Володимир Зеленський відвідав Славутич Чернігівської області, де з керівниками громад обговорив посилення захисту північних регіонів України. Поїздка президента відбулася на тлі повідомлень щодо планів росіян використати Білорусь для нового наступу на Україну.
Про це Володимир Зеленський повідомив під час відеозвернення у четвер, 21 травня.
Володимир Зеленський зустрівся з керівниками громад Київської та Чернігівської областей, з якими обговорив посилення регіонів на тлі загрози наступу росіян з території Білорусі та Брянської області Росії. Йдеться про зміцнення кордону за допомогою фортифікаційних споруд, а також посилення протиповітряної оборони. За словами президента, міністр оборони Михайло Федоров забезпечить додаткові засоби ППО для північних областей. Також Володимир Зеленський запевнив, що уряд забезпечить фінансування інших додаткових оборонних заходів. Крім того, уряд та обласна влада працюватимуть над ремонтом доріг.
«Місцеві дороги – детально говорили. Це логістика нашого захисту, логістика евакуації поранених. За червень найбільші питання щодо таких доріг мають бути вирішені. Пряма відповідальність уряду, обласної влади, а там, де є обстріли, – відповідних військових та спеціальних служб», – зазначив Володимир Зеленський.
Також Володимир Зеленський попередив очільника Білорусі про наслідки у разі його згоди дозволити росіянам використати територію країни для наступу на Україну. Президент наголосив, що Україна має інформацію про наміри росіян і здатна захистити свою територію.
«У нас є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто реально відчувати, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України, проти наших людей. Ми пам’ятаємо, що у 2022 році наступ був і з території Білорусі. Ми не забудемо цього. Українські Сили оборони, Сили безпеки, наші розвідки знають, які є загрози і як відповідати, відповідати справедливо, безумовно», – наголосив Володимир Зеленський.
Додамо, що в Офіс Президента України відповіли на пропозицію Олександра Лукашенка щодо зустрічі з Володимиром Зеленським «у будь-якій точці» для обговорення «проблеми білорусько-українських відносин». Радник Володимира Зеленського Дмитро Литвин зауважив, що Україна стежитиме за діями керівництва Білорусі.
«Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, звідки на нього “готовілось нападєніє”, то про що тут говорити», – цитує «Українська правда» Дмитра Литвина. https://zaxid.net/news/
[type] => post [excerpt] => Володимир Зеленський відвідав Славутич Чернігівської області, де з керівниками громад обговорив посилення захисту північних регіонів України. Поїздка президента відбулася на тлі повідомлень щодо планів росіян використати Білорусь для нового наступ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1779479040 [modified] => 1779470472 ) [title] => Володимир Зеленський попередив лідера Білорусі про наслідки за участь у війні проти України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186962&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186935 [uk] => 186962 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 186722 [image] => Array ( [id] => 186722 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [original_lng] => 22388 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/zelenszkij-27.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 455 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 186722 [_edit_lock] => 1779459672:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 91186158000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 276008 [1] => 612 [2] => 8436 [3] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => білоруси [1] => Володимир Зеленський [2] => Лукашенко [3] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 172134 [content] =>
Серед білоруських політичних в’язнів, яких 13 грудня помилував Олександр Лукашенко, є ті, хто бажав би залишитися в Україні.
Про це повідомила звільнена опозиціонерка Марія Колесникова під час пресконференції.
Колесникова розповіла, що сама не планує залишатися в Україні, оскільки має змогу жити в іншій країні разом з членами родини. Однак є й ті, хто висловив бажання залишитися в Україні.
«Я точно знаю, ми це буквально кілька годин тому обговорювали з білорусами, які зараз перебувають тут, що є люди, які б дуже хотіли залишитися в Україні», – розповіла вона.
Опозиціонерка зауважила, що буде порушувати це питання, аби певним чином допомогти звільненим політв’язням отримати таку можливість.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Трампа Джоном Коулом помилував 123 політв’язнів, серед яких одна з найвідоміших ув’язнених, соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова.
Про це повідомляє білоруська служба „Радіо Свобода”, пише „Європейська правда”
У Лукашенка повідомили про рішення „помилувати 123 громадян різних країн, засуджених (…) за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”.
Повідомляють, що серед звільнених – соратниця екскандидата у президенти Бабарика – Марія Колеснікова. Нагадаємо, вона порвала на кордоні свій паспорт, щоб її не видворили з Білорусі, і відтоді перебувала у в’язниці.
Zerkalo повідомляє, що сестра Колесникової Тетяна Хомич вже говорила з нею телефоном. Марія Колесникова вже залишила територію Білорусі.
Правозахисний центр „Вясна” повідомляє, що також серед звільнених – лауреат Нобелівської премії миру, правозахисник Алесь Бяляцький. Його після звільнення видворили з території Білорусі. Пізніше стало відомо, що на волю вийшла також Марина Золотова – головна редакторка порталу TUT.by, що був одним з провідних інформаційних ресурсів у період протестів 2020 року.
У Лукашенка зазначили, що звільнення відбулися „у рамках домовленостей з президентом США і на його прохання – у зв’язку зі скасуванням незаконних санкцій проти калійного сектору РБ, запроваджених адміністрацією попереднього президента США Байдена” та у зв’язку з „переходом у практичну площину” скасування інших санкцій проти Білорусі.
Попереднє масштабне звільнення білоруських політв’язнів відбулося також після зустрічі Лукашенка з представниками США 11 вересня, тоді відпустили 51 ув’язненого. Після зустрічі Лукашенка зі спецпосланцем Келлогом 21 червня відпустили 14 осіб.
Управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії (AIMA) наказало деяким громадянам Білорусі, які отримали тимчасовий захист у країні, покинути її.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на SIC Notícias.
Наказ покинути Португалію отримали білоруські громадяни, які прибули з України, коли там почалось повномасштабне вторгнення Росії, й отримали статус тимчасового захисту.
У них є 20 днів для того, щоб добровільно покинути Португалію, інакше їх можуть депортувати.
Деякі з білорусів розповіли, що виїхали з Білорусі ще у 2020 році через участь у протестах проти режиму Лукашенка та побоюються арешту й переслідування в разі депортації.
„Я опублікувала багато дописів у соціальних мережах на підтримку України та проти диктатури Лукашенка. Нас можуть заарештувати лише за лайк під публікацією. А я робила публікації”, – сказала білоруска на імʼя Тетяна.
У AIMA на запит SIC Notícias сказали, що будь-яка особа зі статусом тимчасового захисту, повнолітня чи неповнолітня, може отримати наказ про добровільний виїзд.
Видання дізналось про щонайменше один випадок, коли Португалія скасувала тимчасовий захист для дитини. 10-річній дівчині, яка народилась у Росії в сімʼї українських батьків, нещодавно скасували статус тимчасового захисту.
„Вони (AIMA. – Ред.) вважають, що дитина може повернутися до своєї країни походження, оскільки там немає конфлікту”, – сказав SIC Notícias адвокат сімʼї Даніела Кастро.
11 жовтня Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок масштабної перевірки бойової готовності Збройних сил країни.
Рішення ухвалено за дорученням головнокомандувача — Олександра Лукашенка, йдеться у заяві Міноборони країни. Метою є „перевірка здатності військ діяти у найвищому ступені бойової готовності”.
„Проводиться комплекс заходів щодо приведення підрозділів у найвищий ступінь бойової готовності, їхнього висування у визначені райони та виконання завдань згідно з розпорядженням”, — йдеться в повідомленні відомства.
Контроль за перевіркою здійснює Секретаріат Ради безпеки Білорусі. Раніше подібні навчання проводилися в періоди загострення військової активності на території сусідньої Росії або під час спільних маневрів з російськими військами, що викликало занепокоєння в Україні та країнах НАТО.
Країна-агресор росія завершила виведення своїх військ з території Білорусі після спільних навчань Захід-2025.
Про це заявив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону в понеділок, 22 вересня.
За його словами, ні під час навчань, ні після них не було зафіксовано активності росії в напрямку українського кордону чи поруч із ним.
„Ми активно стежили прикордонними групами, підрозділами розвідок, Міноборони, Держприкордонслужби, щоб чітко розуміти, як розвивається обстановка в Білорусі. Чи не спробують створити якісь провокації у напрямку нашого кордону”, – запевнив Демченко і додав, що „всі дії та локації навчань відбувалися в глибині білоруської території”.
Він зазначив, що чисельність російських військових на цьогорічних навчаннях була незначною порівняно з попередніми роками.
„Хоча навчання завершилися, напрямок кордону з Білоруссю для нас залишається пріоритетним для безпеки на рівні з кордоном з росією та лінією фронту”, – резюмував Демченко.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 політичних в’язнів та помилував 14 іноземних громадян після зустрічі зі спецпосланцем президента США Джоном Коулом. Звільнені в’язні перетнули кордон із Литвою.
Про це повідомили президент Литви Гітанас Науседа, російські та білоруські медіа.
«Ніхто не залишений позаду! 52 в’язні сьогодні безпечно перетнули литовський кордон із Білорусі, залишивши позаду колючий дріт, ґратовані вікна та постійний страх. Серед них, що для мене особливо важливо, було шестеро литовців», — йдеться у заяві Науседи.
Він подякував США та особисто президенту Дональду Трампу за постійні зусилля зі звільнення політичних в’язнів.
Пресслужба Лукашенка повідомила, що він помилував 14 іноземців, зокрема, громадян Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великобританії.
Польща закриє кордон із Білоруссю в ніч із 11 на 12 вересня, оголосив прем’єр-міністр Дональд Туск. Також будуть закриті залізничні переїзди, інформує Rzeczpospolita 9 вересня.
«У п’ятницю на території Білорусі, дуже близько до польського кордону, починаються дуже агресивні, з точки зору військової доктрини, російсько-білоруські маневри… Їхньою метою, в сенсі імітації операцій, поки що, є знаменитий Сувалкський перешийок (прикордонна зона між Польщею та Литвою довжиною кількадесят кілометрів, який відділяє союзну РФ Білорусь і російський ексклав, Калінінградську область – ред.). Ми також маємо справу зі зростанням кількості різних провокацій з боку росії та Білорусі», – додав він.
«Захід-2025» – це стратегічні російсько-білоруські військові навчання, заплановані на 12–16 вересня. Це перші навчання під кодовою назвою «Захід», організовані після початку повномасштабної війни проти України. Основна частина навчань відбувається в центральній частині Білорусі. Офіційно в них беруть участь близько 13 тисяч осіб, але – за різними західними джерелами – насправді може бути до 150 тисяч. Офіційна мета навчань – перевірка готовності російської та білоруської армій до оборони території обох країн. Водночас, на думку Заходу, навчання насправді мають на меті нарощування наступальних можливостей обох армій.
Рада Європейського Союзу (ЄС) ухвалила нові тарифи на російські та білоруські сільськогосподарські товари та добрива. Вони набудуть чинності з 1 липня.
Там зазначили, що мита наклали на ті товари, які раніше додатковими митами не обкладалися. Мета — зменшити залежність ЄС від цього імпорту, а також зменшити експортні доходи РФ, тим самим обмежити її здатність фінансувати війну проти України.
Впровадження цих тарифів буде контролюватися, щоб забезпечити захист промисловості добрив ЄС та фермерів. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово впродовж перехідного періоду у три роки.
Після набрання чинності законодавства, 1 липня, мита ЄС застосовуватимуться до всієї сільськогосподарської продукції з росії. Нові тарифи застосовуватимуться до товарів, які становили близько 15% від усього сільськогосподарського імпорту з росії у 2023 році. Що стосується добрив, то нові тарифи застосовуватимуться до певних продуктів на основі азоту.
Окрім послаблення воєнної економіки росії, нові тарифи допоможуть зменшити залежність ЄС від росії та Білорусі, а також стимулюватимуть диверсифікацію та внутрішнє виробництво. Це дозволить диверсифікувати постачання, забезпечивши стабільне постачання добрив, окрім того, це підсилить ринок ЄС для місцевих фермерів.
У 2023 році імпорт добрив з росії становив понад 25% від загального обсягу імпорту Союзу в цьому секторі, що склало близько 3,6 мільйона тонн на суму 1,28 мільярда євро.
28 січня 2025 року Єврокомісія запропонувала цей торгівельний захід для узгодження з метою послаблення воєнної економіки росії, а також економіки третіх країн, причетних до агресії проти України.
Білорусь перенесе основні маневри запланованих спільно із росією військових навчань „Захід-2025” углиб країни нібито для зниження напруженості.
Про це заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
За його словами, перенесення основних маневрів військових навчань углиб Білорусі від західних кордонів свідчить про „готовність до діалогу й зниження напруженості в регіоні”.
„За інтенсивністю й масштабами навчання „Захід” «завжди було непорівнянне» з тими заходами підготовки, які проводять у Європі держави-члени НАТО. Однак уже традиційно сам факт його проведення викликає шаблонні домисли з боку представників військово-політичного керівництва окремих європейських держав”, – каже білоруський міністр.
Хренін зазначив, що навчання перенесуть углиб країни „для демонстрації союзникам і партнерам у всьому світі істинно миролюбної позиції Республіки Білорусь”.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
