Кабмін України призначив тимчасову голову Міністерства культури – Тетяну Бережну.
Про це свідчить допис премʼєр-міністра України Юлії Свириденко в Telegram.
„Уряд призначив Тетяну Бережну тимчасово виконувачкою обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій”, – заявила вона.
За її словами, в умовах трансформації для міністерства критично важливо зберегти керованість, фінансову стійкість та живий діалог із культурною спільнотою.
„Саме тому обов’язки тимчасової очільниці доручено досвідченій управлінці з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами”, – зазначила Свириденко.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Було призначено нових послів України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент написав в Telegram.
„Після доповідей військових і міністра внутрішніх справ України сьогодні вранці провів нараду з міністром закордонних справ України та командою Офісу. Фіналізували довгий процес добору кандидатів на призначення послами України. Призначив 16 послів”, – повідомив Зеленський
За його словами, для кожного дипломата було визначено персональні завдання та критерії оцінки результативності.
„Сьогодні ж у форматі наради з послами визначимо ключові пріоритети української дипломатії на наступні шість місяців”, – сказав він.
Кабінет міністрів України вранці 21 липня провів засідання, на якому офіційно змінив структуру уряду, а також звільнив заступників міністра юстиції та переставив місцями держсекретаря Кабміну та його заступника.
Як повідомив вранці представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, Міністерство соціальної політики України перейменували на Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України та приєднали до нього Міністерство національної єдності.
Відповідно Мінсоц та нац’єдності отримало у відання напрям щодо керівництва та управління з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та передбачений на це бюджет у сумі 83 млн. 24,7 тис. гривень, а також усі інші програми ліквідованого міністерства з правом розпоряджання передбачених на них коштів.
Також сьогодні перейменовано Міністерство економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України із паралельним рішенням про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Ліквідацію міністерств будуть контролювати спеціальні комісії.
Ліквідовано і Міністерство з питань стратегічних галузей, а його функції передано до Міноборони.
Тепер саме міноборони має формувати та реалізовувати держполітику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Також Кабмін рішенням від 21 липня звільнив:
– Шейка Юрія Євгеновича з посади першого заступника Міністра енергетики України;
– Кучерявенка Миколу Петровича з посади першого заступника Міністра юстиції України;
– Терещенко Світлану Ігорівну з посади заступника Міністра юстиції України;
– Ярему Олександра Йосиповича з посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України;
– Мар’євича Костянтина Михайловича з посади першого заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
Натомість призначено:
– Мар’євича Костянтина Михайловича Державним секретарем Кабінету Міністрів України;
– Ярему Олександра Йосиповича першим заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
Верховна Рада затвердила призначення Юлiї Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. Законопроєкт підтримали 262 народнi депутати.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Законопроєкт #13494 «Про призначення Свириденко Ю.А. Прем’єр-міністром України» підтримали 262 народнi депутати. Проти проголосували 22 нардепiв, ще 26 утримались.
Железняк також опублікував розподіл голосів за партіями щодо призначення Юлії Свириденко прем’єр-міністром України.
Служба зовнішньої розвідки України – ключовий елемент у системі національної безпеки, який забезпечує здобуття стратегічно важливої інформації за межами країни.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення нового заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. Про це у понеділок, 8 липня, повідомляє сайт президента України.
Зазначається, що глава держави підписав указ №470/2025 „Про призначення Р. Марчука заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”.
„Призначити Марчука Романа Миколайовича заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”, – зазначається в документі.
Служба зовнішньої розвідки України – спеціальний державний орган, що займається збором, аналізом та оцінкою інформації з-за кордону, що необхідна для забезпечення національної безпеки України.
Служба була створена у 2004 році та стала важливим механізмом у боротьбі за захист державних інтересів на міжнародній арені.
Нагадаємо, у жовтні 2024 року президент Зеленський провів низку кадрових змін у Службі зовнішньої розвідки (СЗР).
Кабінет міністрів тимчасово поклав виконання обов’язків голови Державної податкової служби України (ДПС) на Лесю Карнаух.
Відповідне розпорядження від 18 червня 2025 року опубліковано на сайті уряду.
З 2 травня 2025 року Карнаух обіймала посаду першого заступника голови ДПС.
Карнаух народилася 26 лютого 1983 року в Яготині (Київська обл.). Згідно з інформацією на сторінці ДПС у Facebook, у 2004 році закінчила Одеську національну юридичну академію за спеціальністю „Правознавство”. Відтоді працювала на державній службі: у Державному комітеті природних ресурсів, Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій, а також в Державній екологічній інспекції Київської області та Державній службі заповідної справи.
Карнаух з липня 2018 року по травень 2023 року, зокрема, обіймала посаду заступника керівника апарату в Рахунковій палаті України. З липня 2023 року і до призначення у ДПС була заступником голови Київської обласної державної адміністрації.
Раніше Железняк повідомляв, що комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував на парламенту призначити Руслана Кравченка генпрокурором.
Вказано, що 15 представників комітету проголосували за призначення Кравченка, двоє – утримались.
Железняк розповідав, що процедура призначення у залі розпочнеться сьогодні, одразу після початку роботи Ради за порядком денним.
Нагадаємо, 31 грудня 2024 року Руслан Кравченко очолив Державну податкову службу.
Перед цим з 10 квітня 2023 по 30 грудня 2024 року він очолював Київську обласну військову адміністрацію.
У 2021 році Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області.
З 31 березня 2022 року проводив фіксацію і розслідування воєнних злочинів росіян у м. Буча.
З 2020 по 2021 рік Кравченко працював начальником управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу Генерального прокурора України.
З 2019 по 2020 рік працював на посаді заступника військового прокурора Центрального регіону України.
З 2015 по 2019 рік Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі у складі Генпрокуратури, де запам’ятався представленням державного обвинувачення у справі про державну зраду експрезидента Віктора Януковича. Суд визнав Януковича винним та засудив його до 13 років позбавлення волі.В апеляційній та касаційній інстанціях вирок був залишений у силі.
Кравченко родом із Сєвєродонецька Луганської області. Юридичну освіту здобув у Національному університеті «Юридична академія України ім. Я.Мудрого».
Генеральна Асамблея ООН обрала Бахрейн, Колумбію, Демократичну Республіку Конго, Латвію та Ліберію непостійними членами Ради Безпеки на дворічний термін, що розпочнеться в січні 2026 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
Ці країни перебуватимуть у Радбезі до кінця 2027 року, долучившись до п’яти непостійних членів, які набули членства торік – Данії, Греції, Пакистану, Панами та Сомалі (їхній мандат триватиме до кінця 2026-го).
Новообрані члени замінять Алжир, Гаяну, Республіку Корея, Сьєрра-Леоне та Словенію, чиї повноваження завершуються цьогоріч у грудні.
Усі п’ять країн були обрані в першому турі та здобули необхідні дві третини голосів.
Латвію (від Східної Європи) обрано до Ради Безпеки ООН вперше. Інші чотири держави вже були членами цього органу: Колумбія – сім разів, ДР Конго – двічі, Бахрейн і Ліберія – по одному разу.
Президент України Володимир Зеленський у соцмережі X привітав нових членів Радбезу ООН.
«У цей складний час дефіциту глобальної безпеки, коли ми докладаємо зусиль заради відновлення миру, маємо працювати разом, щоб зміцнити міжнародний мир і безпеку. Розраховуємо на тісну співпрацю заради захисту принципів Статуту ООН і міжнародного права», – написав він.
Загалом Рада Безпеки ООН складається з 15 членів: п’яти постійних – Китаю, Франції, Великої Британії, США та Радянського Союзу (місце якого зайняла Росія), а також десяти непостійних, що обираються Генасамблеєю на два роки за принципом ротації та регіонального представництва.
Непостійні місця у Раді Безпеки розподіляються між чотирма регіональними групами: Африка та Азія, Східна Європа, Латинська Америка і Карибський басейн, Західна Європа й інші держави. Цьогорічні вибори охоплювали п’ять вакантних місць: два для країн Африки, одне – Азійсько-Тихоокеанського регіону, одне – Східної Європи та одне – Латинської Америки й Карибів.
Голову Королівських військово-повітряних сил Великої Британії сера Річарда Найтонa обрали наступним начальником Штабу оборони – найвищої військової посади у країні.
Про це повідомляє BBC з посиланням на власні джерела.
Очікується, що він замінить адмірала сера Тоні Радакіна, котрий перебуває на цій посаді з листопада 2021 року.
Призначення має бути офіційно оголошене найближчими днями після завершення королівських процедур.
Водночас у Міноборони Великої Британії назвали новину надуманою.У відомстві зауважили, що процес призначення триває, і будь-яке оголошення буде зроблено у звичайному режимі.
Сер Річард очолює ВПС з червня 2023 року. До цього він був заступником начальника Штабу оборони у 2019-2022 роках.
Зміна керівництва відбувається на тлі планів уряду збільшити оборонні витрати з 2,3% до 2,5% ВВП до 2027 року і до 3% – до 2034-го.
Міністр оборони Джон Гілі в понеділок заявив у парламенті, що мільярди фунтів інвестують, аби перевести Британію в режим „готовності до війни” у відповідь на загрози з боку ядерних держав, зокрема Росії та Китаю.
Президент Володимир Зеленський призначив Тетяну Литвинко і Олену Чернову суддями Вищого антикорупційного суду. До цього вони були суддями місцевих судів.
Відповідний указ оприлюднений на сайті Офісу президента, повідомляє «Слово і діло».
«Відповідно до частини п’ятої статті 126, статті 127 та частин першої і другої статті 128 Конституції України постановляю: Призначити на посади суддів Вищого антикорупційного суду: Литвинко Тетяну Володимирівну, Чернову Олену Вікторівну», – йдеться в документі.
До цього Литвинко обіймала посаду судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, а Чернова – судді Золочівського райсуду Харківської області, яка була відряджена до Ірпінського міського суду Київської області.
Нагадаємо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила конкурс на посади 27 прокурорів, заступника керівника підрозділу та керівника підрозділу САП. До конкурсу допускаються особи, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та готові пройти перевірку на предмет доброчесності.