Боснія і Герцеговина знаходиться всього за кілька кроків від переходу до наступного етапу процесу вступу до Європейського Союзу, однак ризикує втратити сотні мільйонів євро фінансової допомоги від ЄС, якщо не прискорить впровадження необхідних заходів, заявив у понеділок у Сараєво голова Європейської Ради Антоніу Кошта.
«Країна досягла значного прогресу з часу укладення Дейтонської мирної угоди 1995 року, і сьогодні вона перебуває не в тому ж становищі, що й на момент закінчення війни», — підкреслив він після переговорів із членами тричленного боснійського президентського колегіуму.
Говорячи про майбутнє Боснії і Герцеговини та роль офісу міжнародного верховного представника, голова Європейської Ради наголосив, що за останні три десятиліття Боснія і Герцеговина досягла значного політичного, економічного та інституційного прогресу.
«Якщо майбутнє цієї країни лежить у Європейському Союзі, то ми реалізуємо цю мету. Важливо, щоб новий верховний представник уособлював вибір Боснії і Герцеговини, тобто прагнув до приєднання до Європейського Союзу. Ми й надалі будемо працювати разом заради європейського майбутнього», – наголосив він.
Голова Європейської Ради наголосив: прихильність Європейського Союзу до Західних Балкан залишається сильною і розширення залишається реальною можливістю. Як доказ цього він зазначив, що розпочалася розробка договору про приєднання Чорногорії.
«Боснія і Герцеговина також має виконати необхідні завдання. Шлях не є легким, однак є такі результати, яких можна швидко досягти, якщо виконати умови приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС», – сказав він.
Він закликав боснійське керівництво прийняти ще відсутні елементи судової реформи.
Кошта також попередив, що Боснія і Герцеговина вже втратила 108 мільйонів євро фінансової підтримки від ЄС, а ще 373 мільйони євро опинилися під загрозою. «Не пропустіть можливість забезпечити ці переваги», – закликав голова Європейської Ради.
Денис Бечирович, черговий боснійський член тричленного боснійського президентства, на спільній пресконференції заявив, що керівництво Республіки Сербської, частини країни, де проживає більшість сербів, дотримується вказівок Москви та перешкоджає процесу європейської інтеграції.
На його думку, ослаблення ролі офісу міжнародного верховного представника може повернути Боснію і Герцеговину до воєнних 90-х років.
Він наголосив, що підтримка європейської інтеграції країни має ключове значення, водночас міжнародна спільнота повинна зберегти ті механізми, які гарантують функціонування Дейтонської мирної угоди.
Він нагадав, що керівництво Республіки Сербської в Боснії протягом останніх років неодноразово ставило під сумнів конституційний лад та територіальну цілісність Боснії і Герцеговини.
На думку боснійського політика, майбутнє країни лежить у Європейському Союзі, тому вкрай важливо зміцнювати державні інститути та продовжувати реформи.
Він додав, що міжнародна спільнота має однозначно підтримувати суверенітет Боснії і Герцеговини та протидіяти будь-яким спробам, спрямованим на розділення країни або ослаблення державних інститутів.
Політичний та конституційний устрій Боснії і Герцеговини визначається Дейтонською мирною угодою 1995 року, яка завершила боснійську війну. Згідно з нею, країна складається з двох частин, що мають значну автономію: Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини.
Згідно з угодою, для прийняття будь-якого рішення, в тому числі й законів, необхідна згода трьох конституційних народів – боснійців, сербів та хорватів.
У 6% виборчих дільниць у неділю вирішили провести повторне голосування на виборах президента Боснії через виявлені порушення.
Право голосу мають близько 85 тисяч громадян.
На посаду президента балотуються кандидат від правлячої коаліції Сініша Каран та кандидат від опозиції Бранко Блануса.
Повторні вибори супроводжуються суперечками: опозиція стверджує, що правлячі партії пропонують гроші за голоси, що категорично заперечує уряд.
Саво Мініч, прем’єр-міністр Республіки Сербської в Боснії, закликав міністра внутрішніх справ цієї переважно сербської частини країни розпочати розслідування щодо ймовірного підкупу виборців.
За словами Радована Ковачевича, речника Незалежної соціал-демократичної партії (SNSD) на чолі з Мілорадом Додіком, центральна виборча комісія, політичні кола Сараєва та сербська опозиція уклали угоду з метою виключення Сініши Карана з виборчого бюлетеня та усунення його від участі у виборах.
Перед початком передвиборчої тиші Бранко Блануса заявив, що, на його думку, на виборах 23 листопада відбулися фальсифікації. Він також закликав відповідальних осіб продемонструвати, на якому етапі перебувають відповідні процедури.
23 листопада в Республіці Сербській Боснії відбулися позачергові президентські вибори, на яких переміг Сініша Каран, набравши 50,4% голосів. Друге місце посів кандидат від Сербської демократичної партії (SDS) Бранко Блануса з 48,2% голосів. Різниця склала менше десяти тисяч голосів.
Виборча комісія постановила провести повторне голосування в 60 виборчих дільницях, оскільки після перерахунку голосів були виявлені розбіжності в цифрах на користь Сініши Карана. Крім того, висунуто припущення, що виборці були ідентифіковані неналежним чином і підробляли підписи.
У Республіці Сербській Боснії проведені позачергові президентські вибори, оскільки президент Мілорад Додік був позбавлений повноважень федеральною виборчою комісією Боснії. Причиною цього стало те, що 1 серпня минулого року апеляційний суд другої інстанції засудив політика до одного року тюремного ув’язнення, яке можна було замінити грошовим штрафом, та позбавив його права обіймати державні посади на шість років за невиконання рішень головного представника міжнародної спільноти.
Хто б не став новим президентом Боснійської Республіки Сербської, він обійматиме цю посаду лише до жовтня, коли відбудуться парламентські та президентські вибори.
Політичний і конституційний устрій Боснії і Герцеговини визначається Дейтонською мирною угодою 1995 року, яка поклала кінець боснійській війні. Згідно з нею, країна складається з двох частин, що мають велику автономію: Боснійської Республіки та Федерації Боснії і Герцеговини. Згідно з угодою, для прийняття будь-якого рішення, в тому числі й законів, необхідна згода трьох народів, що складають державу, – боснійців, сербів і хорватів.
Боснійська виборча комісія, посилаючись на порушення, у середу частково визнала недійсними результати президентських виборів у Республіці Сербській Боснії.
Це рішення може змінити результат виборів наступника поваленого президента боснійсько-сербської ентітії Мілорада Додіка.
За даними MTI, на дострокових виборах, що відбулися 23 листопада, з незначною перевагою перемогли Сініша Каран, якого підтримував Мілорад Додік, та правляча коаліція Республіки Сербської Боснії.
За офіційними результатами, Каран отримав 50,39% голосів, а його опонент, опозиційний кандидат Бранко Бануса – 48,22%. Різниця між двома кандидатами становить менше десяти тисяч голосів із приблизно 450 тисяч, відданих під час голосування, яке відбулося за низької явки виборців (35%).
Опозиція вже в день виборів звинуватила правлячу коаліцію у фальсифікаціях.
На початку грудня виборча комісія (CIK) постановила перерахувати голоси на понад сотні виборчих дільниць із загальної кількості 2160, а в середу оголосила про скасування результатів на 136 виборчих дільницях у 17 містах, серед яких північний Добой, східний Зворнік, північно-західномий Лактас, виборчий округ Додика.
За словами Місо Крстовича, представника виборчої комісії, «під час дострокових виборів було виявлено численні порушення». «Аналізуючи голоси, віддані на цих виборчих дільницях, ми встановили, що (порушення) могли вплинути на результати виборів», – пояснив Йован Калаба, голова ЦВК.
Рішення виборчої комісії не є остаточним, його можна оскаржити в суді. Якщо його затвердять, ЦВК проведе повторне голосування на відповідних виборчих дільницях.
Сепаратистські депутати Народної Скупщини (парламенту) Республіки Сербської схвалили проєкт нової конституції цього утворення, який суперечить конституції Боснії і Герцеговини і містить багато проблемних статей.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Klix.
За проєкт проголосували 50 присутніх депутатів, вісім депутатів були „проти”, а тих, хто утримався, не було. Загалом у Народній Скупщині 83 депутати, і значна кількість опозиціонерів взагалі не з’явилися на голосування.
Для ухвалення проєкту нової конституції була потрібна проста більшість голосів, як і для вчорашнього ухвалення рішення про початок процесу ухвалення нової конституції РС. Однак для остаточного ухвалення знадобиться підтримка двох третин від депутатського складу.
Засідання, яке тривало весь день, включало два порядки денні – проєкт конституції РС і запропонований Мілорадом Додіком проєкт закону про захист конституційного ладу РС, який також був ухвалений.
Проєкт нової конституції передбачає створення армії РС, а також можливість вступу у військові союзи з іншими державами.
Деякі зі спірних положень включають право на конфедерацію з іншою державою, а також визначення Республіки Сербської як держави сербського народу з наданням йому права на самовизначення.
Президент Сербії Александар Вучич звинуватив міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини (БіГ) Ельмедіна Конаковича у «фактичному заклику до його вбивства», оскільки той запросив його відвідати Меморіальний центр Сребрениці – Поточарі.
Про це повідомляє балканська служба «Радіо Свобода».
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини 27 травня запросив президента Сербії до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН 11 липня на перше вшанування Міжнародного дня пам’яті геноциду в Сребрениці та заявив, що «звичайно, запрошує його в Поточарі» та гарантує йому безпеку.
У відповідь в коментарях TV Happy Вучич подякував Конаковичу «за запрошення мене вбити».
«Якщо я відповім на це, знайте, що Ельмедін Конакович винен у моєму вбивстві», – сказав він.
Президент Сербії натякнув на інцидент, який стався 11 липня 2015 року, коли кілька учасників вшанування пам’яті жертв геноциду в Сребрениці вербально та фізично атакували його, кидаючи в нього каміння та пляшки, після чого він покинув захід.
Згадуючи про це, Вучич вказав, що під час візиту в Поточарі в 2015 році він «схилив голову перед пам’ятником», але не «перед камінням та пляшками», коли, за словами президента, його «намагалися вбити».
We are seeing another surge in insane Russian propaganda about alleged Ukrainian plans to use "dirty bombs" or attack nuclear plants. We officially refute these false claims. Ukraine has no intention or ability to take any such actions. Russia must stop spreading dangerous lies.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Боснія і Герцеговина може отримати статус кандидата на вступ до ЄС наступного місяця, якщо вона виконає умови, нещодавно висунуті Європейською комісією.
Про це заявив єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї, повідомляє видання Euractiv.
Після переговорів з президією Боснії в Сараєво, Варгеї сказав, що Європейська комісія «хоче бачити чіткі результати, про які вона зможе доповісти Раді ЄС, яка збереться в грудні».
У жовтні Європейська комісія рекомендувала надати Боснії і Герцеговині статус кандидата на вступ до ЄС, але додала список з восьми умов, які, на її думку, допоможуть зміцнити демократію в країні. Очікується, що рішення буде прийнято, коли лідери ЄС зберуться на черговий саміт ЄС в середині грудня, відразу після вирішального саміту ЄС-Західні Балкани в Тирані 6 грудня.
Умови в основному пов’язані з 14 пріоритетами, які Європейська комісія представила у 2019 році у своєму висновку щодо готовності БіГ стати країною-кандидатом.
У Сараєво Варгеї повторив, що для того, щоб рішення відбулося в грудні, Боснія і Герцеговина повинна спочатку виконати ці умови.
Серед них, зокрема, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, судова та імміграційна реформи, а також гарантії свободи слова та захисту журналістів.
Відсутність визначеності щодо того, чи дійсно статус кандидата буде на порядку денному, частково пояснюється зростаючою фрагментацією між трьома основними етнічними групами країни – боснійцями, хорватами та сербами, а також зменшенням підтримки ЄС. Наприклад, на нещодавніх загальних виборах жодна партія чи політик не включила вступ до ЄС як мету чи навіть тезу у свої маніфести.
Рішення про надання статусу, однак, в кінцевому підсумку залишається за країнами-членами ЄС, які повинні дійти згоди одноголосно.
Кілька країн ЄС, зокрема Австрія, Хорватія та Словенія, лобіюють прискорення вступу Боснії після того, як у червні такий статус отримали Україна та Молдова.
Основними противниками цього наразі є Франція та Нідерланди, погляди яких поділяє і Німеччина.
Вони вважають, що надання статусу кандидата зараз було б незаслуженою винагородою владі Боснії і Герцеговини, яка йде у відставку і мало що зробила для просування євроінтеграційних амбіцій країни.
Ці країни також хотіли б побачити остаточні результати парламентських виборів, що відбулися в БіГ 2 жовтня, зокрема, створення функціонального уряду, перш ніж брати на себе зобов’язання щодо перспективи членства країни в ЄС.
«Європейський шлях відкритий, але очікуються результати – від політичних лідерів залежить, щоб він став реальністю для кожного в Боснії і Герцеговині», – сказав Варгеї після зустрічі з новими членами тристороннього президентства Денісом Бечировичем, Желько Комсічем і Желькою Цвієвичем.
Цвієвич, яка займає місце сербів у президентському кріслі Боснії, заявила, що готова працювати «над питаннями, які можна вирішити».
«Наш статус кандидата став би заохоченням для всіх людей в Боснії і Герцеговині», – сказав боснійський член президії Бечіровіч, додавши, що зустріч з Варгеї була «обнадійливою і змістовною».
Боснія і Герцеговина має стати наступним офіційним кандидатом на вступ до Європейського союзу після України та Молдови.
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Хорватський член колективного Президіуму продовжить свою роботу, тоді як боснійський і сербський члени зміняться – виборча комісія повідомила результати виборів 2 жовтня.
Підрахунок показав, що хорват Желько Комшич, кандидат від Демократичного фронту (DF), набрав 55,8 відсотка голосів і, таким чином, зберіг своє місце в колективному Президіумі.
Боснійським членом досі був політик від Партії демократичної дії (SDA) Сефік Джаферович, але наступні чотири роки цю функцію виконуватиме кандидат від об’єднаної опозиції Денис Бечирович, який набрав 57,37% голосів.
Не залишиться на своєму місці й сербський член колективного Президіуму. Мілорада Додіка замінить Желька Цвіянович. Обидва політики – члени Союзу незалежних соціал-демократів (SNSD), і ця зміна – результат угоди. Желька Цвіянович здобула місце в колективному Президіумі, отримавши 51,65% голосів.
Представники найстаріших партій трьох етнічних груп – боснійців, хорватів і сербів – увійшли до федерального парламенту Боснії зі значною більшістю, а також отримали найбільшу кількість місць у парламентах регіонів країни.
У Боснії та Герцеговині 2 жовтня відбулися вибори колективного Президіуму й парламентів на національному, регіональному і місцевому рівнях. Загалом обирали 518 депутатів.
