Депутати Європейського парламенту підтримали застосування так званої процедури терміновості щодо голосування за репараційну позику для України на пленарному засіданні у січні 2026 року. Про це пресслужба парламенту повідомила 16 грудня.
Голосування за прискорення законодавчих процесів щодо законопроєкту про позику Україні відбулося підняттям рук.
«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.
Пресслужба уточнює, що пропозиція позики пов’язує її з наявним механізмом Ukraine Facility та Механізмом співробітництва у сфері позик для України.
Відтак під час наступного пленарного засідання, яке відбудеться з 19 по 22 січня 2026 року, євродепутати ухвалять позицію щодо цієї ініціативи перед переговорами з урядами країн-членів.
У Європарламенті очікують, що очільники держав та урядів Євросоюзу «спробують досягти зобов’язань щодо подальших дій» під час саміту ЄС у Брюсселі 18 і 19 грудня.
Депутати Європейського парламенту закликали країни Європейського Союзу скасувати внутрішні кордони для переміщення військ і військової техніки, а також інвестувати в модернізацію транспортної інфраструктури по всій території Союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили в середу, 17 грудня, пише „Європейська правда”.
У Європарламенті наголосили, що війна Росії проти України продемонструвала нагальну потребу у швидкому транскордонному переміщенні військ, техніки та активів.
Військова мобільність, за словами депутатів, є ключовим елементом європейської безпеки та оборони, зокрема для захисту східного флангу ЄС, включно з країнами Балтії та Польщею.
У резолюції вітається пропозиція Європейської комісії збільшити фінансування військової мобільності в наступному довгостроковому бюджеті ЄС до понад 17 млрд євро.
Євродепутати закликали держави-члени ЄС не скорочувати ці кошти, як це сталося у фінансовому періоді 2021–2027 років. За їхніми оцінками, модернізація близько 500 критично важливих об’єктів інфраструктури, зокрема мостів і тунелів, потребуватиме щонайменше 100 млрд євро.
Європарламент також звернув увагу на те, що попри певний прогрес, адміністративні, фінансові та інфраструктурні бар’єри досі ускладнюють переміщення військової техніки, яке в окремих випадках може тривати понад місяць.
Відтак вони пропонують активніше інвестувати в транспортні коридори військової мобільності, запроваджувати цифрові рішення та створити систему „єдиного вікна” для прискорення видачі дозволів.
Окремо парламентарі рекомендують працювати над формуванням „військового Шенгенського простору”, який передбачав би швидке пересування військ без внутрішніх обмежень.
Для цього пропонується створити спеціальну робочу групу та призначити європейського координатора, а Єврокомісія має підготувати відповідну дорожню карту.
Резолюцію про військову мобільність підтримали 493 депутати, проти висловилися 127, ще 38 утрималися.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
“Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
“Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
“Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ.
Євродепутати закликали до нових кроків для захисту неповнолітніх користувачів онлайн, де у тому числі пропонують заборону самостійного користування соцмережами та ШІ-асистентами до 16-річного віку.
Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту, пише “Європейська правда”.
26 листопада Європарламент 483 голосами “за” схвалив доповідь, де висловлюють занепокоєння ризиками онлайн-середовища для здоров’я і безпеки неповнолітніх, закликають до більших інструментів захисту та встановлення вікового цензу для користування соцмережами.
Попозиції раніше підготували у профільному комітеті Європарламенту.
Серед іншого, пропонують у межах ЄС запровадити правило, що самостійне користування соцмережами, платформами обміну відео та ШІ-асистентами можливе з 16 років, а для 13-16 річних доступ можливий “за батьківською згодою”.
Депутати висловили підтримку намірам Єврокомісії створити застосунок для перевірки віку та зазначили, що це все одно не послаблює відповідальності цифрових платформ у питаннях захисту неповнолітніх.
Для забезпечення ретельнішого дотримання законодавства ЄС євродепутати закликають, щоби у разі серйозних та частих порушень була можлива відповідальність вищого керівництва компаній, особливо якщо йдеться про захист прав неповнолітніх і верифікацію віку.
Крім того, вони закликають заборонити і впровадити автоматичне блокування для неповнолітніх функцій, що викликають цифрову залежність (як “нескінченна стрічка”, автовідтворення відео, “гачок винагород” в іграх тощо); блокувати сайти, які не виконують правил ЄС; заборонити застосовувати до неповнолітніх алгоритми, що пропонують контент на основі попередніх взаємодій; заборонити платформам пропонувати неповнолітнім фінансову винагороду за інфлюенсерство.
Окремо закликають шукати рішення для викликів, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту.
У доповіді згадуються цифри з дослідження, згідно з яким близько 97% молоді щоденно бувають онлайн, 78% користувачів віком від 13 років заглядають у свої смартфони щонайменш раз на годину, приблизно 25% користуються ним з ознаками залежності.
Опитування Eurobarometer у 2025 році показало, що 90% європейських громадян вважають нагальною додаткові кроки для захисту дітей в онлайн-середовищі, а основними викликами вважають проблеми для ментального здоров’я внаслідок “зависання” онлайн, кібербулінг та контент, невідповідний віку.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто підтримує обмеження соцмереж для дітей і доручила групі експертів до кінця року подати звіт про заходи, які можна вжити на рівні ЄС.
Президент Франції Емманюель Макрон висловився за заборону соцмереж для дітей до 15 років.
За підсумками пленарних дебатів у Страсбурзі 26 листопада Європейський парламент підготує резолюцію «Позиція ЄС щодо запропонованого мирного плану для України». Вона буде винесена на голосування у четвер, 27 листопада.
Про це повідомили у прес-службі Європарламенту.
Євродепутати сформують власну позицію щодо обговорюваного мирного плану для України.
«Рішення про те, що на основі дебатів щодо мирного плану для України має бути підготована резолюція, було прийняте Європарламентом увечері в понеділок, 24 листопада», – повідомили в прес-службі.
Текст резолюції планується фіналізувати до вечора середи, а голосування відбудеться у четвер, 27 листопада, у проміжок з 13:00 до 15:00 (14:00–16:00 за київським часом).
Доповідач Європарламенту Міхаель Галер дав зрозуміти, що переговори про вступ України в ЄС можуть так і не відкритися до виборів в Угорщині, оскільки “Віктор Орбан не передумає”.
Галер погодився, що переговори про вступ фактично заморожені, якщо ЄС не знайде інший шлях або якщо Орбан не передумає. Однак, за його словами, “він не передумає”.
“У квітні переговори відкриються, так чи інакше. Або Орбан “закінчиться”, або він отримає нові причини, чому йому краще припинити це блокування”, – сказав євродепутат.
“І тоді все буде у ваших руках. І не забувайте, що ухвалення законів у Верховній Раді – це важливо, але вирішальне значення має практичне втілення, імплементація правил ЄС”, – додав він.
Поки ж, за його словами, Україна може говорити з іншими країнами-кандидатами, які просунулися далі на шляху до членства.
“У нас є кілька країн-кандидатів, які вже ведуть переговори – говоріть з ними. Питайте у Хорватії, яка останньою вступила до ЄС, як це було, коли вона починала свої переговори. Крім того, завдяки процесу скринінгу ви знаєте, де у вас все гаразд, а де є недоліки. Це дає вам змогу діяти ще до завершення формальностей”, – зазначив Галер.
Ми не у стані війни, але й не у стані миру, Європа повинна бути готова до російських провокацій, заявив Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у Європарламенті у Страсбурзі.
Закриваючи пленарні дебати щодо єдиної відповіді на нещодавні порушення Росією повітряного простору та критичної інфраструктури держав-членів ЄС, комісар заявив: «На нас нападають, і ми повинні бути готові захищатися та відповідати єдино. Якщо ми хочемо миру, ми повинні готуватися до війни, інакше маємо готуватися до капітуляції, або до миру в стилі Путіна».
Єврокомісар наголосив, Росія веде війну проти України, а не навпаки, і саме Москва відповідає за провокації проти Польщі, країн Балтії, Копенгагена та інших європейських країн.
«Щоб зберегти мир у Європі, ми повинні прискорити нашу оборонну готовність – не лише в матеріальному плані, а й в інституційному та політичному», – сказав Андрюс Кубілюс.
На думку комісара, у Європи є два варіанти: або готуватися політично та практично стримувати Путіна, або ж повстати один проти одного.
Кубілюс назвав російські провокації «безвідповідальними та небезпечними», що, за його словами, має послужити тривожним сигналом для всіх європейців. Він наголосив, що дрони – засоби майбутніх війн та провокацій, а європейська оборона наразі «погано підготовлена» до їх виявлення та знищення. «Збиття дрона вартістю 10 тисяч євро ракетою вартістю 1 мільйон євро – нежиттєздатна перспектива», – попередив Єврокомісар.
На його думку, у короткостроковій перспективі необхідно розробити системи, здатні виявляти, відстежувати та ідентифікувати дрони, – акустичні датчики, радари, супутникові спостереження. А в довгостроковій перспективі – можливості, що дозволять нейтралізувати дрони за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, дронів-перехоплювачів та мобільних підрозділів.
Комісар зазначив, що для східних держав-членів особливо важливо мати можливості боротьби з безпілотниками у разі вторгнення ворожих сил. «Усім державам-членам потрібні системи виявлення та знищення безпілотників, але понад усе необхідна співпраця», – сказав він.
За словами Андрюса Кубілюса, досвід України – вирішальний у розвитку європейської оборони. «Українська протиповітряна оборона нейтралізує 70-80 відсотків цілей, а їхні безпілотники витіснили російський флот з Чорного моря та зупинили просування росіян», – сказав комісар. Саме тому український досвід має відігравати центральну роль у побудові європейської «стіни з безпілотників», вважає він.
[type] => post [excerpt] => Ми не у стані війни, але й не у стані миру, Європа повинна бути готова до російських провокацій, заявив Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс у Європарламенті у Страсбурзі. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1760087760 [modified] => 1760049754 ) [title] => Ми не у стані війні, але й не у стані миру – єврокомісар [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165168&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165064 [uk] => 165168 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 165065 [image] => Array ( [id] => 165065 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [original_lng] => 81134 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/b5d72479ccb746258d88ab66402a63c3.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 829 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 165065 [_edit_lock] => 1760039194:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 436941472001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 4917 [1] => 15992 ) [tags_name] => Array ( [0] => єврокомісар [1] => Європарламент ) ) [7] => Array ( [id] => 165134 [content] =>
Європейський парламент під час голосування на пленарному засіданні у четвер, 9 жовтня, не підтримав два подання про вотум недовіри Європейській комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн.
Про це передає кореспондентка “Європейської правди” зі Страсбурга.
Європарламент не підтримав вимоги політгруп “Ліві” та “Патріоти за Європу” щодо відставки фон дер Ляєн.
За подання щодо вотуму недовіри Єврокомісії від політичної групи “Ліві” проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
За подання від крайньоправої групи “Патріоти для Європи” проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Це означає, що чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишається на посадах.
Варто додати, що у обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту.
Президентка Європейського парламенту оголосила про відкриття свого представництва в українській столиці.
У Києві відкриють постійне представництво Європарламенту. Про це під час виступу у Верховній Раді заявила президентка інституції Роберта Мецола.
„Ми відкриваємо постійне представництво Європейського парламенту у Києві, щоб ми були присутні в Україні і працювали поруч з вами кожного дня”, – сказала вона.
Мецола додала, що наступний крок на шляху України до членства в ЄС – це відкриття переговорного „кластеру основ”.
Вона також анонсувала 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії, продовжуючи відмову від російської нафти й газу та боротьбу з тіньовим флотом.
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
Під час сесії Європейського парламенту 8-11 вересня у Страсбурзі європейські депутати обговорять підготовку гарантій безпеки для України, затвердять резолюцію з оцінкою реформ, які здійснює Україна на шляху до Євросоюзу, а також послухають програмну промову президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Про це „Європейській правді” повідомили у пресслужбі Європарламенту.
Під час сесії Європарламенту у Страсбурзі обговорять гарантії безпеки для України та її шлях до ЄС.
У вівторок, 9 вересня, о 10:00 за київським часом розпочнуться дебати з високою представницею ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Каєю Каллас щодо гарантій безпеки для України.
Після цього євродепутати обговорять реформи та поступ України на шляху до членства в ЄС: щодо вказаного питання цього ж дня з 13:30 до 14:30 за Києвом відбудеться голосування за відповідну резолюцію.
О 13:00 до Європарламенту звернеться президентка Молдови Мая Санду, а орієнтовно о 19:00 депутати обговорять посилення опору Молдови гібридним атакам з боку Росії.
У середу, 10 вересня, о 10:00 за київським часом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн звернеться до Європарламенту з програмною промовою „Про становище Союзу” (State of the Union).
„Це – знакова подія для європейської демократії, під час якої президентка Європейської комісії представляє поточний стан справ, досягнення за час мандату, а найважливіше і найцікавіше для всіх вас – оголошує нові цілі та політики на найближчі роки”, – розповів заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл.
Він уточнив, що після виголошення промови фон дер Ляєн обговорить головні для Євросоюзу теми з депутатами Європейського парламенту.
