.
Суд прямо вказав, що сама дата вступу акта в силу не може автоматично вважатися підставою для екстреного судового втручання.
Колегія суддів також звернула увагу, що декрет передбачає повноцінну адміністративну процедуру із перевірками, строками та вимогами до заявників, а тому наслідки його застосування не виникають миттєво та не свідчать самі по собі про необхідність негайного блокування акта. Суд дійшов висновку, що питання про можливе призупинення декрету може бути розглянуте у звичайному процесуальному порядку після отримання позиції уряду.
Що було далі
Після відмови у терміновому призупиненні Верховний суд відкрив стандартну процедуру розгляду клопотання про забезпечувальні заходи та надав уряду десять днів для подання заперечень. Надалі до процесу долучилися також Comunidad de Madrid, партія Vox, Hazte Oír та інші організації, які окремо просили призупинити дію декрету.
У своїх поясненнях Abogacía del Estado — юридична служба уряду Іспанії — просила суд не блокувати процедуру легалізації, наголошуючи, що потенційні заявники вже перебували на території Іспанії до ухвалення декрету та фактично користувалися державними сервісами.
Представники уряду стверджували, що легалізація не створить нового навантаження на систему охорони здоров’я чи соціальні служби, а навпаки дозволить інтегрувати цих осіб у легальний ринок праці та збільшити надходження соціальних внесків і податків.
Верховний суд Іспанії має провести нове засідання
Tribunal Supremo 22 травня 2026 року має розглянути вже не екстрене клопотання про негайне блокування декрету, а повноцінні заяви про його тимчасове призупинення на час розгляду справи по суті. Засідання проводить Sala de lo Contencioso-Administrativo Верховного суду Іспанії.
На розгляді перебувають одразу кілька позовів, поданих Comunidad de Madrid, партією Vox, Hazte Oír, Asociación por la Reconciliación y la Verdad Histórica та іншими організаціями. Усі вони вимагають тимчасово зупинити дію урядового декрету про легалізацію мігрантів до остаточного вирішення спору щодо його законності.
Своєю чергою уряд Іспанії наполягає, що блокування декрету створить правову невизначеність для сотень тисяч осіб, які вже почали процедуру легалізації, а також може фактично зірвати реалізацію всієї програми, оскільки строки подання заяв обмежені. Остаточного рішення за результатами сьогоднішнього засідання станом на зараз ще немає.
Колишній прем’єр-міністр Іспанії Хосе-Луїс Родрігес-Сапатеро перебуває під слідством за підозрою у зловживанні впливом та пов’язаних із цим злочинах.
epa02524857 Spanish Prime Minister Jose Luis Rodriguez Zapatero gestures as he gives a press conference to present the economy report of 2010 at the Moncloa palace in Madrid, central Spain, 11 January 2011. Zapatero said that the government will meet its deficit-reduction targets for 2010 and 2011 and delay the retirement age from 65 to 67 with or without the support of unions and opposition parties. EPA/ANGEL DIAZ
Про це повідомив у вівторок, 19 травня, Верховний суд країни, передає Reuters.
У заяві зазначено, що в офісі Сапатеро – близького соратника чинного прем’єра Педро Санчеса – в Мадриді, а також у трьох інших приміщеннях було проведено обшуки. Як зазначається, колишнього прем’єра викликали для надання свідчень 2 червня.
Розслідування є частиною так званої справи Plus Ultra, пов’язаної з державною допомогою на суму 53 млн євро у 2021 році для іспанської авіакомпанії Plus Ultra через державну холдингову компанію SEPI під час пандемії COVID-19.
Ця фінансова допомога стала політично суперечливою, оскільки критики стверджували, що Plus Ultra не мала чіткого стратегічного значення, мала слабкі фінанси та зв’язки з венесуельськими акціонерами.
Вищий суд перевіряє, чи була допомога належним чином затверджена.
НАТО заявило, що не має жодних правових механізмів для виключення або призупинення членства країн Альянсу після повідомлень про нібито обговорення у США ідеї тиску на Іспанію через її позицію щодо військових операцій в Ірані.
Як відомо, напередодні у ЗМІ з’явилася інформація про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа опрацьовує можливі заходи впливу на союзників по НАТО, які, на думку Вашингтона, не надали достатньої підтримки американським операціям під час війни з Іраном. Серед них – можливе призупинення членства Іспанії в НАТО, а також перегляд позиції США щодо британських територіальних претензій на Фолклендські острови.
Представник НАТО у коментарі для видання BBC підкреслив, що установчий договір Альянсу «не містить жодних положень щодо призупинення або виключення держав-членів», фактично спростувавши можливість такого сценарію.
Прем’єр-міністр Іспанії заявив, що його уряд не реагує на неофіційні документи чи внутрішні електронні листи, а керується лише офіційними позиціями США та міжнародними нормами. Він також наголосив, що Іспанія підтримує союзників, але виключно в межах міжнародного права.
На тлі цих дискусій прем’єр-міністерка Італії закликала союзників по НАТО зберігати єдність і посилювати європейський компонент Альянсу, підкресливши, що він має доповнювати американський.
Водночас уряд Німеччини прямо заявив, що членство Іспанії в НАТО не ставиться під сумнів і підстав для змін у її статусі немає.
[type] => post [excerpt] => НАТО заявило, що не має жодних правових механізмів для виключення або призупинення членства країн Альянсу після повідомлень про нібито обговорення у США ідеї тиску на Іспанію через її позицію щодо військових операцій в Ірані. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1777060860 [modified] => 1777055783 ) [title] => У НАТО заявили, що США не можуть призупинити членство Іспанії в Альянсі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184432&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184474 [uk] => 184432 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 184433 [image] => Array ( [id] => 184433 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236.png [original_lng] => 826032 [original_w] => 1140 [original_h] => 705 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236-300x186.png [width] => 300 [height] => 186 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236-768x475.png [width] => 768 [height] => 475 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236-1024x633.png [width] => 1024 [height] => 633 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236.png [width] => 1140 [height] => 705 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236.png [width] => 1140 [height] => 705 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-236.png [width] => 1140 [height] => 705 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1777044983:8 [_thumbnail_id] => 184433 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 485 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 886705391001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 32995 [1] => 117 [2] => 401 ) [tags_name] => Array ( [0] => Іспанія [1] => НАТО [2] => США ) ) [3] => Array ( [id] => 184258 [content] =>
Президент України Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із міністром оборони Іспанії Маргаритою Роблес, під час якої сторони обговорили подальшу оборонну співпрацю між країнами.
Іспанія у 2026 році передасть Україні сотню броньованих тактичних машин VAMTAC, а також партію 155-міліметрових артилерійських боєприпасів.
Про це оголосила міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес під час свого візиту до Києва, повідомляє Cadena SER.
Постачання бронемашин та боєприпасів розпочнеться у травні, повідомила Роблес під час своєї зустрічі з українським міністром оборони Михайлом Федоровим. Броньовані автівки підуть на потреби українських прикордонників.
“Ця співпраця демонструє відданість нашої країни захисту демократичних цінностей, свободи та справедливого й тривалого миру”, – заявила іспанська міністерка.
Роблес також оголосила, що у квітні кількість українських військових, які пройшли навчання в Іспанії, становитиме понад 9 тисяч солдатів.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що його країна винесе на розгляд Ради ЄС пропозицію про розірвання Угоди про асоціацію з Ізраїлем через його дії на Близькому Сході.
Санчес оголосив, що Іспанія у вівторок у Брюсселі, де зустрічатимуться міністри закордонних справ країн Європи, запропонує ЄС розірвати угоду про асоціацію з Ізраїлем через “порушення прав людини” урядом Біньяміна Нетаньягу.
“Будь-який уряд, який порушує міжнародне право, а отже порушує принципи та цінності ЄС, не може бути членом Європейського Союзу; це так просто”, – сказав він на передвиборчому мітингу в Андалусії.
Очільник іспанського уряду вкотре заявив про свою незгоду з війною США та Ізраїлю проти Ірану, яку він назвав “величезною помилкою” через людські втрати, мільйони переміщених осіб та мільярди євро економічних збитків.
“Ми це зробимо не тому, що маємо щось проти, навпаки, ми – народ, дружній до народу Ізраїлю, але ми не погоджуємося з діями, які здійснює його уряд. І той уряд, який порушує міжнародне право, а отже порушує принципи та цінності ЄС, не може бути партнером ЄС”, – заявив прем’єр-міністр Іспанії.
Він також закликав інші країни ЄС підтримати цю пропозицію.
Під час нещодавнього візиту президента України Володимира Зеленського до Іспанії Мадрид пообіцяв передати Україні п’ять ракет до систем ПРО Patriot на тлі їх загальносвітового дефіциту через війну на Близькому Сході.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє El Pais з посиланням на джерела в іспанському уряді.
Іспанський уряд вважає, що війна в Ірані, розпочата США та Ізраїлем без інформування та консультацій із європейськими союзниками, не є війною Європи. Але він переконаний, що Європа ставить на карту своє майбутнє у війні в Україні, де російське вторгнення поставило під загрозу суверенітет і територіальну цілісність держави, порушуючи міжнародне право.
Іспанські урядові джерела підтвердили те, про що не згадав під час візиту президент Зеленський – про обіцянку п’яти ракет до Patriot від Іспанії.
Йдеться про ракети Patriot PAC-2, що перебувають на озброєнні полку протиповітряної артилерії іспанської армії, дислокованого в Марінесі (Валенсія). Хоча це не найсучасніші ракети – Міністерство оборони має програму їх модернізації до версії PAC3 – їхня вартість становить від 3 до 4 мільйонів доларів за одиницю, загалом близько 15 мільйонів євро.
Однак на цей час справжньою проблемою є не гроші, а нездатність головного виробника, американської компанії Raytheon, задовольнити попит, який різко зріс. Фактично, термін поставки чотирьох батарей ракет Patriot конфігурації 3+, які Іспанія замовила майже за 1,5 мільярда євро, постійно відкладається і зараз припадає на 2031 рік. Це дуже дефіцитний товар, у тому числі й у військових арсеналах Іспанії. Тому подарунок прем’єра Педро Санчеса Зеленському набуває ще більшої цінності.
Це не перший раз, коли Іспанія постачає ракети Patriot до Києва. У 2024 році вона вже передала дві партії з невизначеною кількістю ракет. Тоді рішення було прийнято після тривалих суперечок із НАТО, яке тиснуло на країни, що мали ці ракети, щоб вони надали їх Києву. Тепер саме іспанський уряд взяв на себе ініціативу.
Під час свого останнього візиту Зеленського до Іспанії Санчес підтвердив своє зобов’язання поставити Україні цього року озброєння на суму 1 млрд євро відповідно до угоди, підписаної в травні 2024 року, завдяки чому іспанська військова допомога з початку війни в лютому 2022 року вже становитиме 4 млрд євро. Частина нових проєктів фінансуватиметься за рахунок програми SAFE ЄС.
Також Санчес говорив, що криза на Близькому Сході не відверне увагу його країни від підтримки України.
Своєю чергою Зеленський заявив про підписання серії угод про співпрацю між українськими та іспанськими компаніями оборонно-промислового комплексу.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес представив антикризовий план уряду на 5 мільярдів євро, спрямований на пом’якшення наслідків глобального зростання цін через війну на Близькому Сході.
Про це, як пише “Європейська правда”, Санчес оголосив після позачергового засідання свого кабінету, передає El Pais.
За словами іспанського прем’єра, план складається з 80 заходів, які набудуть чинності 21 березня і мобілізують 5 мільярдів євро для захисту громадян, допомоги малим і середнім підприємствам та промисловості.
Додатково уряд знизить ПДВ на паливо з 21% до 10% та заморозить максимальну ціну на бутан і пропан. Зниження податків також стосуватиметься електроенергії та газу.
Окрім того, Санчес оголосив про пряму фінансову допомогу у розмірі 0,2 євро за літр пального всім перевізникам, фермерам, тваринникам та рибалкам.
Ще одна ініціатива уряду Іспанії передбачає тимчасове заморожування цін на оренду житла. Законопроєкт не має підтримки всіх політичних груп в парламенті, тому його обговорення триватиме.
Прем’єр-міністр висловив незадоволення затяжним конфліктом на Близькому Сході та повторив позицію Мадрида про засудження всіх сторін війни.
“Я дуже розлючений ситуацією, яку переживає світ, і ситуацією, до якої нас ведуть певні рішення та певні уряди”, – заявив Санчес.
Візит запланований на день перед засіданням Європейської Ради в Брюсселі 19-20 березня, на яке запросили президента України.
Президент України Володимир Зеленський на поточному тижні здійснить візит до Іспанії. Про це у понеділок, 16 березня, повідомило агентство EFE з посиланням на джерела в іспанському уряді.
“Президент України Володимир Зеленський вирушить до Іспанії наступної середи, 18 числа, і зустрінеться з прем’єр-міністром Педро Санчесом у палаці Монклоа (в Мадриді – ред.)”, – ред.
Вказано, що це буде четвертий візит Зеленського до Іспанії від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Візит запланований на день перед засіданням Європейської Ради в Брюсселі 19-20 березня, на яке запросили президента України.
Іспанія назавжди відкликала свого посла з Ізраїлю через погіршення відносин між країнами, повідомляє The Times of Israel.
Посилаючись на іспанське МЗС, видання зазначило, що відтепер дипломатичну місію в Тель-Авіві очолюватиме лише тимчасовий повірений у справах. Аналогічна ситуація склалася і з посольством Ізраїлю в Іспанії, де з травня 2024 року також головує тимчасовий повірений.
Відносини між країнами погіршилися через протидію Мадрида політиці Ізраїлю. Ситуація ще більше загострилася на тлі атак США та Ізраїлю на Іран, повідомляє The Times of Israel.
У березні 2026 року Іспанія офіційно та назавжди відкликала свого посла Ану Марію Саломон Перес, яка перебувала в Мадриді для консультацій ще з вересня минулого року. Приводом для тогорічного дипломатичного скандалу стала заборона Іспанії на вхід у свої порти та повітряний простір суднам і літакам, що перевозять зброю до Ізраїлю. Це рішення уряд Педро Санчеса аргументував війною в Газі проти ХАМАСу.
Посольство Ізраїлю в Іспанії також залишається під керівництвом тимчасового повіреного. Ізраїльська посолка Родіка Радіан-Гордон була відкликана ще у травні 2024 року на знак протесту проти визнання Іспанією Палестинської держави.
Відносини між Єрусалимом та Мадридом стабільно погіршувалися протягом двох років після нападу ХАМАСу в жовтні 2023 року. Як зазначає видання, іспанський уряд демонстрував дедалі більше розчарування діями Ізраїлю в Газі. На цьому тлі міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар неодноразово звинувачував Іспанію в антиізраїльських настроях, заявляючи, що країна фактично стала на бік тиранів.
