Центральна виборча комісія Молдови представила 22 липня карту можливого розташування виборчих дільниць за кордоном для проведення парламентських виборів 28 вересня – вона передбачає лише дві дільниці у Росії.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило видання Newsmaker.
У комісії повідомили, що проконсультувалися з Міністерством закордонних справ, а остаточне рішення ЦВК ухвалить до 24 серпня.
Так, ЦВК планує відкрити загалом 293 дільниці для голосування в 40 країнах для громадян Молдови.
Згідно з планами, найбільше дільниць для голосування відкриють в Італії (73 дільниці), Німеччині (36 дільниць), Франції (26 дільниць). У Британії та Румунії планується відкрити по 23 дільниці.
При цьому в країнах, що зазнали військових конфліктів – у Росії, в Україні та в Ізраїлі – ЦВК Молдови вирішила відкрити лише по дві виборчі дільниці.
Торік на президентських виборах та референдумі щодо євроінтеграції Молдова також відкрила тільки дві дільниці в Росії. ЦВК пропонувала відкрити п’ять дільниць, але в МЗС визнали неможливим організувати вибори на всіх. Це викликало обурення у Москви.
Росія звинуватила молдовську проєвропейську владу у тому, що вона не дає права голосу виборцям, які підтримують тісні взаємини з РФ. Молдовська діаспора у Росії зазвичай голосує за проросійських кандидатів.
У день виборів у МЗС Молдови заявляли про штучні черги, які утворились на дільницях у Москві.
Вибори в Україні будуть лише після завершення дії воєнного стану. Але Верховна Рада вже готується до майбутніх виборів.
Про це заявив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, якого цитує “Новини.Live”.
Як зазначив спікер, Рада наразі працює над підготовкою виборів, аби відповісти на майбутні виклики.
Стефанчук додав, що серед таких викликів – голосування військових, які знаходяться на передовій, та українців за кордоном, участь іноземних спостерігачів, фінансова підтримка виборів.
“Є конституційне обмеження – (заборона, – ред.) проведення в один день. Але є фінансові речі – більш фінансово завбачливо провести одні вибори, або окремо. Це купа питань, на які ми повинні дати відповідь… Ми працюємо, ми його (закон, – ред.) зараз не активізуємо, тому що будь-які такі речі підіймають хвилю в суспільстві, що вибори завтра”, – сказав він.
Держсекретар США Марко Рубіо доручив американським дипломатам у всьому світі не коментувати справедливість чи чесність виборів, проведених іншими державами.
Так, всім дипломатичним представництвам США було надіслано записку, в якій зазначається, що Департамент не робитиме пов’язаних із виборами заяв та не публікуватиме дописи у соцмережах, якщо не буде “чіткого і переконливого” зовнішньополітичного інтересу.
“Коли доречно коментувати іноземні вибори, наше повідомлення має бути коротким, зосередженим на привітанні кандидата-переможця і, коли це доречно, відзначати спільні зовнішньополітичні інтереси.
У посланнях слід уникати висловлювань щодо чесності або цілісності виборчого процесу, його легітимності або демократичних цінностей відповідної країни”, – зазначається в записці, яка була позначена як “конфіденційна”, але не засекречена.
Також там додається, що повідомлення, пов’язані з виборами, повинні надходити або від самого міністра, або від речника Департаменту. Американським дипломатам заборонено робити такі заяви без чіткого схвалення вищого керівництва.
У записці згадувалася промова Трампа від 13 травня в Ер-Ріяді, в якій він розкритикував тих, кого він назвав “західними інтервенціоністами”, які вказували країнам Близького Сходу, як керувати своїми власними справами, заявивши, що це більше не справа Вашингтона, і він прагне налагодити партнерські відносини.
“Сполучені Штати традиційно розглядають просування прав людини та демократії, а також свободи преси як одну з основних цілей зовнішньої політики, хоча критики неодноразово вказували на подвійні стандарти, які Вашингтон має щодо своїх союзників”, – пише видання.
Молдова прагне розпочати переговори по суті про вступ до Європейського Союзу до парламентських виборів у вересні, аби протидіяти російській дезінформації в країні про ЄС.
Про це в інтервʼю Reuters заявила віцепремʼєр-міністерка Молдови Крістіна Герасімов, пише „Європейська правда”.
Герасімов висловила сподівання, що держави-члени ЄС „знайдуть рішення як для Молдови, так і для України, щоб у найближчому майбутньому відкрити перший кластер”.
„Для Молдови час має вирішальне значення. 28 вересня у нас відбудуться парламентські вибори, на яких, на жаль, велику роль відіграє дезінформація, і більша частина цієї дезінформації спрямована проти ЄС”, – сказала вона.
„Ми маємо показати, що коли ми виконуємо свої зобов’язання, ЄС відповідає нам взаємністю. Це допоможе нам заглушити наративи, які хочуть довести протилежне”, – додала віцепремʼєрка Молдови.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підозри у порушеннях під час голосування на президентських виборах, які відбулися 1 червня в країні, навряд чи призведуть до скасування перемоги націоналіста Кароля Навроцького.
Про це він сказав журналістам у Брюсселі у пʼятницю, повідомляє Bloomberg.
Туск повторив заклик до перерахунку голосів на деяких виборчих дільницях, де були виявлені порушення.
„Малоймовірно, що масштаб порушень змінить результат виборів. Але ми маємо перевірити всі порушення, щоб переконатися, що вони не вплинули на остаточний результат”, – наголосив він.
Як відомо, поразка кандидата від партії влади Рафала Тшасковського на виборах президента Польщі стала ударом для коаліції Туска.
Верховий суд Польщі 1 липня визнав президентські вибори 2025 року дійсними, а отже і те, що за результатами голосування обраним лідером став Кароль Навроцький.
Про це пише RMF24.
Загалом суд отримав понад 54 000 скарг на вибори. З такої кількості лише 21 визнали обґрунтованою, однак вони не вплинули на загальний результат виборів.
«Усі обставини чітко вказують на те, що Кароль Навроцький отримав більше голосів у другому турі, ніж Рафал Тшасковський», — підсумував президент Палати надзвичайного контролю та громадських справ Верховного суду Кшиштоф Вяк.
Поки судді ухвалювали рішення щодо виборів, під Верховним судом зібралися кілька сотень протестувальників. Одна група вимагала визнати вибори дійсними, інша — поставила під сумнів роботу Палати надзвичайного контролю та зв’язків з громадськістю.
Голова Сейму Шимон Головня обіцяв, що якщо Верховний Суд не визнає президентські вибори недійсними, то він скличе Національні збори 6 серпня, щоб новообраний президент Кароль Навроцький склав присягу та вступив на посаду.
Польський Верховний суд залишив без подальшого розгляду понад 50 тисяч скарг на результати другого туру виборів президента.
Про це повідомляє РАР.
Верховний суд Польщі заявив, що виніс рішення у двох справах, що охоплюють найбільшу кількість скарг на вибори з однаковим змістом, які були об’єднані для спільного розгляду.
Перша справа стосується 49 598 скарг, поданих за зразком, розробленим депутатом партії влади „Громадянська коаліція” Романом Гєртихом. Їх усі залишили без подальшого розгляду.
„Виборці друкували цю кореспонденцію, додавали до неї свої дані разом із номером PESEL (згідно з інструкцією) і надсилали до ВС (Верховного суду. – Ред.), незважаючи на те, що ці роздруківки не містили жодних заперечень проти дійсності виборів президента”, – пояснили в суді.
Друге рішення стосується 3960 ідентичних виборчих протестів, складентих на основі зразка євродепутата від „Громадянської коаліції” Міхала Ваврикієвича. Їх теж залишили без подальшого розгляду, оскільки вони містили несумісні з законом недоліки або не відповідали Виборчому кодексу.
До Верховного суду Польщі надійшли загалом близько 60 тисяч скарг на можливі порушення на виборах президента, які можна було відправляти до 16 червня.
У суботу, 28 червня, в сербській столиці Белграді відбулися масовані протести з вимогою дострокових виборів і припинення правління президента Александара Вучича.
Як зазначається, близько 140 000 протестувальників зібралися у Белграді, що стало найбільшою акцією за останні місяці. Натовп заповнив центральну площу столиці і кілька вулиць навколо неї, вимогаючи проведення виборів. Організатори звернулися до натовпу із заявою, в якій закликали людей «взяти свободу у свої руки».
При цьому, столична влада розгорнула спецназ навколо урядових будівель, парламенту та прилеглого Піонірського парку, де сотні прихильників Вучича з усієї країни вже кілька місяців живуть у наметовому містечку.
Наприкінці сутички між правоохоронцями та групами протестувальників тривали кілька годин, а спецназ застосував сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпу.
Внаслідок сутичок поліція затримала кілька десятків протестувальників, а шестеро офіцерів зазнали поранень.
Вучич звинуватив протестувальників, які закликали до виборів, у тому, що вони є учасниками іноземної змови, яка намагається узурпувати його країну. Водночас, опоненти Вучича звинувачують його та його союзників у зв’язках з організованою злочинністю, корупції, насильстві проти конкурентів та обмеженні свободи ЗМІ.
«Вони хотіли повалити Сербію, і їм це не вдалося», – написав сербський лідер на своїй сторінці в Instagram.
Як відомо, напередодні у Сербії поліція затримала групу з шести осіб, яких звинувачують у плануванні державного перевороту. Затримання відбулися на фоні зростання політичної напруженості в країні перед запланованим на вихідні масштабним протестом опозиції в Белграді.
Якби вибори президента України відбулися найближчим часом, то переважно українці у першому турі віддали б свої голоси чинному президенту Володимиру Зеленському та послу України у Великій Британії Валерію Залужному.
Про це свідчать результати опитування проведеного центром соцдосліджень „Социс” 6-11 червня.
За умови, якби ці двоє балотувалися, 21,8% опитаних проголосували б за Зеленського, 19,6% – за Залужного. Зауважимо, що велика кількість опитаних (24,7%) не змогли визначитися із вибором. У запропонованому списку кандидатів також були колишній президент Петро Порошенко, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, мер Києва Віталій Кличко та інші.
Якщо відкинути голоси, що не визначилися, то Зеленський відповідно б набрав у першому турі 30,9%, а Залужний 27,7%.
У другому турі соціологія „Социса” показує перемогу Залужного, за якого б проголосували 41,4%. За Зеленського віддали б свої голоси 27%, ще 15,7% опитаних виступили б проти обох.
[type] => post
[excerpt] => Якби вибори президента України відбулися найближчим часом, то переважно українці у першому турі віддали б свої голоси чинному президенту Володимиру Зеленському та послу України у Великій Британії Валерію Залужному.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1750959540
[modified] => 1750944003
)
[title] => Якби були вибори, то в першому турі Залужний із Зеленським – нога в ногу, але у другому є фаворит
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=155051&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 155046
[uk] => 155051
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 155049
[image] => Array
(
[id] => 155049
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[original_lng] => 11284
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 150
[height] => 84
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/zaluzsnij.avif
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 820
[_thumbnail_id] => 155049
[_edit_lock] => 1750935283:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 208385134000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 224
[1] => 3713
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вибори
[1] => опитування
)
)
[9] => Array
(
[id] => 153494
[content] =>
Лідер консервативної Народної партії (PP), яка є найбільшою опозиційною силою в Іспанії, зажадав проведення дострокових парламентських виборів під гаслом «Мафія чи демократія» на масовій демонстрації, оголошеній на неділю в Мадриді.
«Іспанія потребує революції, революції чесності та свободи, і ми будемо її очолювати від вулиць до виборчих урн», — заявив Альберто Нуньєс Фейхоо перед 100 тисячами людей, за його підрахунками, які зібралися на площі Пласа-де-Еспанья в центрі міста.
Як він сказав, люди вийшли на вулиці заради чесності, гідності демократії та захисту Іспанії.
«Демократія належить усім нам, тому відповідальність за її захист також лежить на всіх нас», – додав він.
За словами глави партії, іспанський уряд забруднив політику, інститути, поділ влади, свободу слова та співіснування. «Як Іспанія може мовчати про цей занепад?» – зазначив він.
«Припиніть ховатися, брехати, тікати! Іспанія вже знає, хто ви і що ви зробили. Підкоріться демократії! Оголосіть вибори! Якщо ви дійсно такий демократ, як стверджуєте», – сказав він, звертаючись до прем’єр-міністра Педро Санчеса.
На мітингу були присутні два колишні голови і прем’єр-міністри PP, Хосе Марія Аснар і Маріано Рахой, а також кілька голів автономних обласних урядів, очолюваних Народною партією, які приїхали до столиці, куди симпатиків партії доправили організованими автобусами з інших частин країни.
Площа, на якій відбувалася акція протесту, була повністю заповнена натовпом, який тримав національні прапори та транспаранти з критикою уряду і неодноразово скандував вимоги про відставку Педро Санчеса, пише MTI.
Причиною протесту стало те, що навколо найбільшої правлячої партії, Іспанської соціалістичної робітничої партії (PSOE), останнім часом вибухнуло кілька скандалів через судові справи, порушені за підозрою в корупції, що стосуються найближчого оточення прем’єр-міністра, його дружини, брата та колишнього міністра транспорту.