Сьогодні, 21 березня, в Ужгороді відбулось пленарне засідання чотирнадцятої сесії Закарпатської обласної ради. Спочатку в сесійній залі зареєструвалось 50 із 64 депутатів, згодом до них приєдналося ще двоє.
Перед тим, як розпочати роботу, обласні обранці традиційно вшанувати пам’ять усіх жертв російсько-української війни та загиблих Героїв України, серед яких, і наші земляки…
У ході засідання голова ради Роман Сарай та очільник ОВА Віктор Микита нагородили спільною відзнакою обласної ради та обласної державної адміністрації заслужених закарпатців, серед яких і захисники країни.
Окрім того, за дорученням Апарату ВРУ голова облради вручив Подяку Верховної Ради України депутатам Солотвинської селищної ради Емериху Бенедеку та Ужгородської міської ради Олександру Волосянському.
Цього дня у Закарпатській обласній раді з’явився й новий депутат. Присягу склав Роланд Цебер, котрий замінив свого колегу Олексія Іванчо, власника рекреаційного комплексу «Косино», обраного від політичної партії «Слуга народу». Нагадаємо, останній склав депутатські повноваження на минулому засіданні облради 21 грудня 2023 року.
Обласні обранці підтримали пропозицію Андрія Шекети щодо включення нового депутата Роланда Цебера у комісію освіти. Голова обласної ради вручив йому картку для голосування та депутатський нагрудний знак.
Під час засідання депутати надали дозвіл на внесення змін до схеми планування території Закарпатської області, затвердженої в 2013 році. Мета рішення – внесення змін до містобудівної документації на регіональному рівні, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин. Дана Схема планування території слугує підґрунтям для прийняття органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади рішень для розроблення програм соціально-економічного розвитку, схем планування районів та комплексних планів просторового розвитку територіальних громад.
Депутати також прийняли рекомендаційне рішення щодо встановлення розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва. Її розмір становитиме 20 тисяч гривень. Це відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві – 3,8 – при виконанні робіт у звичайних умовах.
У ході сесії затверджено Угоду про міжрегіональне співробітництво між Закарпатською ОВА, Закарпатською облрадою та Люблінським воєводством Республіки Польща. Документом, зокрема, передбачається розвивати співробітництво в галузях інформації, культури і мистецтв, освіти, молодіжної політики та спорту, розвитку туризму та рекреації, охорони здоров’я, економіки та індустрії, місцевого управління та самоврядування, охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, промисловості, сільського господарства, транспорту і торгівлі, гуманітарної допомоги, тощо.
Окрім того, своїм рішенням депутати затвердили Положення про порядок розгляду електронних петицій, адресованих Закарпатській обласній раді. З петиціями можуть звертатися належним чином зареєстровані громадяни України, які офіційно проживають на території області, через офіційний вебсайт Закарпатської облради (zakarpat-rada.gov.ua), вебплатформу «Єдина платформа місцевої електронної демократії» (e-dem.ua) або Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія». Електронні петиції повинні стосуватися питань, які відносяться до повноважень та компетенції Закарпатської обласної ради. Петиція розглядатиметься за умови збору на її підтримку не менш ніж 1 тисячі підписів громадян протягом 30 календарних днів з дня її оприлюднення.
Під час засідання депутати одноголосно затвердили План розвитку професійно-технчної освіти Закарпатської області до 2027 року. За словами директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яни Марусинець, підготовкою кадрів в області забезпечують 15 закладів професійно-технічної освіти. Серед них – 3 вищі професійні училища, 2 центри професійно-технічної освіти, 9 професійних ліцеїв та один структурний підрозділ вищого навчального закладу. Підготовка кадрів здійснюється за кількома напрямами і видами господарської діяльності для 6-ти галузей економіки: промисловість, торгівля і громадське харчування, будівництво, сільське господарство, транспорт, житлово-комунальне господарство і невиробничі види побутового обслуговування населення. Наразі в області професійно-технічну освіту здобувають близько 6 тисяч осіб. З них понад 200 – діти-сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування. Працевлаштування становить 80%. Навчально-виховний процес забезпечують близько 900 педагогічних працівників.
Окрім того, обласні обранці затвердили Положення про умови та порядок надання платних соціальних послуг і тарифи на платні соціальні послуги на 2024 рік комунальним установам Закарпатської обласної ради «Виноградівський геріатричний пансіонат», «Мукачівський психоневрологічний інтернат №1», «Мукачівський психоневрологічний інтернат» та «Тур’я-Реметівський психоневрологічний інтернат».
У ході засідання депутати прийняли рішення про затвердження звіту про виконання обласного бюджету за 2023 рік. Водночас іншим рішенням внесли деякі зміни до обласного бюджету на поточний рік. Відтак затвердили низку обласних програм та змін до них.
Під час сесії також було затверджено статути кількох комунальних закладів Закарпатської обласної ради у новій редакції. Зокрема, йдеться про «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича», «Закарпатську обласну клінічну лікарню імені Андрія Новака», «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр».
Окремими рішеннями депутати прийняли звіт про виконання фінансового плану Комунального підприємства «Закарпатський інформаційно-аналітичний центр» Закарпатської облради за 2023 рік та внесли зміни до цього плану на наступний рік.
Підтримали обласні обранці й рішення про звільнення заступника начальника «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської облради.
Цілих два блоки питань 46 – 54 та 55 – 61 стосувалися рухомого та нерухомого майна області. Зокрема, про ліквідацію Комунального підприємства «Центральна районна аптека №14 Закарпатського обласного виробничого об’єднання «Фармація», про безоплатну передачу у державну власність цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи, про безоплатну передачу рухомого майна та нерухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст області, тощо.
Під час засідання офіційно стартувала місія «Амбасадорів Закарпаття». Йдеться про поважних людей, які, використовуючи свій авторитет і професійні компетенції, сприятимуть іміджу та престижу Закарпатської області. Також допомагатимуть розвитку інформаційної, економічної та культурної співпраці, розповсюджуватимуть ідеї інвестиційних можливостей краю на національному рівні та серед іноземних партнерів за кордоном.
Голова ради Роман Сарай урочисто вручив їм посвідчення та значки. За його словам серед них – вихідці із Закарпаття, які живуть за кордоном, та хочуть бути корисними нашому краю. «Ми переконані, що завдяки Амбасадорам Закарпатської області – матимемо насамперед активних лобістів у співпраці із закордонними партнерами», – зазначив Роман Сарай.
Наприкінці засідання депутати прийняли звернення Закарпатської обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо продовження виплати соціальної допомоги для вимушених переселенців до кінця воєнного стану.
Вичерпавши порядок денний, депутати офіційно закрили чотирнадцяту сесію Закарпатської обласної ради VІІІ скликання.
У Грузії депутати побилися під час засідання комітету парламенту з правових питань, на якому мали обговорювати проєкти так званого закону про іноагентів. Наступного дня попри протести комітет підтримав обидві версії документу.
Момент бійки між головою Єдиного Національного руху Леваном Хабеїшвілі та головою комітету, депутатом від керівної партії “Грузинська мрія” Анрі Оханашвілі потрапив на відео.
Частину опозиційних депутатів вилучили із зали засідань, частина залишила його сама на знак протесту.
Водночас протести проти ухвалення так званого закону про іноагентів відбувалися й біля парламенту. Головним гаслом акції стало “Ні – російському закону в Грузії”.
Депутати від опозиції вивісили з вікон парламенту прапори Грузії та Євросоюзу, у такий спосіб висловивши солідарність із громадянськими активістами.
Йдеться про два законопроєкти, які вніс на розгляд депутатів рух “Сила народу”: “Про прозорість іноземного впливу” та “Про реєстрацію іноземних агентів”. Обидва варіанти надійшли до юридичного комітету після того, як їх попередньо схвалили комітети з оборони та міжнародних зв’язків.
У Грузії заяву проти ухвалення цього документа підписали кілька сотень неурядових організацій та медіа.
За словами посла ЄС Павла Герчинського, документ, що пропонує ухвалити “Сила народу”, суперечить щонайменше двом із 12 рекомендацій для отримання статусу кандидата в ЄС.
Вказаний закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі.
На переконання членів Європейської платформи демократичних виборів (EPDE), у разі ухвалення закону відбудеться “стигматизація неурядових організацій як “іноземних агентів”, а це знаменує собою наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством.
Серйозну стурбованість висловили через можливе ухвалення закону в Держдепі США.
“Ми поділилися своїми застереженнями з владою Грузії. Запропонований закон ізолює та заглушить незалежні голоси громадян Грузії, які прагнуть кращого майбутнього для свого суспільства. Ми вважаємо, що цей закон створює потенційні загрози для євроатлантичної інтеграції Грузії”, – сказав речник Держдепу Нед Прайс.
Водночас він наголосив, що твердження про те, що в грузинському проєкті запозичено ідеї з американського законодавства, а конкретно – із закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), є неправдивими.
“Схоже, цей проєкт ґрунтується на аналогічному російському та угорському законодавстві”, – зауважив Прайс.
Розкритикували грузинський законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу” також у Євросоюзі.
[type] => post
[excerpt] => У Грузії депутати побилися під час засідання комітету парламенту з правових питань, на якому мали обговорювати проєкти так званого закону про іноагентів. Наступного дня попри протести комітет підтримав обидві версії документу.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1678197000
[modified] => 1678196877
)
[title] => У Грузії депутати побилися через закон про іноагентів: попри протести парламентський комітет підтримав обидві версії документа
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=72653&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72645
[uk] => 72653
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72646
[image] => Array
(
[id] => 72646
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1.jpg
[original_lng] => 304857
[original_w] => 1798
[original_h] => 965
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1-300x161.jpg
[width] => 300
[height] => 161
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1-768x412.jpg
[width] => 768
[height] => 412
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1-1024x550.jpg
[width] => 1024
[height] => 550
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1-1536x824.jpg
[width] => 1536
[height] => 824
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1.jpg
[width] => 1798
[height] => 965
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/novyny-gruziya-1.jpg
[width] => 1798
[height] => 965
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1697
[_thumbnail_id] => 72646
[_edit_lock] => 1678190663:2
[_oembed_1ef8acdf303bbb84751c233649f23849] =>
[_oembed_time_1ef8acdf303bbb84751c233649f23849] => 1678189643
[_edit_last] => 2
[_oembed_2ece207cb5155457d6cb5a5942171f73] =>
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Російський диктатор Володимир Путін може не дожити до кінця війни в Україні. У Росії вже йдуть дискусії, хто може замінити очільника Кремля.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майора Кирила Буданова в інтерв’ю The Drive.
„Навряд чи він (Путін – ред.) це переживе. І зараз у Росії точаться активні дискусії про те, хто прийде йому на зміну”, – сказав Буданов.
При цьому він відмовився називати ймовірних наступників Путіна. За словами Буданова, населення Росії підтримує дії глави Кремля стосовно війни проти України.
„Населення Російської Федерації підтримуватиме владу та її дії до самого розгрому Російської Федерації. І коли Росія програє, вони відразу почнуть говорити, що не мають до цього відношення і що їхні лідери були неправі”, – підкреслив він.
Начальник військової розвідки вважає, що зараз немає шансів для державного перевороту в Росії, проте після її поразки в Україні це станеться дуже швидко.
„Я взагалі не вірю росіянам. Я не вірю, що за ним (Путіним -ред.) стоїть якась хороша людина, але хто б не прийшов до влади, обов’язково звинуватить Путіна у всьому поганому, що було зроблено”, – додав Буданов.
Депутат Берегівської міської ради Віталій Антіпов на ініційованому ним відкритому засіданні комісії погрожував своїм колегам-угорцям. Антіпов і раніше неодноразово дозволяв собі вигукувати антиугорські заяви в залі Берегівської мерії, до того ж саме він був першим у списку розшуку угорської поліції у 2019 році. Цього разу він мав намір відкликати чотирьох своїх колег-угорців, депутатів місцевої ради.
Справу Антіпова три роки тому висвітлювали в новинах угорських телеканалів, в друкованій пресі, зокрема і в закарпатському тижневику Kárpátalja. За даними правоохоронців Угорщини, берегівчанин, який займався контрабандою сигарет, отримав угорське громадянство під фальшивим іменем Віктор Анті. Однак у розшук угорські органи його подали через те, що він найняв двох людей, аби ті поклали вінок до будинку угорського прикордонника. Напис на вінку містив загрози вбивства. Через це восени 2019 року справа Віктора Анті, якого жителі Берегова впізнали по фото в угорському паспорті, потрапила в новини телеканалів та на шпальти газет. У зв’язку з цим 4 листопада 2021 року на позачерговому засіданні Берегівської міськради заслухали депутата на ім’я Віталій Антіпов, де був присутній і кореспондент нашого видання. Депутат назвав висунуті проти нього звинувачення безпідставними, пообіцяв розібратися та дати пояснення. Тоді ж позафракційний депутат місцевої ради Ірина Шелемон повідомила, що проти депутата Антіпова було відкрито низку кримінальних проваджень і в Україні, зокрема у 2017 році за заняття незаконним гральним бізнесом.
З листопада 2019 року Антіпов і досі не дав пояснення депутатам ради ані щодо звинувачень, пов’язаних із розшуком в Угорщині, ані щодо кримінальних проваджень на батьківщині.
Натомість 16 вересня 2022 року він подав запит до постійної комісії із питань законності, регламенту, депутатської етики, оборонної роботи та надзвичайних ситуацій Берегівської міськради, у якому повідомив, що з початку війни не бачив деяких своїх колег-угорців на засіданнях ради та не зустрічав їх у місті. Він звинуватив їх у втечі за кордон із метою ухилення від військової служби, і для з’ясування цього питання ініціював засідання комісії, яке відбулося 30 вересня.
Один із членів комісії міськради розповів кореспонденту нашого видання, що там відбулося. На відкрите засідання комісії Антіпов прийшов разом із низкою своїх прихильників. Він нарікав на те, що депутати, обвинувачені в його заяві, не присутні особисто, а потім виступив із вимогою повідомити йому місцезнаходження депутата від «КМКС» Іштвана Молнара. Документи, передані зазначеним депутатом, підтвердили, що він перебував за кордоном із науковою стипендією, на яку подав заявку ще до початку війни. Після цього за дорученням Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти він виїхав до Угорщини, де за фінансування центру організовував та проводив зовнішнє незалежне тестування українських дітей-біженців, які, рятуючись від війни, виїхали в Угорщину та залишилися там.
Антіпов і його «компанія» виступили з критикою і щодо інших депутатів-угорців, вимагаючи позбавити їх мандатів. Відтак Антіпов почав погрожувати угорським депутатам, а його виборці та друзі паплюжили КМКС та угорський уряд. На відкритому засіданні комісії здійснювався аудіозапис, нашому кореспонденту надали і документи, що виправдовують депутата, котрого звинувачували в недобросовісності.
«Незрозуміло, чому Віталій Антіпов, який стверджує, що зараз безробітний, хоче звільнити моїх колег – депутатів КМКС, коли і сам не пішов служити. Наша коаліція з Демократичною партією угорців України (УМДС) має комфортну більшість у раді територіальної громади. Натомість партія Антіпова «Європейська солідарність» має лише чотирьох депутатів разом із ним. Таким чином, він постійно намагається привернути до себе увагу скандалами. Однак цього разу він знову зайшов занадто далеко, коли почав погрожувати своїм колегам – депутатам «КМКС» та «УМДС» лише тому, що вони угорці. Серед представників українських партій також є такі, хто не ходить на засідання, один із них цього року не з’явився жодного разу, але їхня відсутність Антіпова не бентежить», – повідомила голова фракції «КМКС» ПУУ (найбільшої в раді Берегівської міської територіальної громади).
Вона зазначила, що Голова Верховної ради України Руслан Стефанчук на запитання журналіста, чому тих майже десятьох народних депутатів, які виїхали за кордон на початку війни і досі не повернулися додому (серед них і представники урядових партій), не позбавлять мандатів, пояснив, що депутати мають право перебувати за кордоном протягом будь-якого часу, закони нашої країни та конституція це не регулює.
Оцінку їхній діяльності дадуть виборці під час виборів. До того ж, депутати Верховної ради отримують зарплату, а депутати органів місцевого самоврядування займаються цим на громадських засадах, вочевидь, правила щодо їхнього відкликання та звільнення такі ж, як і у випадку з парламентарями.
Мабуть, варто також згадати, що Віталій Антіпов, який намагається нагнітати напругу між угорцями та українцями у мирному Берегові, окрім того, що, ймовірно, має подвійне українсько-угорське громадянство, ще й віддав свого сина-дошкільника до берегівського садочка, котрий утримується Угорщиною, де заняття проводяться виключно угорською мовою.
Наше видання звернеться до компетентних органів Угорщини з проханням повідомити про стан розшуку Віктора Анті, оголошеного в 2019 році, а також до українських правоохоронних органів про стан кримінального провадження, відкритого проти нього на батьківщині. Про отримані відповіді ми негайно повідомимо нашим читачам.
Міжнародне право чітке. ?? може звільняти свої території, застосовуючи будь-які інструменти. Крим – ??. Тому погрози офіційних осіб Рф про «удари відплати» – це тільки фіксація наміру вчинення масових убивств і спроба лякати у традиційному стилі Рф. Завжди ігноруйте Медведєва.
Обласні депутати зібралися на позачергове засідання. До сесійної зали запросили представників духовенства для спільної молитви заради збереження миру в Україні.
[ARRIVAL]: His Excellency President @CyrilRamaphosa has arrived at Nemishaeve Railway Station in Ukraine and is received by Ukraine's Special Envoy for Africa & the Middle East Ambassador Maksym Subhk and South African Ambassador to Ukraine Mr Andre Groenewald.… pic.twitter.com/Jk8V8n2v9O
— Presidency | South Africa ?? (@PresidencyZA) June 16, 2023
«За» дострокове припинення повноважень голови обласної ради проголосувало – 35 «Проти»- 0 1 бюдетень визнали недійсним.
За включення до порядку денного проекту рішення про дострокове звільнення Олексія Петрова з посади голови облради проголосували 35 депутатів, один утримався. З порядку денного також були зняті усі проекти рішень про реорганізацію комунальних медичних закладів та про об‘єднання бібліотек, пише Віталій Глагола
Сьогодні На площі Народній в Ужгороді поблизу будівлі Закарпатської ОДА перед засіданням облради зібралися близько сотні людей на мітинг. Це медики, працівники бібліотек та учасники війни в Афганістані. Під час акції протесту до обласної ради висунули вимоги зняти з порядку денного питання приєднання 15 обласних закладів охорони здоров’я до Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака та в подальшому не планувати такі рішення без суспільного обговорення і погодження з медичною громадськістю краю.
Спікер палати депутатів (нижня палата) парламенту Румунії Людовик Орбан сьогодні оголосив про відставку (PNL).
Він заявив, що більше не може виконувати свої обов’язки, бо вже не є головою Націонал-ліберальної партії.
На пресконференції того ж дня Людовик Орбан звинуватив нинішнє керівництво партії в прийнятті рішень, які суперечать інтересам народу, і заявив, що це ще одна причина його відставки.
На з’їзді Націонал-ліберальної партії, який відбувся 25 вересня, Орбан не був переобраний на посаду голови. Згідно з підсумками голосування, він поступився прем’єр-міністру країни Флорину Кицу. Колишній спікер також повідомив, що Кицу здобув перемогу за підтримки президента країни Клауса Йоганнеса.
5 жовтня партія «Союз за порятунок Румунії», яка входила до складу колишньої правлячої коаліції, підтримала вотум недовіри, висунутий Соціал-демократичною партією проти уряду Кицу. Це призвело до відставки його уряду, що перебував при владі менше 10 місяців. Увечері 11 жовтня Йоганнес висунув Дачана Чолоша на посаду прем’єр-міністра, доручивши йому завершити формування кабінету міністрів у найкоротші терміни.
“This is my last extension” as NATO Secretary General, says @jensstoltenberg. He tells me that “to be a secretary general that keeps this big alliance together, that has been extremely meaningful.” pic.twitter.com/y6rVQVuVO9
Сьогодні, 26 березня, відбулося третє (позачергове) пленарне засідання другої сесії Ужгородської районної ради VIII скликання на якому були присутні 33 народні обранці. Загалом, порядок денний містив лише кілька питань, проте без їхнього вирішення було б неможливим закриття цієї сесії.
Проте, спочатку депутати проголосували кілька питань оренди приміщень, зокрема, «Про затвердження протоколу електронного аукціону (№UA-PS-2021-02-19-000015-1) » та «Про затвердження протоколу електронного аукціону (№UA-PS-2021-02-19-000016-1) ».
Далі депутатський корпус перейшов до головного питання цього засідання «Про Регламент роботи районної ради VIII скликання». До слова, проєкт регламенту публічно розміщений на офіційному сайті Ужгородської районної ради і депутатський корпус мав можливість з ним ознайомитися та запропонувати на розгляд сесії свої пропозиції.
Крім цього, 23 березня, це питання окремо обговорювалося на профільній постійній комісії Ужгородської райради з питань забезпечення прав людини, свободи слова, дотримання законності, депутатської діяльності та регламенту. Тож, у підсумку засідання комісія і вирішила винести запропонований проєкт регламенту роботи районної ради VІІІ скликання на розгляд сесії районної ради. Проте, ряд депутатів скориставшись повноваженнями вже у сесійній залі вирішили запропонувати зміни до цього документу.
Зокрема, у статті 14. «Лічильна комісія» у пункті 14.2 було запропоновано надати більшість місць тій політичній силі, яка набрала найменше голосів, а отже і отримала найменше депутатських місць на місцевих виборах 2020-го року. Але депутатський корпус не прийняв цю пропозицію і проголосував за рекомендований профільною комісією варіант.
На цьому питання порядку денного були вичерпані і депутати повернулися до обговорення проблем круглого столу, який пройшов у цій же сесійній залі позавчора, 24 березня, і стосувався обговорення проблемних питань щодо подальшого функціонування районних рад, здійснення ними своїх повноважень та можливість вирішення цих питань на законодавчому рівні.
У підсумку обговорення було прийнято рішення підготувати проєкт звернення до інших районних рад Закарпатської області для вироблення спільної позиції та звернення до центральних органів влади, зокрема, Верховної ради України для вирішення цього питання.
І, насамкінець, голова Ужгородської районної ради Юрій Фрінцко зачитав заяву та висловив свою позицію з приводу підтримки двох законопроєктів, які сьогодні фактично проходять завершальну стадію у стінах парламенту – № 2194 і №2495. Як зазначив голова райради: «Ці законопроєкти повертають громадам право розпоряджатися землею за межами населених пунктів». Він також закликав усі політичні сили діяти у межах закону та в інтересах місцевого самоврядування, а парламенту прийняти ці два законопроєкти, адже без них неможливо завершити процес земельної децентралізації та забезпечити справжність місцевого самоврядування.
Як інформує український телеграм-канал «Легітимний», представники правлячої партії Роксолана Підласа і Людмила Буймістер в ефірі опозиційного телеканалу «Наш» (https://youtu.be/Np_rSM79Zoc) намагалися запекло виправдати діяльність скандального «Миротворця», яка розпалює ненависть. Підласа, наприклад, порівняла «Миротворець» з анонімними каналами Telegram. У відповідь «Легітимний» нагадує депутатці, що Павло Дуров, засновник Telegram, особисто заявив, що заборонить діяльність усіх каналів, які зловживають персональними даними.
«Легітимний» також нагадує, що сайт «Миротворець» безпосередньо порушує десятки кримінальних статей в Україні, а заблокувати його легко, якби було політичне рішення. Проте провладна партія боїться це зробити.
«Легітимний» отримав офіційну відповідь, що «Миротворець» ніхто блокувати в Україні не буде і в Офісі Президента вирішили проігнорувати цей «жорсткий випад Європи» на адресу української влади. «Ми це знали відразу, але хотілося почути, як «Слуги Народу» це будуть виправдовувати. Виходить дуже смішно», – пише «Легітимний».
„За дорученням Генерального прокурора прокурорами повідомлено про підозру народному депутатові України за фактами неособистого голосування (ст. 364-2 КК України). Це перший у практиці випадок притягнення до відповідальності за так зване «кнопкодавство»”, – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, 21 лютого 2020 року народний депутат застосував персональну електронну картку іншого депутата і здійснив замість нього голосування з метою прийняття трьох поправок до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Також зазначають, що парламентарій належним чином викликався до Офісу Генпрокурора на 11 лютого 2021 року для вручення повідомлення про підозру, однак не з’явився та про причини неявки не повідомив. У цьому зв’язку письмове повідомлення про підозру для ознайомлення та вручення направлено до Апарату Верховної Ради, за місцем проживання, на електронну поштову скриньку та на інші відомі стороні обвинувачення засоби зв’язку.
„Наразі вживаються заходи для завершення слідства та скерування обвинувального акта до суду”, – заявили у відомстві.
У разі доведення вини народному депутатові загрожує покарання у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прізвище депутата генпрокурорка не назвала, однак 21 лютого 2020 на неперсональному голосуванні „зловили” позафракційного Владислава Поляка.
