залучення хорватських експертів до робіт із розмінування українських територій.
Ратифікація угоди зміцнює міжнародне партнерство у сфері гуманітарного розмінування та сприятиме підвищенню безпеки населення.
Верховна Рада ухвалила документ у жовтні, наголошуючи, що співпраця з Хорватією – країною з великим досвідом подолання мінної небезпеки – допоможе швидше очистити звільнені території та захистити громадян.
Раніше Україна та Хорватія домовилися про розширення спільного виробництва озброєння та підписали Лист про наміри щодо поглиблення оборонно-промислової співпраці. Крім того, Хорватія приєднається до „Коаліції дронів”, ініційованої Латвією та Великою Британією.
До кінця цього року уряд Хорватії надасть Збройним силам України два пакети військової допомоги.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль за підсумками зустрічі із головою оборонного відомства Хорватії Іваном Анушичем у Києві.
«Подякував Хорватії за надані 13 пакетів військової допомоги на суму понад €200 млн. Незабаром очікуємо на 14-й пакет допомоги та 15-й до кінця цього року», – написав Шмигаль.
Крім того, під час переговорів міністри обговорили спільну участь у механізмі SAFE та можливість приєднання Хорватії до ініціативи PURL.
«Домовилися про створення спільних ланцюгів виробництва та кооперацію наших оборонних галузей. Готуємо спільний індустріальний форум виробників на початку наступного року», – наголосив міністр.
Парламент Хорватії у п’ятницю, 26 вересня, відхилив пропозицію про визнання палестинської державності.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на телеканал N1.
За визнання Палестинської держави проголосувало 44 депутати, четверо утримались і 73 висловились “проти”.
Голосування стало відповіддю на пропозицію деяких депутатів, які послалися на “гуманітарну катастрофу, що відбувається в секторі Газа”.
Президент Хорватії Зоран Мілановіч у понеділок на Генасамблеї в Нью-Йорку також закликав визнати Палестинську державу.
“Умови для визнання Палестинської держави ще не виконані, оскільки необхідно припинити конфлікти і звільнити всіх заручників”, – заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман у відповідь на заяву президента.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Міністр оборони Хорватії Іван Анушич сказав, що його країна не планує відправлення хорватських військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки.
Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на HRT, про це він сказав на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем.
За словами Анушича, Хорватія “не готова, не хоче і не планує відправляти хорватську армію в Україну”.
“Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та “коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – додав він.
Очільник хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні “у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Своєю чергою міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето.
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, з яким обговорив новий інструмент щодо закупівлі американської зброї, а також механізм SAFE.
“Поінформував про ситуацію на фронті, збільшення російських ударів по цивільних та співпрацю з партнерами для посилення наших воїнів. Говорили про новий інструмент щодо закупівлі американської зброї, який уже ефективно працює. Також обговорили механізм SAFE та можливості, які цей інструмент дає для посилення оборонних спроможностей і України також. Хорватія виділить свою частку на підтримку наших воїнів”, – написав Зеленський.
Лідери скоординували наступні кроки. За словами Зеленського, готується активна дипломатична робота, щоб дати Україні більше сили.
У свою чергу, Пленкович повідомив, що обговорив з главою української держави ініціативи щодо припинення вогню.
“Ми обговорили ініціативи щодо досягнення припинення вогню в Україні, а також заплановані інвестиції у зміцнення європейської оборони та подальшу підтримку України через новий європейський інструмент SAFE. Хорватія продовжує надавати політичну, військову, економічну та гуманітарну допомогу українському народу”, – написав він у соцмережі Х.
Механізм SAFE (Security Action for Europe) – це фінансова ініціатива Європейського Союзу, спрямована на зміцнення оборонної промисловості та підвищення готовності ЄС до захисту своїх інтересів.
У рамках SAFE передбачено виділення до 150 мільярдів євро у вигляді довгострокових кредитів для країн-членів ЄС, України та інших партнерів, зацікавлених у спільних оборонних проєктах. Також SAFE передбачає можливість замовлення зброї для країн ЄС на українських підприємствах.
Нахабною образою для таких країн, як Чорногорія та Північна Македонія, є твердження, що Україна найближча до членства в ЄС, заявив лідер Хорватії Зоран Міланович на спільній з болгарським президентом Руменом Радевим пресконференції, яка відбулася в понеділок у Загребі.
«Мені здається дедалі більш імовірним, що цинізм і нахабство певних європейських структур не зупинити. Ці люди наче одержимі Україною, і це їхній спосіб утриматися при владі», – заявив хорватський президент.
А відтак додав: «Україна – держава, що перебуває в стані війни, її територіальні межі нечіткі, і вона не здатна самостійно себе фінансувати. Стверджувати, що вона ближча до членства в ЄС, ніж Чорногорія чи Північна Македонія, – нахабна образа цих країн», – підкреслив він.
Румен Радев вважає, що «для країн Західних Балкан не було б хорошим сигналом, якби Україна через геополітичні обставини отримала пріоритет, не виконавши необхідних для членства умов». Те саме, на його думку, стосується Північної Македонії.
«Болгарія не перешкоджає Північній Македонії на шляху до членства в ЄС. Країна сама собі перешкоджає, оскільки не виконує Копенгагенські критерії, особливо ті, що стосуються дискримінації та прав людини», – зазначив Радев.
Софія вже три роки чекає, поки Скоп’є внесе болгарську нацменшину до конституції Північної Македонії, підкреслив президент Болгарії й додав, що в них немає інших умов, крім тих, про які вони домовилися.
На думку Мілановича, Хорватія мала виконати більше критеріїв для членства, ніж будь-яка інша країна. «Через це немає ні образи, ні гніву, але реальність така, що деякі країни Західних Балкан потенційно будуть менш підготовленими до вступу в ЄС», – зазначив він.
Утім, як наголосив президент Хорватії, незалежно від того, що він думає про членство України в ЄС, вона бореться за своє збереження, і зараз їй потрібно в цьому допомогти.
[type] => post [excerpt] => Нахабною образою для таких країн, як Чорногорія та Північна Македонія, є твердження, що Україна найближча до членства в ЄС, заявив лідер Хорватії Зоран Міланович на спільній з болгарським президентом Руменом Радевим пресконференції, яка відбулася ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1752757020 [modified] => 1752760520 ) [title] => Президент Хорватії: стверджувати, що Україна найближча до членства в ЄС, є нахабною образою [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=156987&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 156862 [uk] => 156987 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 156863 [image] => Array ( [id] => 156863 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic.png [original_lng] => 1263911 [original_w] => 1634 [original_h] => 789 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic-300x145.png [width] => 300 [height] => 145 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic-768x371.png [width] => 768 [height] => 371 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic-1024x494.png [width] => 1024 [height] => 494 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic-1536x742.png [width] => 1536 [height] => 742 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic.png [width] => 1634 [height] => 789 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/milanovic.png [width] => 1634 [height] => 789 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1650 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 156863 [_edit_lock] => 1752749725:8 [_algolia_sync] => 264687929001 [_edit_last] => 8 [_oembed_e20f602700ea03ff5c97d3901c62ee66] =>
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Учасники Другої міністерської зустрічі Україна – Південно-Східна Європа у місті Дубровник, Хорватія, підтвердили відданість євроатлантичному курсу України, закликавши якнайшвидшого запрошення до НАТО.
Про це мовиться у спільному комюніке за результатами зустрічі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у заході як співорганізатор спільно зі своїм хорватським колегою.
У спільному комюніке наголосили, що учасники зустрічі підтримують „Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО, та вітаємо запрошення України до Альянсу, яке буде можливим після згоди союзників і виконання необхідних умов”.
„Членство в НАТО залишається найкращим та економічно ефективним механізмом забезпечення безпеки України. Ні росія, ні будь-яка інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми беззастережно підтримуємо право України обирати власні засоби безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання”, – зазначили у заяві.
Окремо у тексті додали, що після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, міністри, відповідальні за зовнішню політику країн, підтвердили „непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном”.
Хорватія ухвалила 13-й пакет військової та гуманітарної допомоги Україні у 2025 році.
Про це заявив голова парламенту Гордан Яндрокович під час Bucha Summit, передає УНН.
Також він заявив про бажання поділитися унікальним досвідом у розслідуванні воєнних злочинів.
Яндрокович анонсував проведення міжнародної конференції ветеранів війни, яка відбудеться в жовтні 2025 року, і запросив українців долучитися до цього заходу.
Він підкреслив, що Хорватія продовжує підтримувати Україну та працюватиме над посиленням української присутності на міжнародній арені.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив про підготовку нового пакета військово-технічної допомоги.
Про це він сказав під час зустрічі із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, пише „Європейська правда”.
Шмигаль та Пленкович зустрілися у середу, 29 січня. Цього дня вони говорили про те, як пришвидшити мир і покарати Роісю.
„Під час нашої зустрічі пан Пленкович оголосив про підготовку нового пакета військово-технічної допомоги, який мають затвердити завтра (у п’ятницю 30 січня, – Ред.), – розповів український прем’єр.
Шмигаль розповів, що вони також домовилися вивчити можливості створення спільної українсько-хорватської робочої групи, яка відстежуватиме протиправну діяльність російського „тіньового флоту”.
„Будемо працювати над тим, аби Росія заплатила за свою агресію. Хорватія вже підтримує роботу Міжнародного реєстру збитків та наші прагнення, аби всі заморожені російські активи були повністю конфісковані та спрямовані на підтримку нашої стійкості, обороноздатності та відновлення”, – підсумував очільник українського уряду.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув з робочим візитом до Хорватії.
Про це він повідомив у Телеграм в середу, 29 січня.
„Прибули до Загреба, де проведемо перемовини з керівництвом Хорватії. Попереду зустріч із прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та спікером Горданом Яндроковичем”, – написав він.
За словами Шмигаль, головні теми переговорів – енергетична безпеки Європи, розмінування України та наближення справедливого миру.
Також урядова делегація проведе зустріч із представниками хорватського бізнесу для залучення до проєктів відновлення та інвестицій в Україну.
„Посилюємо двостороннє партнерство задля добробуту та перемоги України”, – додав Шмигаль.
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
