У Верховній Раді реєструють новий законопроєкт про повернення незалежності НАБУ і САП. Цю ініціативу підписали 48 народних обранців.
Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань свободи слова та нардепа від партії „Голос” – Ярослава Юрчишина.
Ярослав Юрчишин розповів, що 48 народних депутатів з різних фракцій зареєстрували у Раді законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ та САП. За словами народного обранця, за документ можуть проголосувати вже 25 липня.
Реєструємо. Завтра можна голосувати. Турборежим та турборежим,
– зазначив Юрчишин.
Цей крок став відповіддю на ухвалений 22 липня закон №12414, що передбачає передачу повноважень над антикорупційними органами генпрокурору. Закон, підписаний президентом Зеленським, викликав масові протести в Києві та інших містах.
До слова, раніше Володимир Зеленський зазначав, що запропонує Верховній Раді новий законопроєкт для посилення антикорупційних органів. За словами президента, у діяльності органів не буде жодного російського впливу чи втручання, а всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть збережені.
Верховна Рада терміново збереться наступного тижня, щоб розглянути законопроєкт про незалежність НАБУ і САП.
Про це повідомили нардеп Ярослав Железняк в Telegram, нардеп Олексій Гончаренко в Telegram таза інформацією з джерел.
За словами Железняка, наступного тижня Раду зберуть, щоб скасувати резонансні норми про урізання повноважень НАБУ і САП.
Він розповів про плани зареєструвати законопроєкт, щоб скасувати скандальні норми. Для цього зібрано вже 45 підписів.
Зі свого боку Гончаренко підтвердив, що Рада збереться наступного тижня. Планується, що парламентарії розглядатимуть законопроект президента України Володимира Зеленського про незалежність НАБУ і САП.
За інформацією джерел РБК-Україна в парламенті, поки визначеності з датою розгляду цього проекту немає.
Верховна Рада може на законодавчому рівні заборонити Telegram, якщо цей крок покращить інформаційну безпеку в країні.
Про це заявив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, якого цитує „Новини.Live”.
„Значить є така можливість. Значить треба вести перемовини, якщо потрібні будуть державницькі рішення – український парламент ухвалить їх. Але ще раз кажу: не для піару, не для того, щоб хтось отримував лайки, а для того, щоб Україна здобула більше інформаційної безпеки”, – зазначив Стефанчук.
Він також підкреслив, що перший віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров активно працює з командою, тому частину російського контенту в соцмережі переглядати вже неможливо навіть із VPN.
Верховна Рада у четвер, 17 липня, у рамках затвердження нового уряду на чолі з Юлією Свириденко перепризначила на посаді міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Про результати голосування повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Як відомо, за призначення нового уряду голосували пакетом, проте посади міністрів закордонних справ та оборони розглядалися окремо, оскільки їх до парламенту подає президент.
Відтак за перепризначення Сибіги головою зовнішньополітичного відомства проголосували 271.
Сьогодні, 15 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №0329 про ратифікацію рішення щодо зупинення дії для України Конвенції про заборону застосування, накопичення, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Конвенція 1997 року).
За документ проголосували 299 народних депутатів, ще 305 парламентарів підтримали термінове підписання закону.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, ухвалений закон створює правові підстави для тимчасового звільнення України від зобов’язань за Конвенцією, зокрема:
не застосовувати протипіхотні міни;
не розробляти, не виробляти, не набувати, не зберігати та не передавати їх;
не допомагати та не заохочувати третіх осіб до дій, що порушують Конвенцію;
знищити наявні запаси відповідно до умов Конвенції.
У пояснювальній записці зазначено, що тимчасове зупинення дії Конвенції дозволить отримувати та використовувати військово-технічну допомогу від держав, які не є її учасниками, з метою посилення обороноздатності України перед обличчям збройної агресії Росії.
Рішення діятиме на період збройної агресії рф проти України та відповідає національним інтересам у сфері оборони й безпеки.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про умови визнання померлими людей, які зникли безвісти на війні.
Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроекту № 12451.
Документом пропонується внести зміни до частини 2 статті 46 Цивільного кодексу України, щоб встановити єдиний і чіткий порядок відліку строків для оголошення особи померлою, якщо вона пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом.
Пропонується встановити, що така особа може бути оголошена померлою:
за загальним правилом – після закінчення двох років з моменту закінчення воєнних дій;
за рішенням суду – раніше, але не раніше ніж через шість місяців після настання обставин, які загрожували життю особи або дають підстави припускати її загибель.
Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення Спеціалізованого окружного та апеляційного адмінсудів.
Про це повідомляється на сайті парламенту.
„Проєкт Закону розроблено на виконання вимог Конституції України, Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду” для започаткування діяльності згаданих судів”, – йдеться в пояснювальній записці.
29 квітня 2025 року Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок щодо проєкту Закону України „Про утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду”, зазначивши, що законопроєкт підтримано, „усвідомлюючи важливість утвердження верховенства права в Україні, дотримання принципу доступу громадян до правосуддя, євроінтеграційних процесів України”.
Верховна Рада у четвер проголосувала за ратифікацію так званої „угоди про надра” зі США та створення українсько-американського інвестиційного фонду відбудови.
Про це повідомив у Telegram народний депутат Ярослав Железняк, пише „Європейська правда”.
За його даними, свої голоси за це віддали 338 депутатів, а проголосували всі фракції та групи.
Віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер заявила, що американсько-український інвестиційний фонд відбудови запрацює протягом тижнів у разі ратифікації Верховною Радою у четвер відповідної міжурядової угоди.
Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 6 травня рекомендував парламенту ратифікувати угоду.
Україна та США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Раніше „ЄвроПравда” розкрила основні деталі угоди, в якій йдеться про 57 мінералів і про військову допомогу США.
Зазначимо, наразі не сформовані, не підписані і не опубліковані „технічні” угоди, без яких неможливо зробити висновки про доцільність ратифікації та довгострокові наслідки угоди для України.
В Україні ймовірно продовжать воєнний стан та мобілізацію після 8 травня. Це рішення буде прийняте на тлі триваючої агресії з боку росії.
Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, повідомляє Reuters.
Стефанчук висловив впевненість, що воєнний стан продовжать до його закінчення 9 травня.
„Рада продовжить воєнний стан і мобілізацію після 8 травня, оскільки війна ще не закінчена, – спікер ВР Стефанчук”, – заявив він.
Спікер парламенту розповів, що налаштований підтримувати демократію, навіть якщо Сполучені Штати та росія тиснуть на Київ, щоб провести вибори на посаду президента.
Він також наголосив на практичній і юридичній неправдоподібності проведення вільних і чесних виборів у країні, яка є частково окупованою та все ще піддається постійним атакам з боку росії.
За його словами, підготовка до майбутніх виборів почалася, але знаходиться на дуже ранній стадії.
Так, під час засідання депутати вимагали розгляду законопроєкту №11387 щодо відповідальності чиновників, які не з’явилися на виклик депутатів в Раду.
Законопроєкт передбачає адміністративну відповідальність та винесення на розгляд питання про звільнення такого держслужбовця.
Розгляд законопроекту вимагали Ярослав Железняк («Голос»), Артур Герасимов («Європейська солідарність») та Максим Бужанський («Слуга народу»).
Але Стефанчук відмовився виносити через голосування законопроект на цьому засіданні та запропонував, щоб монобільшість вирішила це питання на погоджувальній раді керівників фракцій та груп.
Група народних депутатів заблокувала трибуну. Засідання Ради було закрито достроково, повідомив нардеп Олексій Гончаренко.