Президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення, зокрема щодо синхронізації заходів з 19-м пакетом санкцій проти Росії, ухваленим Євросоюзом.
Про це український президент написав у своїх соцмережах, повідомляє „Європейська правда”.
Зеленський також додав, що українська сторона працює також і для поширення санкцій Євросоюзу в юрисдикціях інших європейських країн поза межами ЄС.
„Це сильний пакет. Діє, зокрема, проти експорту російських ресурсів та схем постачання в Росію електронних компонентів, і загальний вплив на обмеження російських заробітків від 19-го пакета оцінюється щонайменше в десятки мільярдів євро щорічно”, – зазначив він.
Зеленський також поінформував, що Україна застосовує свої нові санкції проти російських субʼєктів, які працюють на видобуток ресурсів в Арктиці і завдяки цьому – на фінансування російської здатності воювати.
„Вже знаємо, що цей наш санкційний крок буде продовжений партнерами через врахування наших пропозицій у їхніх санкційних пакетах”, – додав президент.
Він також доручив готувати нові рішення РНБО України за відповідними поданнями щодо субʼєктів у сфері російської пропаганди та воєнного виробництва, а також проти колаборантів.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зупинив плани ЄС щодо вилучення заморожених російських активів і надання Україні кредиту на суму 140 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, через це лідери ЄС змушені будуть знову повернутися до питання фінансової підтримки Києва у грудні — якщо не скличуть позачергову зустріч раніше.
„Це повний безлад, усе мало піти зовсім інакше”, – зізнався один із дипломатів.
Неочікувана позиція Бельгії стала сюрпризом для дипломатів, міністрів і високопосадовців ЄС. У підсумкових документах зустрічі зникли будь-які прямі згадки про використання заморожених російських активів для фінансування так званого „репараційного кредиту” для України, а також – пропозиції щодо врахування бельгійських застережень.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що про провал ініціативи говорити зарано. Водночас, за словами Politico, ніхто з європейських лідерів не зміг назвати конкретні терміни, коли ЄС ухвалить рішення про використання російських держактивів для підтримки Києва.
До того, як переговори зайшли у глухий кут, союзники України перебували в піднесеному настрої. ЄС схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, який охопив „тіньовий флот” нафтових танкерів Кремля, банківську систему та енергетичну галузь.
Водночас Дональд Трамп уперше запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній, чим викликав схвальні відгуки європейських партнерів.
„Цей тиждень був непростим, але ми зараз у досить хорошому становищі”, – сказав один із радників на початку саміту в четвер.
Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що ініціатива використати заморожені активи для створення кредиту Києву не відхилена.
„Її не поховали. Ми обговорили технічні деталі. Просто потрібно діяти обережно, щоб не порушити міжнародне право”, – заявив президент Франції.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до спокою й запевнила, що ЄС залишиться надійним союзником України.
„Після санкцій ЄС і Трампа надання репараційного кредиту могло б стати чудовим завершенням тижня. Але ми втратили цю можливість”, – зазначив один із дипломатів.
За даними журналістів, зараз керівництво блоку розглядає приблизно п’ять можливих заходів проти Ізраїлю.
Йдеться, зокрема, про повне або часткове призупинення Угоди про асоціацію, санкції щодо чиновників та військових, ембарго на постачання зброї чи припинення наукового та технічного співробітництва між ЄС та Ізраїлем.
«Проте, за словами дипломатів ЄС, адресні санкції щодо окремих осіб, подібні до тих, які вже ввели Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія, розглядаються як найбільш політично ймовірний варіант», – йдеться в публікації.
Очікується, що офіційно всі варіанти будуть представлені дипломатичною службою ЄС у середу, 9 липня. А вже за тиждень міністри закордонних справ ЄС обговорити ситуацію на своїй зустрічі у Брюсселі.
Міністри закордонних справ ЄС ухвалили 16-й пакет санкцій проти Росії у зв’язку із її агресією проти України.
Як повідомляє Укрінформ, про це у соцмережі Х написала висока представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас.
«ЄС досягає результату: міністри закордонних справ ухвалили 16-й пакет санкцій проти Росії. Він вражає все, від тіньового флоту до ігрових консолей, що використовуються для контролю дронів. Наразі ми маємо найбільш інтенсивні санкції ніж будь-коли, що послаблюють військові зусилля Росії», – написала Кая Каллас.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив вдячність Раді ЄС за ухвалення 16-го пакета санкцій проти Росії та наголосив, що необхідно змусити ворога дорого заплатити за злочини.
„Дякую Раді ЄС за ухвалення 16-го пакета санкцій проти російського агресора. Об’єднана Європа вкотре демонструє дієву солідарність з Україною. Цінуємо таку рішучу підтримку. Разом змусимо ворога дорого заплатити за свої злочини та наблизимо справедливий мир”, – написав він у Телеграмі.
Шмигаль виділив найважливіші рішення: зокрема, до санкційного списку додані понад 50 нових суб’єктів, посилюється боротьба з «тіньовим флотом» РФ. Також ідеться про заборону мовлення пропагандистських медіа.
Водночас санкціями передбачена заборона експорту низки товарів подвійного призначення, відключення від SWIFT ще 13-ти банків, заборона на торгівлю з портами й аеропортами Росії, які приймають дрони та ракети, а також поповнення списку персональних санкцій та багато іншого.
Антоніу Кошта і Урсула фон дер Ляєн особисто підтримають український народ і його президента.
Вище керівництво ЄС – президент Європейської Ради і президент Єврокомісії – анонсувало візит до Києва на третю річницю повномасштабної війни з Росією, 24 лютого. Про це повідомив президент Євроради Антоніу Кошта у соцмережі X в четвер, 20 лютого.
„24 лютого виповниться третя річниця від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Я вирішив з цієї нагоди приїхати до Києва, разом з Урсулою фон дер Ляєн, щоб підтвердити нашу підтримку героїчного українського народу та демократично обраного президента Володимира Зеленського”, – написав Кошта, натякнувши на заяву президента США Дональда Трампа про „диктатора” Зеленського.
Заодно Кошта вибачився перед лідером африканської країни Кот-д’Івуар і керівництвом ЮНЕСКО за те, що через зміну його планів довелося перенести захід, що планувався на цю дату.
Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас анонсувала нові ініціативи щодо України. Вона підкреслила, що Європа єдина в підтримці країни.
Про це повідомляє Каллас у Twitter (Х).
За її словами, завершуючи Мюнхенську безпекову конференцію 2025, міністри закордонних справ країн ЄС, які все ще перебувають у Мюнхені, провели „хорошу дискусію”.
„Європа єдина в підтримці України та зміцненні нашої власної оборони. Найближчим часом ми виступимо з новими ініціативами, щоб просунути це (ініціативи, – ред) уперед”, – зазначила вона.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна додав у Х, що є чітке розуміння необхідності подальшої підтримки України, посилення тиску на росію і зміцнення обороноздатності Європи.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
У Варшаві заявили про плани „постійної підтримки України та її відновлення”, а також намір „посилювати тиск на Росію та її союзників”.
Польща з 1 січня вдруге стала головою Ради Євросоюзу, через 20 років після вступу країни до ЄС. Своїм ключовим пріоритетом Варшава визначила посилення безпеки Європи в усіх вимірах через загрозу з боку Росії. Про це йдеться на сайті Польського головування в ЄС.
„Польське головування підтримає діяльність зі зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному”, – йдеться в програмі держави-голови Ради ЄС.
Польське головування обіцяє докласти зусиль для дотримання та просування принципів і цінностей ЄС, підкреслюючи при цьому особливу роль громадянського суспільства.
Пояснюючи свої пріоритети, польське головування вказує на „зростання геополітичної напруженості, ерозію міжнародного порядку, заснованого на правилах, і гібридні атаки, спрямовані проти європейської демократії та безпеки”. Усе це „зобов’язує захищати цінності, на яких ґрунтується спільнота, такі як демократія, свобода і верховенство права”.
„Для Європи це час випробувань і рішень. ЄС повинен захищати себе і своїх громадян і піклуватися про своїх найближчих сусідів. Він повинен дати європейцям відчуття безпеки та перспективи розвитку… Щоб зробити Європу безпечнішою, нам необхідна єдність Євросоюзу і його готовність працювати разом із партнерами, які поділяють наші цінності, включно з тими, хто прагне членства в ЄС. Ми підтримаємо розширення ЄС на основі заслуг – прийняття нових членів є геополітичним імперативом і можливістю поширити стабільність та економічне зростання на всьому континенті”, – йдеться в програмі.
Польське головування заявляє про плани „постійної підтримки України та її відновлення”, а також намір „посилювати тиск на Росію та її союзників”.
Визначаючи завдання в галузі оборони, Польща наполягає на „узгоджених і амбітних діях, що доповнюють зусилля НАТО”.
„Необхідно підвищити готовність до оборони на основі збільшення військових витрат, зміцнення оборонної промисловості та усунення прогалин в оборонному потенціалі. Польське головування підтримуватиме ці заходи та домагатиметься поглибленого обговорення фінансування оборони в ЄС. Водночас держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам”, – заявили у Варшаві.
Як відомо, головування Польщі приходить на зміну угорському і за правилами ротації голів Ради ЄС буде тривати шість місяців. З липня 2025 року повноваження головування перейдуть до Данії.
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Україна може вступити в Північно-атлантичний альянс (НАТО) раніше, ніж набуде членства в Європейському союзі. На це вказує динаміка переговорного процесу та „традиції” щодо розширення ЄС.
Про це заявив народний депутат, перший заступник спікера Верховної Ради Олександр Корнієнко, передає РБК-Україна з посиланням на „Укрінформ„.
За словами політика в ході „геополітичного діалогу” на базі European Policy Centre (Центру європейської політики) у Брюсселі, він очікує, що „ми станемо членами НАТО швидше, ніж членами Євросоюзу”.
Так, Корнієнко звернув увагу, що усі „хвилі розширення” Євросоюзу відбувалися після європейських виборів, а наступні – плануються на 2029 рік.
„Тож, як я думаю, наступна можливість для розширення ЄС може відкритися саме після цих виборів до Європейського парламенту”, – сказав нардеп.
Перший заступник голови ВРУ додав, що українська сторона зробить „все з нашого боку, щоб бути підготовленими до такого розвитку”.
„Але яким буде рішення країн-членів, наразі передбачати важко. 5 років у політиці – це дуже тривалий час”, – зауважив він.
Також Корнієнко розповів, що в ході візиту до Брюсселя разом з державною делегацією займається питанням переговорів про продовження скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам ЄС.
„Саме це є найважливішою і суто практичною умовою для членства будь-якої країни в ЄС”, – сказав депутат.
Він додав, що Україна „чітко усвідомлює”, що процес розширення ґрунтується „на досягненнях кожної країни-кандидата”, та готова „сумлінно працювати”, щоб пройти цей шлях євроінтеграції та набути повноправного членства у Євросоюзі.
[type] => post [excerpt] => Україна може вступити в Північно-атлантичний альянс (НАТО) раніше, ніж набуде членства в Європейському союзі. На це вказує динаміка переговорного процесу та "традиції" щодо розширення ЄС. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1728402646 [modified] => 1728402648 ) [title] => У Раді очікують, що Україна стане членом НАТО швидше, ніж Євросоюзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128836&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 128817 [uk] => 128836 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 128818 [image] => Array ( [id] => 128818 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [original_lng] => 43585 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/kornyijenko.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1987 [_thumbnail_id] => 128818 [_edit_lock] => 1728391873:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_575f34bdcfcc742f31dccd2c0d6b5c99] =>
За його словами, керівництво Грузії віддаляє народ країни від членства в ЄС попри його бажання.
Герчинський вважає надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС своїм найбільшим успіхом у дипломатичній кар’єрі.
„Але що сталося після того, як ви отримали статус кандидата? Більшість населення, опозиційні партії хочуть вступити до Європейського Союзу, але уряд відчужує людей від членства в ньому. Члени грузинського уряду далекі від цінностей Європейського Союзу”, – зазначив дипломат.
Він висловив сподівання, що після жовтневих парламентських виборів Грузія повернеться „до шляху до ЄС, який було призупинено на цьому етапі”.
Герчинський додав, що ЄС готовий відновити переговори з Грузією, якщо у неї буде демократичний уряд
„На жаль, я маю сказати вам, що за нинішньої керівної партії Грузія ніколи не стане членом Європейського Союзу”, – резюмував він.
Після ухвалення парламентом Грузії скандального закону „Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом про „іноагентів”, саміт ЄС заявив, що це фактично призупиняє процес євроінтеграції Грузії.
[type] => post [excerpt] => Посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що за правління партії "Грузинська мрія" країна ніколи не стане членом Європейського Союзу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1728318180 [modified] => 1728316614 ) [title] => Посол ЄС: За нинішньої влади Грузія ніколи не стане членом Євросоюзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128752&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 128820 [uk] => 128752 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 128753 [image] => Array ( [id] => 128753 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [original_lng] => 60096 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/32c9062-202807-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1728305814:3 [_thumbnail_id] => 128753 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2024 [translation_required_done] => 1 [_oembed_412bc7ecdb1b68a161347bbcb9c8aa73] =>
7 out of 10 Europeans think that their country has benefitted from EU membership - a figure that has remained relatively stable in recent years.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Посол зазначила, що Україна своєю ініціативністю у прагненні вступити до ЄС, починаючи із заявки в перші дні повномасштабної війни, „зламала матрицю”, і досить швидкі темпи – порівняно з тим, як бувало в інших країн-кандидатів, – можуть зберігатися і далі.
„Я вже говорила в інтерв’ю раніше і повторюся: вважаю, що мета, яку поставив президент Мішель – вступ України до ЄС до кінця цього десятиліття, – є реалістичною”, – сказала Катаріна Матернова.
На ремарку „ЄвроПравди” про 2030 рік вона повторила, що вважає це реалістичним терміном.
„Але вступ до ЄС – і це необхідно усвідомити – це не тільки технічний процес переговорів про членство, який сам по собі потребує часу. А це також політична ратифікація в усіх країнах-членах, тому що вступ нового члена означає зміну договору ЄС. Тому він має бути ратифікований у тому форматі, якого вимагає кожна з країн Євросоюзу. А це завжди забирає певний час. Так, під час розширення 2004 року це зайняло десь півтора року”, – додала посол.
