Ісландія має стати членом Європейського союзу, щоб розвивати свою економіку, протистояти більшим торговельним партнерам і чинити опір суперництву в Арктиці.
Про це заявив міністр фінансів країни Даді Мар Крістофферссон в коментарі Reuters, пише “Європейська правда”.
Північна країна 29 серпня голосуватиме на референдумі щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС, які були призупинені у 2015 році з приходом до влади євроскептиків.
“Я думаю, що членство добре служить як нашим економічним інтересам, так і інтересам нашої безпеки. Основними цінностями малої відкритої економіки завжди будуть вільна торгівля та порядок, заснований на правилах, оскільки ми не маємо можливості захищати свої інтереси силою”, – заявив міністр фінансів, член Ліберальної партії реформ, яка виступає за відновлення переговорів.
Крістоферссон заявив, що двостороння оборонна угода зі Сполученими Штатами 1951 року та членство в НАТО залишаються основою безпеки Ісландії. Але, за його словами, погрози американського президента Дональда Трампа придбати Гренландію певною мірою змінили цей розрахунок. Міністр зазначив, що США вважають, що їхня сфера впливу простягається за межі Ісландії та Гренландії.
Протистояння довкола Гренландії спровокувало одну з найгостріших трансатлантичних конфронтацій за останні роки, коли ЄС погрожував масштабними економічними заходами проти Вашингтона.
В Ісландії фіксують зростання дезінформаційних кампаній напередодні референдуму про переговори з ЄС. Про це заявила міністерка закордонних справ Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, попередивши про поширення великої кількості неправдивих інформаційних матеріалів у період підготовки до голосування.
Про це вона розповіла виданню The Guardian.
Гуннарсдоттір звинуватила окремих осіб та групи як всередині країни, так і за її межами у розпалюванні страху. Вона заявила, що Ісландія зазнає натиску дезінформації та риторики, запозиченої «з підручника Найджела Фараджа та партії Reform UK», британських правопопулістів.
Міністерка зазначила, що референдум ризикує стати мішенню для Росії та «акторів, які прагнуть негативно вплинути на нашу суспільну дискусію». Вона попередила, що іноземне втручання та поширення дезінформації можуть зрештою вплинути на результат.
«Я побоююся, що ми зіткнемося з ситуацією, подібною до Brexit. На мій погляд, це був би досить небезпечний шлях, тому що… прихильники Brexit поширювали всілякі брехні», – сказала вона виданню.
Міністерка як приклад вказала на суперечливі цифри, які використовувала кампанія за вихід Британії з ЄС, щодо того, скільки грошей Лондон надсилав у бюджет Євросоюзу. За її словами, Brexit «має бути прикладом того, як не слід проводити кампанію», а не чимось, що варто наслідувати.
Гуннарсдоттір закликала ісландських виборців «самостійно приймати рішення» та бути обережними щодо джерел інформації.
Польща та Ісландія готові приєднатися до угоди щодо створення Спецтрибуналу для Росії за злочин агресії проти України.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це у своїх соцмережах заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Сибіга повідомив, що Ісландія та Польща підтвердили готовність приєднатися до угоди щодо створення Cпецтрибуналу для Росії за злочин агресії проти України.
“Вдячні нашим ісландським та польським партнерам за цей важливий крок. Це позначає важливий етап: із 17 підтвердженнями готовності ми офіційно перетнули “юридичний мінімум” необхідної кількості країн-членів Ради Європи, потрібний для винесення угоди на голосування”, – зазначив Сибіга.
Він констатував, що основні формальності для запуску Спецтрибуналу тепер виконані, і це сталося менш як за рік після домовленості створити його 9 травня 2025 року.
Сибіга зазначив, що Розширена часткова угода про керівний комітет Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України тепер може бути винесена на розгляд та ухвалена під час міністерської зустрічі Комітету міністрів РЄ у Кишиневі 14-15 травня.
Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір підтвердила намір країни провести всенародне голосування стосовно відновлення переговорів про членство в Європейському Союзі. Хоча остаточну дату референдуму ще не визначено, очільниця уряду запевнила, що він відбудеться вже протягом кількох місяців.
Про це посадовиця сказала під час візиту до Варшави, передає RÚV. Попередня інформація у медіа вказує на те, що плебісцит може бути призначений на серпень 2026 року.
Під час спільної пресконференції з польським прем’єром Дональдом Туском ісландська посадовиця наголосила, що для її держави критично важливою є повага до унікальних особливостей кожної країни-члена в межах блоку. Дональд Туск зі свого боку привітав таку ініціативу, зазначивши, що Польща буде рада бачити Ісландію в європейській родині. Наразі країна вже інтегрована в багато процесів ЄС через членство в Європейській економічній зоні та Шенгенській зоні.
Ісландія раніше подавала заявку на вступ у 2009 році, проте переговори були призупинені у 2013 році та остаточно відкликані пізніше через суперечки щодо квот на вилов риби. Повернення до цього питання свідчить про зміну суспільних настроїв та геополітичних пріоритетів Рейк’явіка на тлі викликів у сфері безпеки та економіки. Успіх референдуму залежатиме від того, які умови щодо захисту рибної промисловості уряд зможе презентувати виборцям.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес повідомив, що обсяг підтримки, яку Мадрид надасть Україні цього року, становитиме приблизно один мільярд євро.
Як зазначив Альбарес, у ця сума включає закупівлю озброєння для України у США в межах програми PURL, а також фінансування іншого обладнання, зокрема генераторів, що мають допомогти пом’якшити наслідки російських ударів по українській енергетиці перед зимовим періодом.
«Іспанія має довгострокове зобов’язання щодо суверенітету та оборони України і буде дотримуватися його доти, доки триватиме війна», – зазначив Альбарес.
За його словами, торік Іспанія вже виділила Україні 1 млрд євро на військове обладнання, і цього року очікується аналогічний обсяг допомоги.
Альбарес також нагадав, що, крім військової підтримки, Іспанія прийняла 250 тис. українських біженців, серед яких 40 тис. дітей. Іспанія, за його словами, виступає за вступ України до ЄС та підтримує створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності російських посадовців за злочин агресії.
Він висловив переконання, що ліва партія Sumar – партнер соціалістів у коаліційному уряді, яка традиційно критикує витрати на оборону – не буде блокувати військову підтримку Києва. За словами Альбареса, вся урядова команда єдина у прагненні миру та розумінні важливості захисту суверенітету, прав людини та міжнародного права.
Український лідер візьме участь у четвертому саміті Україна – Північна Європа та проведе двосторонні переговори з його учасниками.
Президент Володимир Зеленський вперше прибув до Ісландії з робочим візитом. Про це він повідомив у Telegram в понеділок, 28 жовтня
“Візьму участь у четвертому саміті Україна – Північна Європа та проведу двосторонні переговори з його учасниками: прем’єрами Ісландії, Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Зустрінуся з пані президентом і представниками парламенту країни-господаря. Візьму участь у засіданні Північної ради”, – написав український лідер.
За словами Зеленського, мова йтиме про підтримку Плану перемоги та про питання, у яких співпраця Ураїни з країнами Північної Європи може бути найбільш результативною:
фінансування українського виробництва зброї та далекобійних засобів;
підготовка до зими;
морська безпека і обмеження російського тіньового флоту;
оборонна підтримка, підготовка та оснащення українських воїнів.
“Країни Північної Європи – наші принципові й рішучі союзники, а майданчик Україна – Північна Європа – один із найефективніших наших багатосторонніх форматів. Продовжуємо працювати разом, щоб реалізувати його повний потенціал”, – додав президент.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедіктссон підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Ісландія зобов’язалася надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну й оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО.
Як зазначається, протягом 2024-2028 років Ісландія щороку виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (майже 30 млн дол.). Підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди. Ісландія також готова фінансувати, закуповувати та постачати оборонні матеріали й спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною для розвитку її оборонної промисловості.
Унікальність угоди в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі й обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці й спорядженню українських жінок у Збройних Силах України.
“Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти й енергетичної безпеки.
Ісландія зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співпраці з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні”, – йдеться у повідомленні.
Україна й Ісландія уклали угоду на виконання Вільнюської декларації G7, яку ухвалили 12 липня торік.
Загалом наша країна підписала вже чотирнадцять двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією та Швецією.
Парламент Ісландії ухвалив резолюцію про допомогу Україні на 2024-2028 років.
Про це повідомляє МЗС Ісландії, інформує ЄП.
“Рішуча підтримка України є найважливішим питанням безпеки, яке стоїть перед Ісландією та Європою. Міжнародна правова система, на якій ґрунтується наша безпека і рівень життя, опинилася під загрозою через брутальне вторгнення РФ в Україну”, – заявила очільниця МЗС країни Тордіс Гильфадоттір.
За її словами, саме тому Рейк’явік має зробити свій внесок у захист України “рішучим і конкретним чином”.
“З цією пропозицією та відповідним зобов’язанням у бюджетному плані закладається міцний фундамент для нашої цілеспрямованої підтримки України”, – зауважила міністерка.
Як зазначається, довгострокова політика підтримки Києва спрямована на підтримку незалежності, суверенітету, кордонів, безпеки цивільного населення, гуманітарної допомоги та відбудови в Україні.
Тордіс Гильфадоттір представила уряду відповідну програму 10 жовтня минулого року. Водночас прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедіктссон представив її на розгляд парламенту 12 березня 2024 року.
Передбачається, що на проєкт Ісландія витратить близько двох мільйонів євро.
“Дуже важливо, щоб ми продовжували рішуче підтримувати Україну, але таким чином ми робимо внесок не лише у захист народу України, а й у міжнародне право у ширшому контексті, а також у наші власні безпекові інтереси”, – заявив міністр закордонних справ Б’ярні Бенедіктссон.
Він зазначив, що його держава має намір продовжити підтримку ініціатив такого типу.
Крім того, країна інвестує у придбання екіпірування для військовослужбовиць ЗСУ. Відсоток жінок в українському війську значно зріс останніми роками, особливо після початку російського повномасштабного вторгнення рф. Для задоволення потреб військовослужбовців пропонується надати обмундирування, бронежилети, медичні та гігієнічні товари на 75 мільйонів крон.
Ісландія ухвалила рішення про приєднання до двох коаліцій з підтримки України. Йдеться про допомогу у сфері кібербезпеки та інформації (IT Coalition) та у сфері розмінування (Demining Coalition).
За словами міністра закордонних справ Ісландії Б’ярні Бенедиктссона, підтримка України має призвести до покращення обороноздатності у боротьбі з російськими окупантами. Про це повідомляє пресслужба дипломатичного відомства.
Глава МЗС зазначив, що, надаючи додаткові фінансові вклади, Ісладнія продовжує насправді демонструвати важливість підтримки України на повну силу.
Державна група у сфері кіберзахисту та інформаційних питань надаватиме підтримку Міністерству оборони України у сфері електронних комунікацій та кібербезпеки. У свою чергу, міжурядова група з розмінування підтримуватиме операції з розмінування в Україні, надаючи навчання та обладнання Збройним силам України.
Крім того, Ісландія оголосила про додаткову фінансову допомогу через кошти Атлантичного альянсу (Комплексний пакет допомоги) на закупівлю медичних товарів для України.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
