Україна вже отримала перші додаткові пускові установки систем Patriot від Німеччини. Також Берлін починає нову ініціативу щодо далекобійних дронів.
Про це сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на 30 засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
“Окрім постійного постачання систем озброєння та боєприпасів, Німеччина зараз доставляє до України дві повні системи Patriot. Перші пускові установки вже передані Україні”, – заявив він, відкриваючи засідання.
Окрім того, за словами Пісторіуса, розпочинається нова далекобійна ініціатива (deep strike) та посилення німецької підтримки у закупівлі дронів з оборонною промисловістю України.
“Німеччина започаткує нову ініціативу deep strike та посилить свою підтримку закупівлі безпілотників дальньої дії з оборонною промисловістю України. В рамках цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими підприємствами на загальну суму 300 млн євро”, – повідомив міністр.
Пісторіус уточнив, що зазначені контракти передбачають поставку кількох тисяч безпілотників дальньої дії різних типів українського виробництва. При цьому контракти “містять опції щодо збільшення кількості”.
Опозиційна партія «Зелені» різко розкритикувала уряд ФРН на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцом за відмову збільшити фінансування військової допомоги Україні.
Під час бюджетних дебатів у Бундестазі «Зелені» запропонували виділити додаткові €4,5 млрд, зокрема на системи протиповітряної оборони. Це підняло б обсяг допомоги Україні у 2025 році з €8,26 млрд до €12,76 млрд.
«Ми могли б забезпечити додаткову ППО вже з цим бюджетом. На жаль, Єнс Шпан (ХДС) та Матіас Мірш (СДПН) відхилили пропозицію – попри обіцянки, які вони давали у Києві лише тиждень тому», – заявив депутат від «Зелених» Себастіан Шефер після чергових російських ударів по цивільних об’єктах.
Урядові депутати відповіли, що ініціатива «Зелених» є «політичним жестом», адже кошти фізично неможливо витратити до кінця року через довгі терміни постачання озброєння та бюджетні обмеження.
«Це класична опозиційна вистава: звучить гарно, але не має нічого спільного з реальністю», – заявив депутат від СДПН Андреас Шварц.
Водночас у затвердженому 4 вересня проєкті бюджету, який ще має ухвалити парламент у жовтні, вже закладено близько €4,2 млрд на військову допомогу Україні у 2025 році та €50 млн на лікування поранених українських військових у Німеччині. Решта €8,26 млрд піде на гуманітарні та відновлювальні програми.
Німеччина братиме участь у наданні гарантій безпеки Україні у разі укладення мирної угоди.
Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, повідомляє DW.
“Звичайно, Німеччина зробить свій внесок у гарантії безпеки для України”, – йдеться у тексті виступу міністра, який він озвучить на щорічній зустрічі німецьких послів у Берліні.
Вадефуль не уточнив, яким саме буде внесок Німеччини у забезпечення безпеки Києва. Водночас Берлін, на відміну від низки інших європейських країн, поки що не планує розгортати війська в Україні в рамках гарантій після припинення бойових дій.
Зараз про гарантії безпеки України ведуть переговори учасники так званої “коаліції рішучих”.
Уряд Німеччини планує суттєво збільшити обсяги військової підтримки України.
Про це повідомляє ntv з посиланням на джерела в німецькому уряді за підсумками зустрічі Коаліції охочих.
За словами співрозмовників видання, Берлін має намір посилити допомогу насамперед у сфері систем озброєння та протиповітряної оборони.
Окремий акцент робиться на підтримці наступальних можливостей України. Зокрема, йдеться про допомогу у виробництві високоточної зброї, включно з крилатими ракетами далекого радіусу дії.
Крім того, уряд ФРН планує надати обладнання для формування чотирьох українських механізованих піхотних бригад. Йдеться про майже 500 одиниць техніки щороку.
Так, зазначається, що після саміту з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні в Німеччині висловили готовність відправити свої війська для забезпечення миру в Україні. Проте зараз, через майже два тижні після зустрічі, зростає розчарування, зокрема через відсутність упевненості у майбутній зустрічі президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна.
Крім того, видання наголошує, що путін прагне продовжувати війну, а не сідати за стіл переговорів. Це робить надання гарантій безпеки з боку західних солдатів віддаленою перспективою.
Водночас, навіть якщо Росія і Україна досягнуть мирної угоди, Німеччина має намір надати гарантії безпеки насамперед фінансово. Берлін покриватиме щонайменше частину грошового забезпечення українських солдатів.
[type] => post [excerpt] => У Німеччині сумніваються в необхідності розміщення своїх військ на території України, і розглядають забезпечення гарантій безпеки фінансово. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1756668720 [modified] => 1756663299 ) [title] => Німеччина більше не розглядає відправлення своїх військ в Україну: має намір надати гарантії безпеки фінансово, - Bild [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=161492&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 161534 [uk] => 161492 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 161493 [image] => Array ( [id] => 161493 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284.png [original_lng] => 965511 [original_w] => 1140 [original_h] => 633 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284-300x167.png [width] => 300 [height] => 167 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284-768x426.png [width] => 768 [height] => 426 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284-1024x569.png [width] => 1024 [height] => 569 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284.png [width] => 1140 [height] => 633 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284.png [width] => 1140 [height] => 633 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/image-284.png [width] => 1140 [height] => 633 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1756652500:8 [_thumbnail_id] => 161493 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 388 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 364912822002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 1369 [1] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => Німеччина [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 161448 [content] =>
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що у довгостроковій перспективі можливий призов жінок до Бундесверу, якщо добровільна військова служба не забезпечить потрібної чисельності.
Мерц зазначив, що Конституція ФРН наразі не дозволяє призов жінок, тому для цього доведеться внести відповідні зміни. Він додав, що призупинення призову у 2011 році було “помилкою з сьогоднішньої точки зору”.
Нещодавно уряд схвалив законопроєкт, який розширить чисельність Бундесверу на десятки тисяч солдатів. Наразі у війську служить понад 182 тисячі людей, а мета – щонайменше 260 тисяч. Представники ХДС/ХСС та експерти висловлюють сумніви, що добровільна служба забезпечить потрібну чисельність.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що зустрічі президента рф Володимира Путіна й українського лідера Володимира Зеленського, найімовірніше, не буде.
Про це він сказав у французькому Безансоні перед зустріччю з президентом Франції Емманюелем Макроном, пише DW.
Мерц заявив, що уряди ФРН і Франції обговорять війну в Україні “з урахуванням того факту, що зустріч між президентом Зеленським і президентом Путіним, вочевидь, не відбудеться – незважаючи на домовленість між Трампом і Путіним минулого тижня, коли ми були у Вашингтоні”.
Канцлер відреагував на атаку росії на Київ у ніч на 28 серпня.
“Ми повинні відповісти на таку безпрецедентну атаку. Здається очевидним, що зустрічі Путіна і президента Зеленського не буде, незважаючи на домовленість між Путіним і президентом США Трампом минулого тижня. Це явно не відбудеться”, – заявив він.
Берлін наразі не планує визнавати Палестинську державу, оскільки це підірвало б зусилля, які вона докладає до переговорів з Ізраїлем щодо дводержавного вирішення, заявив у п’ятницю речник німецького уряду.
«Нашою метою залишається дипломатичне вирішення питання про створення двох держав, навіть якщо сьогодні це здається віддаленою перспективою. (…) Визнання Палестини можна очікувати скоріше наприкінці такого процесу, а зараз таке рішення було б скоріше контрпродуктивним», – заявив речник на пресконференції.
Австралія, Велика Британія, Франція та Канада нещодавно заявили, що за певних умов визнають палестинську державу. Глава ізраїльського уряду різко розкритикував заяви Великої Британії та Австралії, а Беньямін Нетаньяху жорстко зреагував на рішення австралійського прем’єр-міністра Ентоні Альбанезе про визнання Палестини Канберрою. На думку Нетаньяху, це ознака слабкості, що негативно вплинуло на австралійсько-ізраїльські відносини. У відповідь на критику щодо повної окупації сектора Газа він заявив: «Ніколи не було питання, чи залишити там Хамас. Як сказав президент Трамп: Хамас повинен зникнути з Гази».
«Це було б так, ніби звільнили більшу частину Німеччини, але залишили в Берліні СС», – додав він.
Кір Стармер, глава британського уряду, також засудив заяву ізраїльського прем’єра про визнання палестинської держави.
«Уявімо, як би відреагувала Велика Британія, якби за один день було вбито 15 тисяч британських громадян, ще 2500 взято в заручники, а потім нападникам сказали: ой, може, нам слід віддати їм цілу державу, скажімо, поруч із Лондоном?» — поставив запитання Беньямін Нетаньяху.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін вже розгорнув бригаду Бундесверу в Литві. Тому додаткове розміщення солдатів в Україні „стало б надмірним навантаженням для Німеччини”.
Таким чином, Вадефуль пояснив, чому його країна не планує розміщувати свій військовий контингент в Україні.
Водночас міністр підкреслив, що Берлін має відігравати ключову роль у забезпеченні миру в Україні.
„Україні потрібні гарантії безпеки. США дали зрозуміти, що готові на це. Тепер треба подивитися, що можна реалізувати спільно з європейцями”, – додав він.
Німеччина розгорнула в Литві 45-ту бронетанкову бригаду Бундесверу, що є першим постійним розміщенням німецьких військ за кордоном після Другої світової війни. Це рішення стало частиною стратегії зміцнення східного флангу НАТО після російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Глава німецької дипломатії ставиться до можливих переговорів з обережним оптимізмом. Він вважає, що є шанс на серйозну розмову щодо припинення воєнних дій та подальшого мирного врегулювання.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц поїхав до Вашингтона 18 серпня разом із президентом України Володимиром Зеленським. Вадефуль зазначив, що Мерц не поїхав би, якби не розраховував на реальну можливість домовитися про перемир’я.
