Уряд країни звернувся до Мілановича як верховного головнокомандувача Збройними силами на згоду відправити хорватських армійців у місії Північноатлантичного альянсу на підтримку України. Алей він відмовив.
Президент Хорватії Зоран Міланович відмовив у наданні дозволу на участь армії країни в заходах НАТО з підтримки безпеки та підготовки України. У заяві Офісу президента наголосили, що війна РФ проти України загрожує розширитися Європою.
Хорватія продовжить допомагати Україні, але без участі своїх військових.
Уряд країни звернувся до Мілановича як верховного головнокомандувача Збройними силами, аби надати згоду відправити хорватських армійців у місії Північноатлантичного альянсу на підтримку України.
Міланович відмовив, бо “попри величезну військову допомогу, яку отримує Україна, кінця війні не видно, але є загроза, що війна виходить за межі України”. Водночас він заявив, що агресія Росії проти України є неприпустимою і це порушення міжнародного права.
В офісі глави Хорватії додали, що основне завдання Мілановича – захистити Хорватію від війни та вжити всіх заходів, щоб утримати її від військових протистоянь.
У заяві наголосили, що Хорватія допомагає і допомагатиме Україні, але ця допомога не може полягати в будь-якій формі участі військовослужбовців хорватської армії.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович під час зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським в Києві оголосив про надання Загребом одинадцятого пакету допомоги на військові потреби.
Про це Володимир Зеленський повідомив у соцмережах.
“Дякую Хорватії за підтримку України! Окрема вдячність за оголошений сьогодні 11-й пакет військової допомоги”, — написав президент України.
Основне, про що розмовляли політики — гуманітарне розмінування, повоєнне відновлення та відбудова енергообʼєктів в Україні.
Відомо, що Хорватія виділила на 11-й пакет допомоги Україні 300 мільйонів євро. Додатково виділено 5 мільйонів на енергетику.
Крім того, Пленкович підписав із Зеленським дві угоди — на підтримку української молоді, а ще триває підготовка до саміту Україна — Південно-Східна Європа в хорватському Дубровніку.
Хорватія закупить у США вісім реактивних систем залпового вогню HIMARS та супутнє обладнання. Державний департамент США вже схвалив продаж.
Про це 30 серпня оголосило Управління воєнного співробітництва міністерства оборони США, інформує “Європейська правда“.
Держдеп, як повідомляється, ухвалив рішення про можливий продаж уряду Хорватії “високомобільних артилерійських ракетних систем M142 та пов’язаного з ними обладнання і послуг орієнтовною вартістю 390 мільйонів доларів”.
Серед іншого, йдеться про вісім систем HIMARS M142, 24 блоки керованих реактивних снарядів GMLRS і стільки ж блоків з ракетами M31A2 з унітарною фугасною бойовою частиною.
Також Хорватія отримає 10 броньованих машин HMMWV і 36 GPS-приймачів та необхідне програмне забезпечення, тренажери й навчання для своїх військовослужбовців.
“Цей продаж допоможе підтримати зовнішню політику і національну безпеку Сполучених Штатів шляхом посилення безпеки країни – члена НАТО, яка залишається важливим чинником політичної стабільності і економічного прогресу в Європі”, – заявили в Пентагоні.
Хорватія почала процес закупівлі самохідних артилерійських установок CAESAR, а також має намір придбати американські ракетні системи HIMARS в межах модернізації збройних сил країни.
Про це оголосив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович під час промови з нагоди річниці операції „Буря”, повідомляє „Європейська правда”.
Прем’єр зазначив, що інвестиції в армію продовжаться, оскільки „ми усвідомлюємо, наскільки важливою є безпека”.
„Хорватія почала процес закупівлі 155-мм самохідних гаубиць CAESAR. План також передбачає закупівлю потужних американських ракетних систем залпового вогню HIMARS, закупівлю сучасних західних танків для хорватської армії, а також, що особливо важливо в цьому контексті, модернізацію та оснащення хорватських ВМС”, – розповів Пленкович.
За його словами, Хорватія повинна мати можливість покладатися на власні сили, а також „зміцнювати та примножувати свою міжнародну позицію як в межах НАТО, так і в межах ЄС”.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і надалі продовжить надавати всі форми підтримки.
Про це під час виступу на Дубровницькому форумі заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, передає Інтерфакс-Україна.
Він вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, „продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
„Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив Пленкович.
Прем’єр наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
„Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – додав Пленкович.
Все готово для того, щоб Хорватія запровадила військову службу із 1 січня 2025 року, потрібне лише політичне погодження. Про це заявив міністр оборони Іван Анушич в інтерв’ю суспільному телебаченню.
Міністр узяв участь у засіданні Генасамблеї Хорватії, після чого у спілкуванні з журналістами повідомив, що обов’язкова військова служба, як планується, триватиме два-три місяці, але не назвав конкретних деталей.
Він підкреслив, що нещодавно до 900 євро було підвищено розмір оплати для тих, хто проходить добровільну військову службу. Як очікується, така ж сума передбачатиметься і для осіб, які проходитимуть обов’язкову строкову військову службу.
Основна мета – аби в системі оборони залишалося якомога більше молоді. За оцінками, щороку в навчаннях братимуть участь 15 тисяч осіб, зазначив міністр.
Обов’язкова військова служба була скасована в Хорватії в 2008 році. Зокрема через те, що, згідно з тодішніми опитуваннями, майже 90 відсотків молодих людей відмовлялися носити зброю з міркувань совісті. Зараз готуються плани і щодо них, зазначив міністр оборони.
Ті, хто відмовляється взяти зброю, візьмуть граблі та мотики або носитимуть мішки на дамби для захисту від повеней, сказав міністр, зазначивши, що «не обов’язково носити зброю, але слід виконувати свої обов’язки та зобов’язання перед державою».
Водночас для тих, хто обирає альтернативну службу, термін триватиме довше, додав він.
За словами міністра у справах ветеранів Томо Медведя, виклики безпеці зараз такі, що все більше країн у світі, в тому числі в Європі, замислюється про відновлення системи обов’язкової військової служби.
У лютому цього року прем’єр-міністр Андрей Пленкович заявив, що уряд звернувся до міністра оборони Івана Анушича з проханням вивчити можливість повторного запровадження обов’язкового призову.
«Ми повинні діяти відповідально і не перебувати у сплячці у той час, коли повсюди джерела ризику», – підкреслив тоді Пленкович, маючи на увазі агресію Росії проти України, ізраїльсько-палестинський конфлікт і той факт, що нова напруженість у Косово ледь не призвела до війни.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Парламент Хорватії в п’ятницю затвердив уряд на чолі з проєвропейським та проукраїнським прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який заступає на посаду на третій термін.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Керівна партія HDZ – Хорватський демократичний союз – сформувала коаліцію з ультраправим рухом „Батьківщина” (DF). Зі 141 присутнього депутата 79 проголосували за уряд, 61 – проти, один утримався.
В уряді, що складається з 18 членів, „Батьківщина” матиме трьох міністрів.
Антиіммігрантська партія DF проводила виборчу кампанію, пропагуючи захист традиційних сімейних цінностей і виступаючи проти того, щоб дозволити сербській меншині приєднатися до майбутньої коаліції.
Згідно з коаліційною угодою між двома партіями, HDZ збереже своїх міністрів внутрішніх справ і культури. За прогнозом аналітиків, це означає, що політика в сферах міграції і прав меншин не зміниться.
DF, яка вперше увійшла до уряду, очолить міністерство сільського господарства, нове міністерство демографії та частину міністерства економіки, яке було розділене на два відомства.
HDZ зберіг міністрів з попереднього уряду, привівши лише одне нове обличчя.
Відтак у Хорватії щонайменше до президентських виборів, що мають пройти наприкінці 2024 року, збережеться дружній до України уряд у той час, як президент залишається проросійським.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Президент Хорватії Зоран Міланович у п’ятницю доручив сформувати уряд нинішньому тимчасовому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, лідеру правої Хорватської демократичної спільноти (ХДС), яка отримала відносну більшість на парламентських виборах 17 квітня, повідомляє хорватська преса.
Пленкович написав на Х, що він зібрав підписи 78 депутатів для формування уряду.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
“Мені довірили формування хорватського уряду. Ми продовжимо працювати, щоб рухатися вперед під час третього терміну”, – заявив він.
Згідно з даними, опублікованими Центральною виборчою комісією Хорватії, на основі повного підрахунку голосів правляча партія HDZ, до якої входять три представники діаспори, отримала 61 місце в 151-місцевому парламенті, в той час як виборча коаліція Соціал-демократичної партії (СДП) на чолі з партією “Справедливість Ріверс” отримала 42 місця.
Третє місце посідає Патріотичний рух (ДП) на чолі з мером Вуковара Іваном Пенавою, який отримав 14 місць.
Права партія “Фід (Зараз)” також подолала п’ятивідсотковий бар’єр з 11 місцями, ліво-зелений альянс столичної правлячої партії “Моземо” з 10 місцями, регіональні партії IDS (Істрійська демократична асамблея) та “Незалежна північна платформа” з 2 місцями, а також партія “Фокус/Республіка” з одним місцем.
З восьми місць, виділених для національних меншин, три мають серби, одне – угорці, одне – італійці та по одному – чехи і словаки, тоді як всі інші національності представлені в новому парламенті двома депутатами.
ГДП вступила в коаліцію з ДП, які разом мають 73 депутати у 151-місцевому парламенті. Двоє обраних представників останньої партії не підписалося на формування уряду на чолі з ХДС.
За повідомленнями місцевої преси, двопартійну коаліцію також підтримали Весна Вучемілович, депутат, обрана за списком Fid, яка згодом подала у відставку з усіх партійних посад, і чотири депутати від меншин.
Минулого тижня глава держави заявив, що не буде проводити консультацій щодо формування уряду, а надасть мандат тому, хто зможе забезпечити необхідні 76 підписів на його підтримку.
Пленкович передав документ главі держави в п’ятницю в офісі президента, зустріч тривала лише десять хвилин. Ні він, ні президент не зробили жодної заяви для преси після цієї події. Призначений прем’єр-міністр має 30 днів на формування уряду.
Глава хорватської держави скликав інавгураційну сесію парламенту на 16 травня.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП), чиїм неформальним лідером той є.
Про це повідомляє HRT.
У рішенні суду йдеться, що своїми заявами та поведінкою, тобто беручи участь у кампанії та не подавши заяву про відставку, Міланович поставив себе в положення, коли він не може мати мандат для формування майбутнього уряду, а також бути кандидатом в прем’єри.
Голова Конституційного суду Мирослав Шепарович заявив, що на відміну від СДП, президент порушив попередження Конституційного суду від 18 березня про те, що йому не можна брати участь у виборах, та прямо стверджував, що агітує як майбутній прем’єр-міністр.
Такими заявами та діями Міланович поставив себе в позицію учасника парламентських виборів, яким він не може бути відповідно до своєї конституційної посади як президент республіки, дійшов висновку Конституційний суд.
Протягом усієї виборчої кампанії Міланович діяв всупереч Конституції та ставив під сумнів верховенство права та демократичну багатопартійну систему як найвищі цінності Конституції, йдеться у рішенні.
Напередодні Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який підтримує Україну у війні проти РФ, заявив, вже розпочав переговори про формування нової урядової коаліції попри втрату більшості на виборах у середу.
Раніше повідомляли, що урядовий HDZ отримав 61 місце у 151-місному парламенті. На попередніх виборах 2020 року партія, що останнім часом зіткнулась зі звинуваченнями в корупції, отримала 66 місць.
Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією, чиїм неформальним лідером є проросійський президент Зоран Міланович, посіла друге місце з 42 мандатами.
[type] => post [excerpt] => Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713560340 [modified] => 1713558202 ) [title] => Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту очолити уряд [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=110409&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 110404 [uk] => 110409 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 38902 [image] => Array ( [id] => 38902 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [original_lng] => 250064 [original_w] => 1280 [original_h] => 864 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-300x203.jpg [width] => 300 [height] => 203 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-768x518.jpg [width] => 768 [height] => 518 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-1024x691.jpg [width] => 1024 [height] => 691 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1713547423:2 [_thumbnail_id] => 38902 [_edit_last] => 2 [views_count] => 717 [_oembed_51cef57df0e0fc9431babff035f9c05c] =>
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Близько 3,7 мільйона виборців обиратимуть між більш ніж двома тисячами кандидатів. Очікується, що результати екзит-полів будуть оголошені за кілька хвилин після закриття виборчих дільниць о 19:00 у середу. Офіційні результати очікуються за кілька днів.
Як пише Reuters, вибори стануть своєрідною перевіркою популярності чинного прем’єр-міністра Андрея Пленковича та його правлячої консервативної партії Хорватський демократичний союз (HDZ), яку опоненти звинувачують у корупції.
HDZ сподівається скористатися довгостроковою підтримкою, яку вона отримала внаслідок вступу Хорватії до Європейського Союзу, запровадження євро та буму туристів, які відвідують адріатичне узбережжя країни.
Однак багато хто втомився від HDZ, яка домінує в політиці з моменту здобуття Хорватією незалежності в 1991 році.
Аналітики кажуть, що численні скандали з хабарництвом, зокрема призначення Пленковичем на посаду генерального прокурора кандидата, відомого своїми зв’язками з людьми, причетними до корупційних оборудок, можуть похитнути його більшість. Пленкович свою провину заперечує.
Згідно з останніми опитуваннями IPSOS, HDZ отримає 60 місць у 151-місному парламенті. Це більше, ніж у будь-якої іншої партії, однак недостатньо для отримання абсолютної більшості. Очікується, що після голосування відбудуться коаліційні переговори.
Головним суперником Пленковича є президент Зоран Міланович, який заявив, що піде у відставку і очолить уряд, якщо його Соціал-демократична партія (SDP) прийде до влади за допомогою інших, менших партій.
«Якщо в результаті виборів до влади прийде коаліція на чолі з соціал-демократами, це може змінити позицію країни з таких важливих питань, як підтримка України в її війні з Росією. Міланович виступає проти допомоги Україні», – йдеться у повідомленні.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
