Кошти зокрема використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої.
Польща підписала угоду зі США про надання кредиту обсягом 4 мільярди доларів для модернізації своїх Збройних сил. Про це повідомило Міністерство національної оборони Польщі.
„4 мільярди доларів у межах програми Foreign Military Financing (іноземне військове фінансування) для Польщі. Віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про надання Сполученими Штатами гарантій на кредит у межах цієї програми”, – мовиться у повідомленні.
Кошти спрямують на модернізацію Збройних сил Польщі.
Раніше Міноборони Польщі повідомляло, що кошти також використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої – таких як закупівля 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache чи шести батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot у межах другого етапу програми Wisła.
Програма Foreign Military Financing – це програма Держдепартаменту США з надання кредитів і грантів союзникам для закупівлі американської зброї.
У середу, 23 липня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск офіційно оголосив про масштабне оновлення складу уряду. Зміни охопили ключові міністерства, а також передбачають створення нових посад для посилення виконавчої влади.
У новому складі передбачено формування двох важливих відомств – Міністерства економіки та Міністерства енергетики, що раніше були розпорошені між іншими структурами.
Серед основних кадрових призначень:
Радослав Сікорський — віцепрем’єр-міністр з питань зовнішньої політики, європейських справ і відносин з Україною
Йоланта Собєранська-Ґренда — міністр охорони здоров’я (замість Ізабели Лещини)
Вальдемар Журек — міністр юстиції (замість Адама Боднара)
Марта Ценковська — міністр культури (замість Ганни Врублевської)
Мацей Кєрвінський — міністр внутрішніх справ та адміністрації (замість Томаша Сємоняка)
Томаш Сємоняк — координатор спецслужб і боротьби з нелегальною міграцією
Мілош Мотика — міністр енергетики (нова посада)
Войцех Бальчун — міністр державних активів
Стефан Краєвський — міністр сільського господарства та розвитку села (замість Чеслава Сєкєрського)
Якоб Рутницький — міністр спорту (замість Славоміра Нітраса)
Міністр фінансів Адам Доманський зберіг свою посаду, однак тепер також відповідатиме за загальну економічну політику країни. Окрему роль в оновленому уряді відіграватиме Мацей Берек, який, разом із керівником канцелярії прем’єра Яном Грабцем, контролюватиме впровадження урядової політики та регулярну оцінку роботи міністерств.
Як повідомив Туск, перший огляд діяльності міністрів запланований через місяць, а надалі такі перевірки проводитимуться щоквартально.
Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька у листі до українського колеги Оксена Лісового висловила занепокоєння тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюються в підручниках з історії.
Текст листа опинився в розпорядженні агентства РАР, пише „Європейська правда”.
Глава польського МОН звернула увагу на зміст підручника під назвою „Історія України” для 10 класу середньої школи, виданого у 2023 році.
У наведеному в листі уривку стверджується, що причиною загострення польсько-українських відносин у період Другої світової війни „були масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою”.
„Її жертвами стали мешканці Хелмської, Підляської, Галицької та Волинської областей. Кривава польсько-українська війна, в результаті якої загинули не тільки солдати, а й цивільні особи, тривала до 1947 року”, – цитується в листі.
Новацька попросила українського міністра „вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть сучасному стану польсько-українських відносин”.
Польська міністерка також запропонувала підготувати спільний підручник з історії в межах двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення підручників з історії та географії.
Тема подій на Волині 1941-1943 років, які в українській історичній традиції називають „Волинською трагедією”, а в польській – „Волинською різаниною”, є давнім предметом міждержавних протиріч.
У Варшаві раніше навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
Водночас в останні місяці українська та польська сторона домовились про перші за кілька років ексгумації польських жертв Волинської трагедії в Україні.
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням розпочати масштабні роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на RMF24.
„Ще раз, пане посол, як новообраний президент, я хотів би офіційно звернутися до Вашої Високоповажності та президента Зеленського щодо можливості проведення повномасштабних ексгумацій на Волині. Поляки чекають на цю правду, і волинські родини досі страждають від травми, яка сталася 82 роки тому”, – сказав він.
Навроцький також зазначив, що жертви Волинської трагедії „закликають до хреста, могили та пам’яті”.
„Як майбутній президент Польщі я зобов’язаний говорити їхнім голосом. Ніхто мене від цього не звільнить. Поляки чекають на цю правду”, – додав Навроцький.
За словами новообраного президента Польщі, ексгумація необхідна для того, щоб Польща та Україна „справді примирилися”.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту до штаб-квартири Польської зброярської групи (PGZ) оголосив про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів.
Косіняк-Камиш акцентував, що безпека поляків залежить від польської промисловості, саме тому країна має досягти повного суверенітету в постачанні та виробництві, зокрема, боєприпасів.
Він підкреслив, що виробництво боєприпасів для польського уряду є абсолютним пріоритетом.
„Ми досягли ситуації, коли ми виробляємо 250 мільйонів одиниць малокаліберних боєприпасів на рік. Чверть мільярда одиниць – це вп’ятеро більше, ніж ще кілька місяців тому”, – додав міністр оборони Польщі.
Він також відмітив, що влада прагне „побудувати три заводи боєприпасів у межах Польської зброярської групи”.
Нідерланди восени відправлять свої винищувачі F-35 для патрулювання повітряного простору Польщі, й зокрема для захисту шляхів постачань військової допомоги Україні.
Про це повідомив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс в соцмережі Х, цитує „Європейська правда”.
„З вересня нідерландські винищувачі F-35 разом із Норвегією будуть патрулювати повітряний простір НАТО в Польщі. Таким чином ми триматимемо Росію на відстані та захищатимемо шляхи постачань до України”.
Таким чином нідерландські F-35 приєднаються до Норвегії, яка раніше оголосила про розгортання своїх винищувачів у Польщі.
Польща офіційно висловила протест Росії у зв’язку з масштабним нічним обстрілом Києва, під час якого постраждав у тому числі консульський відділ польського посольства.
Як повідомляє „Єрвопейська правда”, заяви про це з’явились в офіційних X МЗС Польщі та посольства у Києві.
Міністерство закордонних справ Польщі надіслало ноту до посольства РФ, у якій висловило протест у зв’язку з повітряними ударами по українському цивільному населенню, згадавши, що постраждала також будівля польської дипмісії.
„МЗС Польщі наголосило, що це суперечить міжнародному праву, зокрема Віденській конвенції 1961 року”, – зазначили у заяві.
Вранці 4 липня очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав президента США Дональда Трампа відновити постачання ППО Україні.
Глава МЗС Німеччини, який щойно повернувся з візиту до України, порадив подивитись фото з Києва тим, хто вірить, що „Путін прагне миру”.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про встановлення дня пам’яті «жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА» у роки Другої світової війни.
Відповідна інформація з’явилася на сайті польського президента.
У повідомленні зазначено, що тепер 11 липня буде «днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки».
[type] => post
[excerpt] => Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про встановлення дня пам'яті «жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА» у роки Другої світової війни.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1751536860
[modified] => 1751496073
)
[title] => Президент Польщі підписав закон про день пам'яті «жертв геноциду ОУН і УПА» на Волині
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=155636&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 155772
[uk] => 155636
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 155637
[image] => Array
(
[id] => 155637
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large.jpg
[original_lng] => 97409
[original_w] => 1140
[original_h] => 643
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large-768x433.jpg
[width] => 768
[height] => 433
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large-1024x578.jpg
[width] => 1024
[height] => 578
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 643
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 643
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/221870-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 643
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1751485277:2
[_thumbnail_id] => 155637
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 529
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 195576353001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1028278
[1] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => День пам’яті жертв Волинської трагедії
[1] => Польща
)
)
[8] => Array
(
[id] => 155631
[content] =>
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підозри у порушеннях під час голосування на президентських виборах, які відбулися 1 червня в країні, навряд чи призведуть до скасування перемоги націоналіста Кароля Навроцького.
Про це він сказав журналістам у Брюсселі у пʼятницю, повідомляє Bloomberg.
Туск повторив заклик до перерахунку голосів на деяких виборчих дільницях, де були виявлені порушення.
“Малоймовірно, що масштаб порушень змінить результат виборів. Але ми маємо перевірити всі порушення, щоб переконатися, що вони не вплинули на остаточний результат”, – наголосив він.
Як відомо, поразка кандидата від партії влади Рафала Тшасковського на виборах президента Польщі стала ударом для коаліції Туска.
Верховий суд Польщі 1 липня визнав президентські вибори 2025 року дійсними, а отже і те, що за результатами голосування обраним лідером став Кароль Навроцький.
Про це пише RMF24.
Загалом суд отримав понад 54 000 скарг на вибори. З такої кількості лише 21 визнали обґрунтованою, однак вони не вплинули на загальний результат виборів.
«Усі обставини чітко вказують на те, що Кароль Навроцький отримав більше голосів у другому турі, ніж Рафал Тшасковський», — підсумував президент Палати надзвичайного контролю та громадських справ Верховного суду Кшиштоф Вяк.
Поки судді ухвалювали рішення щодо виборів, під Верховним судом зібралися кілька сотень протестувальників. Одна група вимагала визнати вибори дійсними, інша — поставила під сумнів роботу Палати надзвичайного контролю та зв’язків з громадськістю.
Голова Сейму Шимон Головня обіцяв, що якщо Верховний Суд не визнає президентські вибори недійсними, то він скличе Національні збори 6 серпня, щоб новообраний президент Кароль Навроцький склав присягу та вступив на посаду.
