В МЗС України наголосили, що провайдери свідомо допускають зловживання і таким чином сприяють кіберзлочинності.
Велика Британія, США та Австралія запровадили санкції щодо російських провайдерів хостингу – Media Land LLC та ML.Cloud LLC, а також чотирьох пов’язаних із ними фізичних осіб, а також провайдера AEZA Group. Про це у п’ятницю, 21 листопада, повідомило МЗС України, вітаючи цей крок.
“Міністерство закордонних справ України вітає рішення Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки та Австралії про запровадження санкцій щодо російських провайдерів хостингу, які свідомо допускають зловживання (bulletproof hosting) і таким чином сприяють кіберзлочинності”, – йдеться у заяві МЗС України.
Також у МЗС окремо відзначили рішення про запровадження санкцій проти ще одного російського провайдера хостингу – AEZA Group, який підтримує діяльність російської компанії Агентство соціального проєктування, що поширює прокремлівську пропаганду та здійснює інформаційно-психологічні операції й дезінформаційні кампанії, спрямовані проти України та західних демократичних держав.
“Українська сторона розглядає зазначені рішення як важливий внесок у спільну боротьбу з кіберзлочинністю та зловмисною діяльністю РФ у цифровому просторі, а також як крок до обмеження діяльності російських структур, задіяних у гібридній агресії”, – йдеться у заяві.
В МЗС заявили, що Україна залишається відданою наміру спільно з державами-членами ЄС і НАТО та іншими іноземними партнерами посилювати зусилля з протидії російським загрозам та розбудові безпечного, стійкого й захищеного кіберпростору.
Верховний суд Австралії підтвердив право уряду розірвати договір оренди землі з росією в Канберрі, де планували побудувати посольство. Про це інформує SBS News.
Водночас суд визнав за росією право на компенсацію за розірвання договору оренди та на відшкодування половини судових витрат.
Росія отримала земельну ділянку в 2008 році на 99 років. У 2023 році парламент Австралії ухвалив закони, що дозволяли розірвати оренду, аргументуючи це загрозою національній безпеці. Верховний суд визнав ці закони конституційними.
Президент США Дональд Трамп, очевидно, залишився в гарному настрої після нещодавньої зустрічі у Вашингтоні з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе, під час якої було укладено рамкову угоду про спільну експлуатацію родовищ рідкісних металів, що знаходяться в надрах п’ятого континенту.
Угода була укладена незабаром після того, як Китай оголосив про жорстке обмеження експорту своїх критично важливих корисних копалин. Таким чином, в очах Трампа домовленість про те, що Австралія отримає американські атомні підводні човни, відреагувавши на загрозу з боку КНР, відразу ж набула іншого значення. Раніше Трампу цей план не подобався лише тому, що пов’язаний із Джо Байденом, і в червні Пентагон оголосив, що перегляне, чи відповідає він принципу «Америка понад усе» (America First). Однак тепер господар Білого дому підтримав цю ідею, сказавши, що «можна рухатися вперед на повній швидкості».
«Вашингтон не ділився ні з ким військовою ядерною технологією протягом 67 років, з часів укладення угоди про взаємну оборону з Великобританією в період «холодної війни».
Віхою стала тристороння угода під назвою AUKUS, назва якої складається з перших літер країн-учасниць (Австралія, Велика Британія, США). Домовленість, укладена у 2021 році, має два елементи. Австралія купує атомні підводні човни, а також розробляє і виробляє їх за участю англосаксів. Другий елемент стимулює співпрацю в галузі оборони, до якої можуть приєднатися й інші країни регіону. Таким чином, Австралія стане сьомою серед великих держав, які входять до клубу. Окрім постійних членів Ради Безпеки ООН – США, росії, Китаю, Великої Британії та Франції – на сьогодні лише Індія має атомні підводні човни.
У неділю, 21 вересня, три країни – Велика Британія, Канада та Австралія – повідомили про офіційне визнання державності Палестини.
Відповідні заяви оприлюднили прем’єр-міністри цих держав, повідомляє „Радіо Свобода”.
Першою серед країн „Великої сімки” на цей крок пішла Канада. Прем’єр-міністр Марк Карні у своєму зверненні зазначив, що ще з 1947 року канадська зовнішня політика базувалася на ідеї створення двох держав як єдиному шляху до „стабільного миру” на Близькому Сході. За його словами, Канада десятиліттями чекала, що така угода стане реальністю, однак цьому заважали дії як Ізраїлю, так і угруповання ХАМАС (котре визнане терористичним у США та ЄС).
Карні нагадав про теракти 7 жовтня 2023 року, організовані ХАМАСом, наголосивши, що ця організація пригноблює жителів Гази, тероризує Ізраїль і має бути повністю роззброєна та усунута від майбутнього управління Палестиною.
„ХАМАС обікрав свій народ, позбавив його життя та свободи, тому він не може визначати майбутнє палестинців», – зазначив він.
Водночас прем’єр розкритикував ізраїльську політику розширення поселень і військові дії у Газі, що призвели до масових жертв серед цивільних. Він наголосив, що саме в цих умовах Канада визнає державу Палестина і готова підтримати її у побудові мирного співіснування поруч з Ізраїлем.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також оголосив, що Сполучене Королівство визнає Палестину як незалежну державу.
Третьою державою стала Австралія. Прем’єр-міністр Ентоні Альбанезе оприлюднив у соцмережах заяву, де йдеться, що „Співдружність Австралії офіційно визнає незалежну та суверенну державу Палестина”. Він зазначив, що цей крок відповідає законним прагненням палестинського народу до самовизначення та вписується у міжнародні зусилля з врегулювання ситуації.
Влада Ізраїлю наразі дані заяви публічно не коментувала.
12 вересня, Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію на підтримку так званої Нью-Йоркської декларації – розробленої за ініціативою Франції та Саудівської Аравії заяви з викладом принципів мирного врегулювання на Близькому Сході, заснованих на створенні незалежної Палестинської держави, в якій при владі не було б угруповання ХАМАС (визнане терористичним у США та ЄС).
Резолюції Генасамблеї ООН не мають обов’язкового для виконання характеру, проте свідчать про співвідношення сил у всесвітній організації. На підтримку документа висловилися 142 країни, проти були 10. За резолюцію голосували більшість країн ЄС, Велика Британія, багато арабських країн, Китаю, а також Україна та РФ. Проти висловилися Ізраїль, США, Угорщина, Аргентина. Іран не голосував, кілька країн, зокрема Молдова та Чехія, утрималися.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз заявив, що уряд має достатньо розвідданих, котрі свідчать про причетність Ірану до щонайменше двох нападів на єврейські об’єкти у країні.
Про це мовиться у спільній заяві прем’єр-міністра, глави МЗС Пенні Вонг та голови МВС Тоні Берка.
„З моменту жахливих подій 7 жовтня 2023 року ми стали свідками низки жахливих антисемітських нападів на єврейську громаду Австралії. Уряд звернувся до Організації безпеки та розвідки Австралії, Австралійської федеральної поліції з проханням розслідувати ці інциденти насамперед, оскільки їм не має бути місця в Австралії. Наразі зібрано достатньо достовірних розвідувальних даних, щоб дійти глибоко тривожного висновку, що уряд Ірану керував принаймні двома з цих нападів”, – зазначили у заяві.
За оцінками австралійської спецслужби ASIO, Іран стоїть за підпалом ресторану Lewis’ Continental Kitchen у Сіднеї 20 жовтня 2023 року та атакою на синагогу Adass Israel у Мельбурні 6 грудня 2023 року. Також імовірно, що Тегеран координував інші напади.
„Це надзвичайно небезпечні акти агресії, організовані іноземною державою на австралійській землі”, – наголосили у заяві.
Уряд Австралії повідомив, що:
висилає з країни чотирьох іранських дипломатів, включно з послом;
зупинив роботу свого посольства в Ірані, дипломати перебувають у безпеці у третій країні;
внесе законодавчі зміни, щоб офіційно визнати Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією.
У заяві відзначили, що ці дії є сигналом неприпустимості антисемітизму та спроб іноземного втручання в австралійське суспільство.
Австралія готується визнати палестинську державу вже у вересні — під час Генасамблеї ООН. Про це заявив прем’єр-міністр Ентоні Албанезе, підкресливши, що крок має стати поштовхом до реалізації принципу двох держав та припинення насильства на Близькому Сході.
За його словами, визнання можливе лише за умови, що Палестинська адміністрація гарантує: у майбутній державі не буде участі угруповання Хамас.
„Рішення, засноване на створенні двох держав, – це найкраща надія людства розірвати цикл насильства на Близькому Сході та покласти край конфлікту, стражданням і голоду в Газі”, – наголосив Албанезе.
У суботу уряд Австралії заявив, що передав Україні танки M1A1 Abrams у рамках пакета допомоги на суму 245 мільйонів австралійських доларів ($160 мільйонів) для підтримки в обороні від росії.
Австралія, одна з найбільших країн-партнерів України поза межами НАТО, постачає допомогу, боєприпаси та оборонне обладнання з того часу, як Москва вторглася в сусідню державу у лютому 2022 року.
Україна вже отримала більшість із 49 танків, наданих Австралією, решта буде доставлена в найближчі місяці, повідомив міністр оборони Річард Марлз.
Пряма мова Марлза: „Танки M1A1 Abrams зроблять значний внесок у триваючу боротьбу України проти незаконного та аморального вторгнення росії”.
За даними уряду, танки є частиною допомоги на суму 1,5 мільярда австралійських доларів, яку Канберра надала Києву.
Австралія також заборонила експорт глинозему та алюмінієвих руд, включно з бокситами, до росії, а також запровадила санкції проти близько 1000 російських осіб та організацій.
Цього року уряд Австралії, який очолює лейбористська партія центристського спрямування, назвав росію агресором у конфлікті та закликав вирішити війну на умовах Києва.
Австралія оголосила про запровадження нових санкцій проти росії. До списку внесено 37 фізичних осіб і 7 компаній.
Про це повiдомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Австралії.
Міністр закордонних справ Австралії вніс до санкційного списку 37 фізичних осіб і 7 юридичних осіб, які підпадають під дію Autonomous Sanctions Regulations 2011 за критеріями, що стосуються росії. Санкції передбачають як фінансові обмеження, так і заборону на в’їзд до країни.
За даними росЗМІ, під санкції Австралії потрапив російський співак Ярослав Дронов відомий під псевдонімом Shaman. Також санкції запровадили проти членів керівництва низки російських компаній.
На тлі ракетних ударів США по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану уряд Австралії виступив із закликом до стриманості, діалогу та дипломатичного врегулювання. Попри підтримку деяких опозиційних політиків дій Вашингтона, чинна влада у Канберрі утримується від прямої підтримки атаки, наголошуючи на ризику масштабного конфлікту в регіоні.
Про це пише Bloomberg.
Уряд Австралії закликав до стриманості та повернення до дипломатичних шляхів після авіаударів Сполучених Штатів по трьох ядерних об’єктах Ірану. Американська сторона вже попередила про можливі подальші удари, якщо ситуація загострюватиметься.
Станом на вечір неділі прем’єр-міністр Ентоні Албанез утримався від публічних заяв щодо інциденту. Водночас офіційний речник уряду нагадав про серйозну загрозу, яку становлять „ядерна програма Ірану та її програма розробки балістичних ракет для міжнародного миру та безпеки”.
Незважаючи на союз із США, Австралія продовжує чинити опір тиску адміністрації Трампа щодо збільшення оборонних витрат. Свою перемогу на виборах 3 травня Албанез здобув, зокрема, завдяки критиці опозиційної Ліберально-національної коаліції за намагання впроваджувати у країні непопулярний „трампівський порядок денний”.
Речник опозиції з питань внутрішніх справ Ендрю Хасті розкритикував позицію уряду після американських ударів.
Коаліція не хоче війни, але ми вважаємо, що це були необхідні дії з боку військових Сполучених Штатів. Ми підтримуємо Сполучені Штати, і албанський уряд також повинен підтримувати Сполучені Штати
– сказав він.
Його підтримав сенатор Дейв Шарма, колишній посол Австралії в Ізраїлі, який закликав Канберру висловити підтримку Вашингтону. На його думку, „результат, який явно відповідає національним інтересам Австралії, – це Іран, який більше не зможе прагнути отримати ядерну зброю, який не підтримуватиме збройні терористичні групи в регіоні та не плекатиме імперіалістичних планів щодо своїх сусідів”.
Ми повинні зосередитися на результаті, якого ми хочемо тут, в Австралії, і я думаю, що військові удари США, завдані протягом ночі, сприяють досягненню цього результату
– додав Шарма
До того, як з’явилися новини про американські атаки, міністр оборони та віцепрем’єр Австралії Річард Марлес застеріг від можливого загострення конфлікту.
Ми стурбовані перспективою ескалації тут і переростанням цього в якийсь ширший конфлікт. І саме тому ми використовуємо свій міжнародний голос, разом з багатьма іншими країнами, для деескалації та наголосу на діалозі, на дипломатії
On July 16, 2025, Member of the Political Bureau of the CPC Central Committee and Foreign Minister Wang Yi met with Iranian Foreign Minister Seyed Abbas Araghchi in Tianjin.
Wang Yi noted that China and Iran have established diplomatic relations for more than half a century, and… pic.twitter.com/JG9uKamNnM
— Chinese Mission to UN (@Chinamission2un) July 17, 2025
Уряд Австралії вперше запровадив обмеження проти судів, що входять до складу російського тіньового флоту. Ці судна використовувалися для обходу нафтових санкцій.
Відповідну інформацію у своєму Telegram-каналі опублікував голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Відомо, що під санкції потрапили 60 суден. Деякі з них опинились у списку після рекомендації української сторони.
«Це перший санкційний удар Австралії саме по флоту, і одразу – максимально цільовий і сильний. Обмеження стосуватимуться доступу суден до портів, їхнього страхування та обслуговування», – пояснив Єрмак.
Загалом країна запровадила проти росії понад 1400 індивідуальних та секторальних санкцій.
