Із 1 вересня цього року Естонія припинить визнавати видані Росією небіометричні дипломатичні та службові паспорти для перетину кордонів ЄС та оформлення віз.
Як зазначається, це рішення стало продовженням кроку, зробленого у березні 2025 року, коли Естонія припинила визнавати небіометричні закордонні паспорти громадян РФ.
У Міністерстві закордонних справ Естонії наголосили, що небіометричні паспорти, які не містять вбудованого чипа з біометричними даними власника, створюють підвищені ризики зловживань.
Крім того, зауважили у відомстві, такі документи не відповідають рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) щодо безпечних проїзних документів.
На південному сході Естонії, на трьох ділянках сухопутного кордону між Латвією та Росією, встановили перші стаціонарні системи виявлення та моніторингу дронів.
Як зазначається, цього року такі пристрої будуть встановлені на решті ділянок сухопутного кордону.
«Перші пристрої встановлені й працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, що охоплюватиме всю Естонію, але цей крок показує, що попередня підготовча робота принесла свої плоди. Недавні інциденти з дронами показують, що ми дуже реалістично оцінили ризики під час планування наших можливостей», – наводяться слова міністра внутрішніх справ Естонії Ігоря Таро в пресрелізі Міністерства внутрішніх справ.
У районах, де наразі відсутнє стаціонарне обладнання для моніторингу або де потрібна підвищена увага, естонський Департамент поліції та прикордонної охорони використовуватиме нові мобільні системи моніторингу.
У заяві додається, що нині Департамент поліції та прикордонної охорони «займається закупівлею обладнання для моніторингу на наступних ділянках, а будівельні та підготовчі роботи просуваються відповідно до плану або навіть з випередженням графіка».
Російський диктатор володимир путін хоче втягнути у мирні переговори по Україні Європу, оскільки бачить для себе вигоду. Він намагатиметься виграти час, щоб посилити позиції росіян та домогтися послаблення санкцій.
Таку заяву зробив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, пише ERR.
Оскільки США відійшли від провідної ролі в переговорах щодо завершення війни між росією та Україною, Москва переключився на Європу та хоче домогтися її посередницької ролі.
«Фактично у своєму попередньому вигляді ці переговори завершилися. Зараз усі розуміють, що путін хоче втягнути Європу в цей процес. Переговори, які тривали понад рік і насправді більше нагадували просто розмови, дали йому можливість виграти час. Ми бачимо, що за цей період він активно продовжував війну та тероризував українське суспільство протягом усієї зими», – наголосив Тсахкна.
За його словами, санкціїї б’ють по рф, тому путіну знову потрібен час. На цей раз він хоче, щоб Європа зосередилась на посередницькій ролі щодо завершення війни, яку розв’язала росія в Україні, а не працювала над новим пакетом санкцій.
«Ідея якраз і полягає в тому, щоб втягнути Європу в роль посередника. Ми бачимо, що європейські санкції зробили свою справу. Мені подобається, як українці називають їх далекобійними та глибинними санкціями, що означає, що удари дійсно працюють. Тепер путіну необхідно виграти час», – підкреслив естонський міністр.
Тсахкни пояснює, що у новому пакеті європейських санкцій є дуже «болюча річ» для путіна, тому він намагається тягнути час та переключити увагу ЄС. На його думку, якби Європа взяла на себе роль посередника, то вони б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готують.
«Там є одна дуже болюча річ, якої путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій», – пояснив він.
ERR пише, що міністри закордонних справ європейських країн розуміють, що термінова зустріч із путіним могла б послабити позиції Європи та не принесла б користі Україні. Тому очільник естонського МЗС попереджає, що Європі навпаки варто витримати стратегічну паузу та зараз чинити на росію більший тиск, щоб змусити російського диктатора перейти до серйозних переговорів, до яких той, за його словами, наразі не готовий.
«Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу між Україною та росією. Це абсолютно не є нашою метою. Наша мета – сформулювати і, якщо колись відбудуться якісь переговори, відстоювати те, як буде виглядати європейська архітектура безпеки», – підсумував Тсахкна.
Крім того, очільник естонського МЗС повідомив, що наступного тижня європейські міністри закордонних справ зустрінуться на Кіпрі, де планують обговорити це питання.
Естонія вважає, що саме Росія несе відповідальність за інциденти з дронами у повітряному просторі країн Балтії на тлі успішних українських ударів по нафтогазовому сектору РФ.
Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна перед початком зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Гельсінгборзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Упродовж останніх кількох тижнів ми спостерігаємо дедалі більше українських безпілотників, що залітають на нашу територію, але відповідальність за це несе Росія», – наголосив Цахкна.
Він пояснив, що це відбувається тому, що «Росія веде збройну агресію проти України, а Росія направляє ці безпілотники на територію НАТО».
За словами Цахкни, останні інциденти за участі безпілотників над країнами Балтії показують, що «НАТО працює добре», оскільки румунські винищувачі, розгорнуті для патрулювання повітряного простору в регіоні, збили дрон над Естонією.
Говорячи про дезінформаційну кампанію Росії, в ході якої Кремль безпідставно стверджує, що країни Балтії нібито дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для атак на російську територію, Цахкна сказав: «Росія зараз використовує цю можливість, щоб поширювати фейкові новини, абсолютно фейкові новини».
«Це фейки, бо ми цього не дозволяємо, але я хочу запевнити вас, що Україна має повне право бити по цих цілях глибоко в Росії. Тож я думаю, що Україна, звичайно, продовжуватиме. Так, їм треба бути обережнішими, але вся відповідальність у цьому відношенні лежить на Росії», – наголосив міністр.
Він зазначив, що Володимир Путін може зупинити війну будь-якої миті, але «на жаль, він не змінює своїх цілей».
Водночас він вказав на проблеми, з якими стикається російська економіка, і саме продаж нафти та газу забезпечує рятівне коло для Росії, тому «Україна потужно б’є» по цьому сектору.
Саме тому, вважає Цахкна, Росія просуває свою дезінформаційну кампанію, «намагаючись розколоти єдність Заходу, намагаючись підштовхнути всіх нас до більшого тиску на Україну, щоб вона припинила ці атаки».
У зв’язку з цим Цахкна закликав натомість посилити тиск на Росію.
Естонія викликала тимчасового повіреного росії та передала ноту через “тривалу кампанію дезінформації”, спрямовану проти країн Балтії. Про це повідомила пресслужба МЗС країни.
В естонському відомстві заявили, що рішуче засуджують поширення росією неправдивих заяв, погроз і провокацій щодо Естонії та інших країн Балтії.
Глава МЗС Маргус Цахкна наголосив, що Таллінн не дозволяв використовувати свою територію чи повітряний простір для атак по росії.
“Твердження про це – черговий приклад російської пропаганди. Це неправда, і в Москві це знають”, – додав він.
Цахкна також нагадав, що загроза одній країні НАТО означає загрозу всьому Альянсу.
В Естонії та інших країнах Балтії наголосили, що поява дронів у регіоні є прямим наслідком війни Росії проти України. Там також акцентували, що Україна має право атакувати російські військові об’єкти, які забезпечують ведення війни.
Раніше Служба зовнішньої розвідки рф звинувала Латвію в тому, що українські військові нібито готують запуск дронів по об’єктах у Росії з латвійської території. Влада Латвії відкинула ці звинувачення. Українське МЗС назвало заяви Москви неправдивими, пояснивши їх спробами дестабілізувати громадську думку у країнах Балтії.
Російський диктатор володимир путін має дедалі менше «хороших варіантів» для продовження війни проти України, оскільки російська армія не демонструє значного просування на фронті, а західні санкції поступово виснажують економічні та військові ресурси Кремля.
Про це заявив керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін у коментарі Reuters.
Він зазначив, що росія перебуває у п’ятому році повномасштабної війни в ситуації, коли втрати на фронті перевищують темпи поповнення особового складу. За його словами, це створює довгостроковий тиск на російську армію, а можливе рішення про загальну мобілізацію було б політично ризикованим і могло б викликати невдоволення всередині країни.
«Росія на п’ятому році повномасштабної війни втрачає більше військових, ніж здатна поповнювати свої ряди, а проведення загальної мобілізації було б надзвичайно непопулярним і могло б загрожувати внутрішній стабільності. Усе це разом формує ситуацію, коли навіть частина російського керівництва усвідомлює масштаб проблеми. Важко сказати, як саме на це реагує путін, але, ймовірно, ці фактори дедалі більше впливають на його ухвалення рішень», – сказав керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
Окремо він звернув увагу на економічний стан росії, який, за його словами, погіршується через санкції проти фінансового сектору та обмеження експорту нафти. Саме ці заходи, на його думку, найбільше скорочують доходи російського бюджету та ускладнюють фінансування війни. Водночас у Кремлі заявляють, що економіка адаптується до санкцій, хоча ознаки уповільнення вже фіксуються.
За оцінками розвідки, російські війська останніми місяцями демонструють одні з найнижчих темпів просування з 2023 року, що свідчить про виснаження наступального потенціалу. Попри це, Москва продовжує наполягати на досягненні своїх військових цілей, зокрема контролі над усім Донбасом, тоді як Україна відкидає такі вимоги.
Естонська розвідка також вважає, що навіть у разі потенційного завершення активної фази бойових дій росія збереже значну військову присутність біля кордонів України та, ймовірно, продовжить посилювати свій військовий потенціал на західному напрямку.
Крім того, за оцінками Таллінна, Москва може надалі підтримувати високий рівень військової активності та здійснювати гібридні операції проти країн Заходу, включно з диверсійними діями, які, на думку естонської сторони, Кремль розглядає як такі, що не призводять до прямої ескалації великої війни.
За оцінкою розвідки, наразі немає ознак «великого прориву» у напрямку миру, а стратегічні цілі Кремля щодо України залишаються незмінними, попри зростаючий економічний і військовий тиск.
Естонія очікує від України посилення контролю над безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору країн Балтії. У Таллінні наголошують, що підтримують право Києва атакувати російські цілі, однак закликають мінімізувати ризики для території держав НАТО.
За даними естонської влади, за останні місяці кілька дронів, які могли бути запущені під час атак на російські об’єкти у районі Балтійського моря, потрапили до повітряного простору Естонії, Латвії та Фінляндії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ розглядає можливість відправлення українських експертів до регіону. За його словами, це допоможе посилити безпеку повітряного простору союзників та запобігти подібним випадкам у майбутньому.
У Таллінні підтвердили, що питання вже обговорювали українські та естонські посадовці. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур зазначив, що Україна має краще контролювати польоти своїх безпілотників.
«Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території – це краще контролювати їхню діяльність», – заявив він.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що країна підтримує право України на самооборону, але водночас стурбована можливістю серйозніших інцидентів. За його словами, існує ризик, що росія може перехоплювати або перенаправляти українські безпілотники у бік території НАТО.
Наразі Україна та Естонія обговорюють технічні рішення, які мають допомогти уникнути подібних ситуацій. Серед можливих варіантів – зміна маршрутів польоту та впровадження систем автоматичного самознищення дронів у разі відхилення від заданого курсу.
Уряд Естонії схвалив законопроєкт, який дозволить військовослужбовцям країн-союзників допомагати естонській армії у протидії гібридним загрозам та забезпечувати безпеку сухопутних і морських кордонів країни.
Законопроєкт про внесення змін до Закону про організацію збройних сил був розроблений Міністерством оборони. Він, крім дозволу на участь союзників у прикордонній діяльності, також розширює повноваження естонських збройних сил щодо участі в правоохоронній діяльності, яка зазвичай належить до компетенції цивільних органів.
Проєкт закону спрямований на боротьбу з такими загрозами як «зелені чоловічки» – озброєні військові у формі без розпізнавальних знаків, які були помічені в Криму та на сході України і передували початку війни, – а також гібридний міграційний тиск, який останніми роками чинить режим у Білорусі на країни східного флангу ЄС.
Персонал союзників, який підпорядковується Естонським силам оборони, протидіятиме гібридним загрозам на сухопутних та морських кордонах Естонії навіть за відсутності прямого військового нападу. Одним із ключових регіонів є Балтійське море.
Згідно з поправками, персонал союзників може бути залучений, якщо загроза походить з-за меж Естонії, а рішення прийматиме Міністерство внутрішніх справ, а не оборони.
У випадках виявлення підозрілої діяльності поблизу об’єктів, які мають важливе значення для національної безпеки (наприклад, під час зйомки об’єктів оборони або безцільного перебування в їх безпосередній близькості), служба Збройних сил отримає право допитувати осіб та перевіряти їхні документи, що посвідчують особу. Співробітники оборонних органів також матимуть повноваження конфіскувати майно або затримувати особу, якщо це буде необхідно.
Угоди з країнами-союзниками будуть укладені щодо обсягу допомоги, яку вони можуть надати, після ухвалення закону в Рійгікогу (парламенті).
Дотепер бракувало правової основи для участі персоналу союзників у подібній діяльності на території Естонії. Бойова група НАТО під керівництвом Великої Британії, що базується в Естонії, перебуває під командуванням естонської дивізії, тоді як французький та американський персонал є серед постійних учасників на місцях. Хоча персонал союзників перебуває в Естонії з метою надання військової допомоги, він, як правило, не втручається у правоохоронну діяльність.
Прогалини в можливостях були виявлені минулого літа, коли на той час виявилося неможливим піднятися на борт танкера російського тіньового флоту який заблукав у естонських водах і був зупинений.
Президенти Фінляндії та Естонії Александр Стубб і Алар Каріс заявили у вівторок, що деякі поставки американського оборонного обладнання до Європи затримуються через війну на Близькому Сході.
Про це Стубб і Каріс заявили під час спільної пресконференції, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Стубб заявив, що частина американських військових поставок відправляється в інші країни через війну в Ірані, але не вважає це тривожним для Фінляндії.
«Це загальновідомий секрет, що частина запасів та систем, які мали бути поставлені США, або йдуть кудись інде, або затримуються. Але я не бачу жодних підстав для занепокоєння тут, у Фінляндії», – цитує його заяву The Guardian.
Президент Естонії Алар Каріс сказав, що його країну поінформували про затримки, пов’язані з ракетними системами HIMARS.
«Ми перебуваємо в тій самій ситуації в тому сенсі, що я знаю про затримку — це, ймовірно, питання до нашого міністра оборони, яких саме ракет або боєприпасів нам не вистачає, — але, наскільки я знаю, це Himars. Але це сигнал, що в Естонії та в Європі загалом ми повинні набагато швидше розвивати нашу оборонну промисловість, не покладаючись на різні країни світу», — сказав Каріс.
16 квітня Reuters з посиланням на джерела, обізнані з цим питанням, повідомило, що американські чиновники поінформували деяких європейських колег, зокрема в країнах Балтії та Скандинавії, про те, що деякі раніше домовлені поставки зброї, ймовірно, будуть затримані, оскільки війна на Близькому Сході виснажує збройові арсенали.
Естонські політики заявили, що висловлювання президента України Володимира Зеленського про можливу підготовку росії до атаки на країни Балтії не відповідають їхнім оцінкам загроз і ускладнюють взаємодію між союзниками.
Про це повідомляє ERR.
У недільному інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що росія блокує інтернет не для придушення критики уряду, а з метою запобігти невдоволенню, яке може викликати запланована масштабна мобілізація. За оцінкою президента України, метою мобілізації є масована атака на Україну або ж на країни Балтії.
Зеленський висловив сумніви, відповідаючи на запитання про те, чи застосує НАТО 5-ту статтю про колективну оборону в разі нападу на країни Балтії.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна повідомив ERR, що Україна з початку повномасштабної війни у 2022 році неодноразово вказувала на те, що вони можуть бути не єдиними, на кого нападе росія. Більше того, прямо згадувалися країни Балтії.
За словами Тсахкни, подібні заяви союзника аж ніяк не спрощують співпрацю. Крім того, міністр додав, що в словах Зеленського немає правди.
„Такі висловлювання, по-перше, не відповідають нашим розвідданим і нашій оцінці загроз. Ми не бачимо, щоб росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії – скоріше навпаки. росія перебуває в не дуже сильному становищі на українському фронті, а також в економічному плані”, – зазначив Тсахкна.
На думку міністра, про порушення п’ятої статті НАТО говорити не можна.
„Звичайно, не додає сили те, що президент США Трамп критично ставиться до європейських союзників у контексті НАТО. Але це не означає, що НАТО не здатний реагувати. НАТО абсолютно точно відреагує, якщо та чи інша держава-член буде атакована, тут немає жодних сумнівів”, – заявив Тсахкна, підкресливши, що у Естонії, крім альянсу, є й власна обороноздатність.
Голова комісії Рійгікогу з закордонних справ Марко Міхкельсон також зазначив, що це не перший випадок, коли керівництво України заявляє, що країни Балтії – наступні.
„У бік Європи ніби погрожують пальцем. Мовляв, дивіться, якщо ми якось опинимося в слабшій позиції або програємо, то наступними будете ви, або в основному країни Балтії. Це, звичайно, неприємно і, безумовно, підживлює російський наратив про те, що „ми – сторона, яка перемогла, ми атакуємо, а ви відступаєте і програєте”, – сказав Міхкельсон.
За словами Міхкельсона, ця тема піднімалася і на зустрічах з українцями. Він вважає, що в разі серйозної загрози союзники повинні обмінюватися такими повідомленнями між собою, а не піднімати галас у ЗМІ. При цьому повідомлення, що передаються через пресу, часто залишаються на рівні спекуляцій.
„Зеленський наголосив, що НАТО має бути єдиним і готовим реагувати на дії Путіна. Я згоден, що жодна людина не підривала довіру до п’ятої статті так сильно, як президент США Дональд Трамп, але й президент України зараз її підриває”, – заявив Міхкельсон.
За словами голови комісії з закордонних справ, президент України не повинен сприяти поширенню російських тез.
За словами лідера консервативної партії EKRE Мартіна Хельме, у посланні Зеленського немає нічого нового, однак, на його думку, Естонія й сама зробила внесок у створення цього наративу.
„Мені здається, що вони [дипломати] насправді самі створили цей наратив. З самого початку війни в Україні основним посланням Партії реформ було те, що людей потрібно доводити до божевілля від страху перед Росією, і під прикриттям цього страху можна підвищувати будь-які податки та демонізувати внутрішньополітичну опозицію як пособників Кремля”, – сказав Хельме.
Метою Зеленського в таких виступах, на думку Хельме, є створення фону страху, який змусив би союзників надавати йому більше техніки.
„Безкінечне доведення людей до стресу і залякування в підсумку більше не працюють на те, щоб усі почали діяти більш зосереджено для запобігання військовій загрозі або кращого планування – це перетворилося на риторичні нападки”, – сказав Хельме.
