Заплановані перемовини президента України Володимира Зеленського з американською делегацією на чолі зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у Брюсселі не відбудуться.
Про скасування стало відомо з повідомлення журналіста Алекса Рафоглу, який посилається на власні джерела.
За цими даними, український лідер повертається до Києва. Літак, яким прибували Віткофф і Кушнер, прямує до Сполучених Штатів без зупинок у Європі — це узгоджується з попередніми намірами американської сторони.
Перед тим помічник російського керівника Юрій Ушаков заявляв, що після переговорів у Москві американські представники одразу вирушать до Вашингтона.
Саме так і сталося: рейс повертається до США без проміжних посадок у європейських аеропортах. Інших зупинок або додаткових зустрічей у Європі не передбачалося.
Єврокомісія не запросила Грузію на форум щодо розширення Європейського Союзу, який відбудеться 18 листопада у Брюсселі.
Про це повідомив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє, його слова наводить портал Sova News.
Мерсьє зазначив, що у звіті ЄК прямо зазначено, що Грузія все більше віддаляється від Євросоюзу. Документ наголошує на суттєвому відставанні реформ, необхідних для євроінтеграції, що є безпрецедентним для країни-кандидата.
«За останні місяці ситуація погіршилася і ми відзначаємо відкат у розвитку демократії», – заявив він.
Мерсьє також нагадав, що Брюссель скоротив політичні контакти з урядом Грузії, залишивши лише ті, що спрямовані на пошук шляхів виходу із кризи.
Глава уряду Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що уряд його країни бажає продовжувати шлях до членства в ЄС, але лише за умови, що Брюссель «буде діяти справедливо та не використовуватиме це питання як інструмент шантажу».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє News Georgia.
Кобахідзе заявив, що Грузії для отримання статусу кандидата на членство в ЄС знадобилося півтора року.
«Нам довелося за нього боротися. Окрім того, статус кандидата використовувався для шантажу. Пізніше вони почали шантажувати нас питанням про початок переговорів щодо вступу до ЄС, що недобре, тому що зрештою, це спричинило заворушення у Грузії», – сказав він.
Прем’єр-міністр Грузії також заявив, що його уряду, як і раніше, прагне стати повноправним членом ЄС.
«Звичайно, у нас, як і раніше, є мета стати повноправним членом ЄС, але ми хочемо продовжувати йти цим шляхом лише відповідно до правил та принципу справедливості. Такий наш спільний підхід», – додав Кобахідзе.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен оголосив, що Національний центр авіаційної безпеки буде посилений і запрацює найближчими місяцями, передає The Guardian.
Рішення ухвалили після нещодавнього інциденту з дроном, який порушив роботу аеропорту Брюсселя.
Після засідання Ради національної безпеки Франкен повідомив, що уряд також розглядає запровадження додаткових засобів протидії безпілотникам. Деталі планують узгодити найближчими днями.
За його словами, влада отримала чіткі інструкції: якщо дрони становлять загрозу чи перешкоджають польотам у бельгійському повітряному просторі, їх слід збивати, коли це можливо.
У Брюсселі 4 листопада відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, що називають безпрецедентною подією.
Про це повідомляє Euronews, пише „Європейська правда”.
У вівторок лідери ЄС та країн-кандидатів зберуться на саміт з питань розширення, який за масштабами називають безпрецедентною подією, визначальною для політики розширення ЄС.
Під час саміту лідери країн-кандидатів будуть розповідати, як бачать свій прогрес та виклики на шляху євроінтеграції.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтвердженаучасть президента Євроради Антоніу Кошти.
Президент України Володимир Зеленський, за даними „ЄП”, долучиться до події дистанційно.
Особливістю є телевізійний формат події – дискусії можна буде спостерігати у прямому ефірі Euronews. Подія триватиме з 14:00 до 17:00 за центральноєвропейським часом.
Час проведення саміту збігається з днем презентації Єврокомісією цьогорічного звіту щодо прогресу країн-кандидатів, зокрема і щодо України.
Президент США Дональд Трамп пригрозив Європейській комісії, яка наклала на Google штраф у розмірі 2,95 млрд доларів, заходами у відповідь,пише видання Euractiv.
За інформацією Єврокомісії, компанія Google порушила антимонопольне законодавство на ринку цифрової реклами. У п’ятницю Трамп у своєму дописі в Truth Social розкритикував згадане рішення й заявив, що «його адміністрація не терпітиме таких дискримінаційних заходів», маючи на увазі штраф. На його думку, штраф «фактично забирає гроші, які інакше пішли б на американські інвестиції та робочі місця».
Трамп пригрозив, що у відповідь на заяву Європейської комісії введе мита та інші обмеження щодо ЄС.
Президент заявив, що розпочне процедуру з метою «скасування несправедливих штрафів, накладених на американські компанії, які сплачують податки». Згідно з вебсайтом уряду США, наразі відповідні розслідування ведуться лише стосовно трьох країн – Китаю, Нікарагуа та Бразилії.
Менше місяця тому Трамп попередив усі держави, щоб не застосовували свої цифрові правила проти великих американських технологічних компаній, але тоді він не згадував саме ЄС. Лідер США заявив, що відповість таким країнам «значними додатковими митами» та обмеженнями на експорт американських технологій і напівпровідників.
У п’ятницю під час оголошення штрафу, накладеного на Google, речник Єврокомісії підкреслив, що цей захід проти компанії не має стосунку до торговельних переговорів між ЄС та США.
У штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулося позачергове засідання Ради Україна – НАТО. Його скликали на запит Києва після нещодавньої масованої атаки росії.
До заходу в онлайн-режимі приєдналися заступники міністра оборони та внутрішніх справ України Сергій Боєв та Олексій Сергєєв. Вони надали союзникам детальну оцінку поточної ситуації на фронті, а також поінформували про масштаби руйнувань та жертви серед цивільних. Сергєєв відзначив наслідки останніх ударів, а Боєв підкреслив різке зростання виробництва зброї в рсії та допомогу, яку Кремль отримує від Ірану та Північної Кореї.
Україна закликала партнерів посилити оборону неба, зокрема, надати системи Patriot та ракети до них, а також далекобійне озброєння.
Окремо порушувалося питання інвестицій у вітчизняну оборонну промисловість, насамперед у виробництво дронів.
«Представники держав-членів НАТО рішуче засудили масовані російські обстріли українських міст, цивільних об’єктів та громадян, підкресливши, що такі дії Росії демонструють відсутність прагнення до миру. Вони також зазначили, що необхідно посилювати тиск на РФ та запевнили, що і надалі підтримуватимуть Україну та працюватимуть над забезпеченням сталого та своєчасного постачання Україні необхідного озброєння», – розповіли в МЗС.
1 вересня у Брюсселі відбудеться позачергове засідання Ради Україна-НАТО.
Про це повідомив Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає „Європейська правда”.
Сибіга зазначив, що це позачергове засідання Ради відбудеться на прохання України та у відповідь на нещодавні масовані повітряні атаки Росії.
„Ми очікуємо на цілеспрямоване обговорення спільних кроків для адекватної реакції на відмову Росії від мирних зусиль та ескалацію терору проти українців”, – заявив Сибіга.
Очільник українського зовнішньополітичного відомства подякував НАТО та всім союзникам, які продовжують надавати підтримку Україні.
„Москва має відчути сильніший тиск як наслідок продовження війни”, – додав він.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя у неділю, 17 серпня. Він зустрінеться з главою Єврокомісії та візьме участь у засіданні „коаліції рішучих”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар прессекретаря президента Сергія Никифорова журналістам.
Як зазначається, глава держави проведе двосторонню зустріч із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Очікується, що за підсумками зустрічі вони вийдуть до ЗМІ.
Після цього Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн візьмуть участь в онлайн-засіданні лідерів „коаліції рішучих”.
Зеленський уже зустрівся із головою Європейської комісії.
Європейський Союз розглядає можливість внесення росії до «сірого списку» країн зі слабким контролем за відмиванням коштів. У такий спосіб Брюссель прагне посилити фінансовий тиск на москву.
Про це пише Financial Times з посиланням на посадовців Європейської комісії.
Представники Єврокомісії заявили, що більшість членів Європейського парламенту підтримують додавання росії до «сірого списку», але остаточне рішення ще не ухвалили.
За словами, євродепутата від Німеччини Маркуса Фербера, є «величезна підтримка» включення рф до цього списку.
Очікувалося, що нову версію списку оголосять цього тижня, але Єврокомісія відклала його ухвалення «з адміністративних і процедурних причин». Речник Єврокомісії зазначив, що рішення планують ухвалити вже на початку наступного тижня.
FT зауважило, що включення країни до «сірого списку» завдає шкоди її репутації. Крім того, усі фінансові установи інших країн зобов’язані застосовувати додаткові заходи обережності під час фіноперацій, повʼязаних з громадянами чи компаніями цієї держави, що призводить до підвищення витрат.
Зазвичай «сірий список» ЄС відповідає переліку, складеному Групою з фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Як пише видання, попри те, що членство росії у FATF було призупинено через рік після її повномасштабного вторгнення в Україну, очікується, що низка країн блокуватиме спроби додати рф до списку FATF.
