Президент Сербії Александар Вучич заявив, що країна готується до можливого нападу з боку Хорватії, Албанії та Косова.
“Ми готуємося до їхнього нападу. Вони чекають на момент у майбутньому, коли спалахне більший конфлікт між європейцями та росіянами, і ще більший на Близькому Сході. Це їхні наміри, вони чекають на сприятливий момент, коли у світі настане загальний хаос”, – сказав президент Сербії.
Водночас Вучич зазначив, що Сербія не може завдати превентивного удару по Хорватії чи Албанії, оскільки ці держави є членами НАТО.
При цьому він запевнив громадян, що держава має “достатньо сили, щоб мати чіткий сигнал стримування”.
“Сербія достатньо сильна, щоб зберегти свою територіальну цілісність, суверенітет, свободу та безпеку своїх громадян. Вони не нападуть на нас не тому, що не хочуть, а тому, що знають, якою буде відповідь”, – наголосив він.
9 березня в Хорватії офіційно розпочалася обов’язкова базова військова підготовка молоді. Цього дня до казарм прибули перші 800 новобранців, повідомили в міністерстві оборони країни.
На військовому полігоні ім. Еугена Кватерника призовників зустріли міністр оборони Іван Анушич та начальник штабу збройних сил Хорватії генерал-полковник Тихомир Кундид.
Курс базового навчання триває два місяці. Новобранців прийняли три основні навчальні центри в містах Кнін, Слунь та Пожега.
Із 800 учасників першого туру вишколу понад половина (446) – добровольці, зокрема 82 жінки.
Програма навчання включає навички виживання, самооборони, надання першої допомоги, стрільбу та управління FPV-дронами.
Призовники будуть отримувати щомісячне грошове забезпечення в розмірі 1100 євро.
Випускники можуть підписати контракт і стати професійними солдатами. Новобранці, котрі повернуться до цивільного життя, будуть частиною підготовленого резерву.
Для тих, хто відмовляється від зброї з релігійних або моральних міркувань, існує альтернативна служба, але вона триваліша та передбачає менше пільг, ніж військова підготовка.
Рішення про повернення призову було ухвалене парламентом Хорватії в жовтні 2025 року як відповідь на погіршення ситуації з безпекою в Європі та на Західних Балканах. Уряд планує щороку готувати близько чотирьох тисяч новобранців, розділених на кілька потоків.
Уряд Хорватії ухвалив рішення про надання Україні термінового пакета допомоги та технічної підтримки енергетичної системи.
До пакета допомоги включили 100 мобільних металорізальних верстатів Vulkan 10 та супутні витрати загальною вартістю 500 тисяч євро.
Фінансування здійснюється з коштів міністерства внутрішніх справ Хорватії й передбачене держбюджетом на 2026 рік.
Також уряд Хорватії ухвалив висновок щодо технічної підтримки енергетичної системи України. Міністр економіки Анте Шушняр наголосив, що рішення стало відповіддю на запит посольства України, адже численні енергетичні об’єкти та ключова інфраструктура країни були серйозно пошкоджені, а значна частина території відчуває перебої з електропостачанням.
Хорватія може передати Україні трансформатори, помпи та інше технічне обладнання, яке вже не використовується у країні.
Уряд Республіки Хорватія погодився передати компанії ДТЕК критично важливе енергетичне обладнання, виведене з експлуатації на хорватських електростанціях, для ремонту українських енергооб’єктів, пошкоджених внаслідок російських атак.
Як повідомляє компанія, з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 220 атак на енергетичну інфраструктуру ДТЕК.
Передане обладнання є сумісним з чинною енергосистемою України та надходить у критично важливий період — на тлі зниження температур до мінус 20 градусів Цельсія і посилення ударів по цивільній інфраструктурі. Хорватія є однією з небагатьох країн, яка має можливість постачати застаріле, але необхідне обладнання, що дозволяє оперативно проводити ремонтні роботи.
З початку повномасштабної війни фахівці ДТЕК понад 33 мільйони разів відновлювали електропостачання, однак дефіцит запасних частин залишається гострою проблемою, особливо в умовах пікового зимового споживання та постійних обстрілів енергетичних потужностей.
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко подякував уряду Хорватії за підтримку:
«ДТЕК глибоко вдячний Республіці Хорватія за постачання життєво важливого енергетичного обладнання Україні у такий критичний момент цієї зими. Підтримка Хорватії безпосередньо посилює наші зусилля з відновлення електропостачання для мільйонів людей. Це обладнання, яке Хорватія більше не використовує, має вирішальне значення для відновлення виробництва електроенергії», — зазначив він.
У компанії наголошують, що це партнерство є прикладом того, як цілеспрямована технічна допомога може дати швидкий і відчутний результат, допомагаючи Україні підтримувати стабільність енергосистеми в умовах війни.
Хорватія вирішила приєднатися до ініціативи PURL, яка забезпечує закупівлю зброї у США для України, внісши близько 14 мільйонів євро.
Про це йдеться у повідомленні пресслужби хорватського уряду, інформує „Європейська правда”.
Як зазначено, Уряд Хорватії прийняв рішення про перерозподіл коштів у рамках державного бюджету на 2025 рік, виділивши 235,7 млн євро на великі програми закупівель у сфері оборони.
Фінансування буде використано для оплати авансових платежів за придбання колісних самохідних гаубиць CAESAR Mk2, включаючи супутні системи та обладнання, а також для закупівлі основних бойових танків Leopard 2A8, тренажерів і довгострокової логістичної підтримки з розширеною гарантією.
На додаток до закупівель важких наземних систем уряд також схвалив окремий перерозподіл трохи менше 14 млн євро Міністерству закордонних і європейських справ.
Ці кошти будуть використані для внеску Хорватії в механізм НАТО PURL, призначеного для координації закупівель і поставок військового обладнання в Україну на основі оперативних потреб.
Уряди Хорватії і Франції підписали угоду, яка підтверджує замовлення балканською країною 18 самохідних артилерійських установок Caesar.
Про це повідомляє Le Figaro.
Відповідна угода була підписана під час візиту прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича до Парижа.
Крім того, сторони підписали лист про наміри щодо модернізації 12 літаків Rafale, придбаних Хорватією.
На початку листопада хорватське міністерство оборони повідомило про намір придбати у Франції 18 самохідних артилерійських установок Caesar. Сума угоди складатиме 320 мільйонів євро.
Придбання буде здійснено „з опорою на новий європейський інструмент SAFE, призначений для фінансування промислової та технологічної бази європейської оборони”, зазначив президент Франції Емманюель Макрон.
„Це красномовне втілення того, за що ми боролися в останні місяці на європейському рівні”, – додав він, маючи на увазі переозброєння Європи і прагнення Франції використовувати європейське обладнання.
Крім того, було підписано лист про наміри „приступити за нашої підтримки до роботи з модернізації” дванадцяти літаків Rafale виробництва Dassault, придбаних Загребом, „до технологічного стандарту, еквівалентного тому, який використовується в наших військово-повітряних і космічних силах”, додав Макрон.
Caesar – це самохідна артилерійська установка з 155-мм гарматою, здатна вистрілити шість снарядів на відстань до 40 кілометрів менш ніж за хвилину. САУ перебуває на озброєнні у Франції з 2008 року.
Ця техніка також зарекомендувала себе на полі бою в Україні.
залучення хорватських експертів до робіт із розмінування українських територій.
Ратифікація угоди зміцнює міжнародне партнерство у сфері гуманітарного розмінування та сприятиме підвищенню безпеки населення.
Верховна Рада ухвалила документ у жовтні, наголошуючи, що співпраця з Хорватією – країною з великим досвідом подолання мінної небезпеки – допоможе швидше очистити звільнені території та захистити громадян.
Раніше Україна та Хорватія домовилися про розширення спільного виробництва озброєння та підписали Лист про наміри щодо поглиблення оборонно-промислової співпраці. Крім того, Хорватія приєднається до „Коаліції дронів”, ініційованої Латвією та Великою Британією.
До кінця цього року уряд Хорватії надасть Збройним силам України два пакети військової допомоги.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль за підсумками зустрічі із головою оборонного відомства Хорватії Іваном Анушичем у Києві.
«Подякував Хорватії за надані 13 пакетів військової допомоги на суму понад €200 млн. Незабаром очікуємо на 14-й пакет допомоги та 15-й до кінця цього року», – написав Шмигаль.
Крім того, під час переговорів міністри обговорили спільну участь у механізмі SAFE та можливість приєднання Хорватії до ініціативи PURL.
«Домовилися про створення спільних ланцюгів виробництва та кооперацію наших оборонних галузей. Готуємо спільний індустріальний форум виробників на початку наступного року», – наголосив міністр.
Парламент Хорватії у п’ятницю, 26 вересня, відхилив пропозицію про визнання палестинської державності.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на телеканал N1.
За визнання Палестинської держави проголосувало 44 депутати, четверо утримались і 73 висловились „проти”.
Голосування стало відповіддю на пропозицію деяких депутатів, які послалися на „гуманітарну катастрофу, що відбувається в секторі Газа”.
Президент Хорватії Зоран Мілановіч у понеділок на Генасамблеї в Нью-Йорку також закликав визнати Палестинську державу.
„Умови для визнання Палестинської держави ще не виконані, оскільки необхідно припинити конфлікти і звільнити всіх заручників”, – заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман у відповідь на заяву президента.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Міністр оборони Хорватії Іван Анушич сказав, що його країна не планує відправлення хорватських військових в Україну в межах потенційних гарантій безпеки.
Як повідомляє „Європейська правда” з посиланням на HRT, про це він сказав на пресконференції у Загребі зі словенським міністром оборони Борутом Сайовичем.
За словами Анушича, Хорватія „не готова, не хоче і не планує відправляти хорватську армію в Україну”.
„Останніми днями події розвиваються дуже швидко, і в деяких рішеннях, ухвалених певними країнами-членами НАТО та „коаліцією рішучих”, згадується можливість відправки цих солдатів. Хорватія не бере в цьому участі”, – додав він.
Очільник хорватського Міноборони сказав, що Хорватія продовжуватиме допомагати Україні „у всьому, у чому ми допомагали досі – політична підтримка, допомога з обладнанням, зброєю та фінансова допомога, все, що потрібно”.
Своєю чергою міністр оборони Словенії Борут Сайович сказав, що його країна надішле своїх солдатів в Україну тільки у межах потенційної місії ООН – для якої потрібне схвалення Ради безпеки, органу, де Росія і Китай мають право вето.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
