Голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (КМКС) Василь Брензович у листі звернувся до міністра внутрішніх справ Угорщини Шандора Пінтера з проханням посприяти вирішенню складної ситуації в пунктах пропуску, яка торкається великої кількості закарпатських угорців та завдає їм значних незручностей.
«Чимало моїх співвітчизників відзначають, що перед Різдвяними святами прикра ситуація набула сталого характеру і змушує подорожніх, які хочуть потрапити із Закарпаття до Угорщини чи у зворотному напрямку, чекати по кілька годин. Ті, хто їде на автомобілі, змушені чекати по 6–8 годин, пішоходи – по 2–4 години, щоб перетнути кордон. Хочемо зазначити, що переважна більшість закарпатських угорців їдуть до Угорщини не заради розваги, а тому що цього вимагають родинні стосунки, навчання, стан здоров’я чи складна воєнна ситуація в Україні», – наголосив у листі Василь Брензович. Він звернувся до міністра внутрішніх справ Шандора Пінтера з проханням посприяти покращенню перетину кордону у святковий період для зміцнення єдності угорської нації та полегшення становища закарпатських угорців, які перебувають в умовах війни.
Вважаю сміливим вчинком Віктора Орбана те, що він відвідав Київ і, окрім найважливішого питання, питання миру, вчергове виступив за права закарпатських угорців, повідомив в інтерв’ю виданню Magyar Nemzet голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович.
Як відомо, прем’єр-міністр Угорщини – країни, яка вчергове головує в Раді ЄС, у вівторок прибув до Києва з неоголошеним заздалегідь візитом, для переговорів з Президентом України Володимиром Зеленським про питання війни та миру, а також врегулювання двосторонніх зв’язків.
За даними ЗМІ, під час переговорів щодо двосторонніх відносин значний акцент надавався відновленню прав угорської меншини Закарпаття.
Чого може бути вартий візит Віктора Орбана до Києва?
– Найважливіше зараз – припинити цю руйнівну війну, забезпечити припинення вогню. Що стосується прав закарпатських угорців, ми хочемо, щоби в них була можливість навчатися угорською мовою – від дитячого садка до вишу, а також вільне використання мови в усіх сферах життя. Ми хочемо користуватися правами, які були у нас до 2014 року, – повідомив голова ТУКЗ-КМКС. Він також нагадав, що для уряду Угорщини завжди було важливим гарантування прав закарпатських угорців.
Василь Брензович додав, що Угорщина першою із сусідніх країн у 1991 році визнала незалежність України та її кордони. Цього ж року було підписано договірно-правову базу між Україною та Угорщиною, яка охоплювала зокрема права закарпатських угорців. Після здобуття Україною незалежності у 1992 році були прийняті Закон про національні меншини, Закон про освіту та Закон про використання мови, які разом надали меншинам широкі права. А після 2014 року почалося обмеження цих прав, коли у прийнятих законах про освіту, мову, а згодом і в законі про національні меншини закарпатських угорців позбавили набутих прав.
Переосмислення угорсько-українського договору
– Угорський уряд виступив проти цього. Те, що Україна має врегулювати ці питання, було закладено в рамкову угоду договорів про вступ до Європейського Союзу. Це практика, яка стосується не лише України, а й інших країн, які бажають приєднатися до ЄС. Україна теж не може бути винятком, зазначив Василь Брензович. Він нагадав, що у договорах про вступ до ЄС Сербію також зобов’язали прийняти відповідні закони щодо національностей.
Василь Брензович також додав, що завдяки цьому нині в країні частково втілена культурна автономія меншин, тож закарпатські угорці теж можуть сподіватися. – Угорсько-український договір потрібно переглянути. Питання, пов’язані з меншинами, можна було б переглянути та укласти нову двосторонню угоду, яка включатиме права закарпатських угорців, – зазначив голова ТУКЗ-КМКС.
Очільник Молодіжної організації Товариства угорської культури Закарпаття Іштван Добша, у свою чергу, в інтерв’ю виданню Index повідомив, що Закарпаття, незважаючи на перипетії війни, щоденні повітряні тривоги та регулярні відімкнення електроенергії, все ще залишається острівцем миру.
На його думку, закарпатські угорці більше ресурс для України, ніж проблема чи загроза національній безпеці. За його словами, уряд Угорщини послідовний у питанні підтримки прав меншин. Він назвав гуманітарну допомогу Угорщини історично важливою.
Як ми повідомляли раніше, голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович звернувся у листі до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо скасування спецдозволів на перебування у прикордонній зоні українцям, які постійно проживають і працюють на цих територіях.
За результатами розгляду зазначеного у листі прохання компетентні органи надали наступну відповідь: «Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, до передбачені Конституцією та законами України».
Зазначається, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть встановлюватися контрольовані прикордонні райони.
«Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок озер та інших водойм, з урахування особливостей місцевості та умов, визначених Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення», – йдеться у відповіді.
Дозвіл на в’їзд у прикордонну смугу надає Державна прикордонна служба України, котра у разі необхідності може запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на цих територіях.
Нагадаємо, уряд України 7 грудня 2023 року вніс зміни до Постанови КМУ від 27 липня 1998 р. №1147 «Про прикордонний режим». Змінами передбачено, що громадяни України мають право в’їжджати у контрольований прикордонний район, перебувати, пересуватися в його межах на підставі документів, що посвідчують їхню особу. Зміни у негативному аспекті торкаються мешканців п’яти районів Закарпаття.
VV
[type] => post
[excerpt] => Голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович звернувся у листі до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо скасування спецдозволів на перебування у прикордонній зоні українцям, які постійно проживають і працюють на цих тери...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1709307600
[modified] => 1709307183
)
[title] => ТУКЗ-КМКС отримав відповідь на звернення щодо спецдозволів на перебування у прикордонні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=105426&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 105382
[uk] => 105426
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 105383
[image] => Array
(
[id] => 105383
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics.jpg
[original_lng] => 166793
[original_w] => 1600
[original_h] => 901
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics-1024x577.jpg
[width] => 1024
[height] => 577
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics-1536x865.jpg
[width] => 1536
[height] => 865
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics.jpg
[width] => 1600
[height] => 901
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/smihal-brenzovics.jpg
[width] => 1600
[height] => 901
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3050
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 105383
[_edit_lock] => 1709299988:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_efdc3ee8b9251de1215fa780c074e63c] =>
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович надіслав звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу ситуації, що склалася на Закарпатті із прикордонним рухом.
Річ у тім, що 7 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою від 27 липня 1998 року № 1147. Викладено в новій редакції пункт 7 вказаного положення, згідно з яким відтепер громадяни України в’їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
«Такі зміни значно ускладнять можливість пересування жителів Закарпаття з метою прибуття до місця проживання або роботи, адже більшість населених пунктів в межах прикордонної смуги з’єднані між собою дорогами місцевого значення» – йдеться у зверненні.
«Слід зауважити, що територія Закарпатської області суттєво відрізняється від будь якої іншої тому як межує з чотирма країнами Європейського Союзу. Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км (з Польщею 33,4 км, зі Словаччиною – 98,5 км, з Угорщиною – 130 км, з Румунією – 205,4 км).
Внаслідок внесених змін жителям п’яти районів, які працюють, проживають чи здійснюють певну діяльність в межах прикордонної смуги, необхідно звернутися до органів Державної прикордонної служби для отримання дозволу на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу» – зазначено у листі голови ГО «ТУКЗ».
«В разі звернення усіх громадян області, що потребують вказаний дозвіл, до органів Державної прикордонної служби такі не будуть опрацьовані належним чином у визначений положенням десятиденний строк внаслідок надмірного навантаження» – наголошує Василь Брензович.
«Враховуючи викладене, просимо скасувати дію пункту 7 Положення про
прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147, в частині необхідності отримання дозволу органу Державної прикордонної служби для громадян, які постійно проживають, працюють в межах прикордонної смуги» – йдеться у зверненні голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття».
Про діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), розвиток відносин між Угорщиною та Україною, перспективні можливості закарпатських угорців тепер, на початку року, – в інтерв’ю з головою організації Василем Брензовичем.
– Наскільки нинішня воєнна ситуація впливає на роботу ТУКЗ-КМКС?
– Товариство угорської культури Закарпаття було засноване понад 30 років тому, щоб представляти інтереси закарпатських угорців, сприяти збереженню та розвитку їхньої громади. Це завдання організація намагалася виконувати за будь-яких обставин. Звичайно, тепер ми в найважчій ситуації, як і всі громадяни України, оскільки війна впливає на все, зокрема й на діяльність ТУКЗ-КМКС. Утім нам вдалося зберегти організацію, вона живе і функціонує. Думаю, ТУКЗ-КМКС більш-менш виправдало очікування, які ставили перед ним наші члени та угорська громада. Через фонди, засновані Товариством, підтримка надійшла до заявників. Депутати від організації продовжили свою діяльність в органах місцевого самоврядування різних рівнів і змогли надати правову допомогу тим, хто її потребував у цей надзвичайно складний період. Ми також започаткували програму з підтримки хворих, які не в змозі самотужки фінансувати своє лікування. Крім того, ТУКЗ-КМКС брало активну участь у переговорах, що зрештою привели до внесення змін до законів про мову та освіту.
– Кримінальні провадження щодо фондів Товариства вже завершені?
– Розвитку подій немає, але ці справи ще не закриті. Нам невідомо про подальші наміри. На сьогодні жодного обвинувального акта прокуратура не пред’являла, до суду справа не передавалася. Незважаючи на це, минулого року фонди працювали, тепер також продовжують свою діяльність. Вони відіграють надзвичайно важливу роль: через Благодійний фонд «КМКС» проводяться різноманітні програми соціальної підтримки, а через Фонд «За Закарпатський угорський інститут» забезпечуються грантові програми з підтримки шкіл і дитячих садочків та функціонування Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Крім того, продовжує роботу й Фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде», який, зокрема, запускає нову програму підтримки фермерів.
– Працівників фондів наразі не переслідують? Адже раніше були такі випадки.
– Останнім часом жодних допитів, не просили також ніяких нових документів. Незважаючи на те, що згадані провадження ще тривають, на сьогодні фонди можуть працювати відносно безперешкодно.
– Чи є якісь зміни щодо кримінального провадження, відкритого у 2020 році проти вас? Як відомо, тоді вам висунули дуже серйозні звинувачення – у державній зраді та фінансуванні сепаратизму. Однак українські спецслужби так і не змогли їх довести.
– У зв’язку з цим теж нічого не відомо. Проти мене також немає обвинувального акта, але справа не закрита. У цьому питанні ситуація, яка склалася два роки тому, ніяк не змінилася.
– Як оцінюєте нинішню ситуацію в Україні, зокрема становище закарпатських угорців?
– Становище як України, так і закарпатських угорців трагічне. Другий рік триває війна, і кінця не видно. А тим часом вона несе жахливі руйнування. Населення України в 1991 році, на момент розпаду Радянського Союзу, становило 52 мільйони людей, тепер, за різними оцінками, – 25, максимум 30 мільйонів, тобто скоротилося вдвічі. Коефіцієнт народжуваності 0,5 – найнижчий у світі. Україні та Закарпаттю буде дуже важко або ж навіть неможливо вийти з цієї демографічної кризи. А про вік ми навіть не згадали. Як відомо, за кордон виїжджають і не повертаються в основному молоді люди та жінки, залишаються вдома здебільшого старші покоління, і ця тенденція триватиме. Відомо також, що країна надзвичайно заборгувала, а руйнування на сході вкрай великі. Оскільки війна забирає більшу частину грошей, звісно, немає можливості інвестувати в інфраструктуру. Через це вже є надзвичайно великі проблеми, і вони виникатимуть і в майбутньому. Нам якомога швидше потрібен мир.
Подібні процеси відбуваються і серед закарпатських угорців. Значна частина нашої громади перебуває за кордоном, насамперед в Угорщині. З віком і демографічною ситуацією в нас також проблеми. Крім того, негативний вплив має те, що ми не можемо знати, коли закінчиться війна і що принесе майбутнє.
– Як ви оцінюєте політику уряду Угорщини щодо України та Закарпаття?
– Угорщина, її уряд відстоювали й продовжують відстоювати повернення прав закарпатських угорців і беруть на себе конфлікти в цьому питанні. Ми бачимо, що це має певний результат, адже Верховна Рада (як це не парадоксально – на підтримку пропозиції, внесеної партією Порошенка) швидко й суттєво змінила обмежувальні заходи освітнього та мовного законів. Нинішня ситуація теж не ідеальна, оскільки нам не повернули багато прав, які ми мали раніше, але, безсумнівно, зміни до закону є кроком у правильному напрямку. У такі моменти думаєш, навіщо з 2017 року створювався шум у цьому питанні, якщо вже тоді все можна було вирішити краще.
– Водночас відносини між урядами України та Угорщини і надалі надзвичайно напружені…
– Напруга між двома країнами давня. Погіршення відносин почалося ще за часів президента Порошенка. Ми, закарпатські угорці, відчули, що проти Угорщини та закарпатських угорців розгорнуто небачену раніше пропагандистську кампанію, яка триває й досі. Угорщину атакували всілякими безпідставними та абсолютно абсурдними звинуваченнями, що неминуче погіршило відносини між двома країнами. Водночас Угорщина продовжує реалізовувати найбільшу у своїй історії програму гуманітарної допомоги Україні, яка стосується й Закарпаття; президентка Угорщини Каталін Новак кілька разів відвідувала Україну. Однак усе це не принесло істотного покращення. Між двома урядами існує кардинальна розбіжність у поглядах щодо війни. Угорщина визнає територіальну цілісність і засуджує російську агресію, підтримала різні санкційні заходи проти росії й перераховує кошти у фонди, з яких ЄС підтримує Україну, але не постачає зброю й постійно закликає до якнайшвидшого припинення вогню та миру. Керівництво Угорщини з самого початку вважає, що цю війну неможливо виграти на фронтах. Така позиція, очевидно, викликає напругу між двома країнами.
Друга причина полягає в тому, що Угорщина має іншу думку стосовно вступу України до ЄС. Вважає, що Україна не готова до вступу в ЄС, над цим слід замислитися. Водночас уряд Угорщини не перешкоджав початку переговорів щодо Угоди про асоціацію з ЄС, а згодом щодо вступу. Наразі відомо про спілкування між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та головою Адміністрації президента України для підготовки переговорів між Віктором Орбаном і Володимиром Зеленським. Усе це дає певну надію, адже, якщо добре підготувати зустріч, то між двома країнами можуть розпочатися позитивні процеси. На жаль, після такого тривалого розбрату нормалізувати відносини буде дуже складно.
– Що ви думаєте про політику підтримки Угорщиною угорської громади Закарпаття?
– Для нас це дуже важливо. Вважаю, що без допомоги з боку Угорщини було б надзвичайно важко утримувати установи закарпатських угорців. Ці форми підтримки з’явилися ще після 2014 року, оскільки тодішня революція в Україні та внутрішня напруга вказували на те, що попереду складний період. Через це, крім систем допомоги, поширених на закордонні угорські громади, закарпатські угорці отримали спеціальні види підтримки, які передусім стосуються вчителів, лікарів та працівників сфери культури. Завдяки цьому закарпатські угорці отримують значну допомогу, а органи місцевого самоврядування мають вигоду від податків, сплачених з наших програм, що теж є суттєвою. Ці форми підтримки триватимуть і надалі.
– Як ви вважаєте, чи є надія на те, що після закінчення війни закарпатські угорці знову стануть спільнотою, яка зростає та розвивається, а Україна – державою, сприятливою для життя?
– Заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі десь писав, що єдина зброя закарпатських угорців – це надія. У цьому є певна правда. Думаю, усі закарпатські угорці хочуть миру в Україні. Однак треба визнати, що навіть після встановлення миру нам доведеться нелегко. Наші предки пережили надзвичайно важкі часи після Першої та Другої світових воєн. Цей досвід теж свідчить, що не тільки сам воєнний період, а й наступний є непростим. Досі після кожної війни наставав мир – сподіваймося, що це станеться якомога швидше, і тоді ми зможемо почати відновлення. Протягом історії закарпатські угорці не раз доводили свою стійкість, тепер ми теж бачимо, що, незважаючи на війну, їхня громада не розпалася і вони змогли зберегти свої установи. Якщо ситуація стане більш сприятливою, можна сподіватися, що наша угорська громада залишиться на своїй батьківщині та знову розвиватиметься.
Керівники організацій закордонних угорських громад на 67-му конгресі Федерального союзу європейських національностей (FUEN), який відбувся у місті Пейч, прийняли рішення створити угорську робочу групу. Представники Демократичного союзу угорців Румунії, Угорського альянсу Словаччини, Союзу угорців Воєводини, Товариства угорської культури Закарпаття, Демократичної спілки угорців Хорватії та Спілки угорських національних громад Прекмур’я (Словенія) 8 вересня провели установчі збори.
Головою робочої групи, відповідно до пропозиції очільника Демократичного союзу угорців Румунії Гунора Келемена, обрали лідера ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича.
«Угорські організації відіграють важливу роль у Федеральному союзі європейських національностей. Останніми роками вони багато разів приймали заходи FUEN і своєю працею щодня сприяють успіху організації. Сьогодні ми здійснили ще один крок задля того, аби об’єднати сили для представлення інтересів угорців у FUEN і забезпечити можливість проведення регулярних зустрічей для обговорення наших спільних справ», – повідомив Василь Брензович.
«Ми є найбільшою корінною меншиною в Європі. За останнє десятиліття угорські громади були в авангарді європейських зусиль із захисту меншин, і разом із FUEN ми зробили ініціативу захисту меншин Minority SafePack успішною. Засновуючи угорську робочу групу, ми посилюємо представництво наших спільних інтересів у FUEN», – зазначив Гунор Келемен.
«У FUEN десятиліттями функціонують німецька, слов’янська, турецька робочі групи. Я вітаю, що угорські громади також вирішили створити власну робочу групу, оскільки це сприятиме організаційній роботі та зробить більш ефективним представлення конкретних питань», – каже голова FUEN, депутат Європейського парламенту та Демократичного союзу угорців Румунії Лорант Вінце.
Про створення угорської робочої групи на конгресі Федерального союзу європейських національностей заявив очільник Спілки угорських національних громад Прекмур’я Душан Орбан. Згідно з правилами, формування нових робочих груп офіційно затверджує правління організації на першому засіданні після конгресу.
Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року.
Тижневик Kárpátalja звернувся за коментарем щодо відтермінування до голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василя Брензовича та депутата Європарламенту Андреї Бочкор.
«Наша організація вітає цей крок: це перший крок у правильному напрямку за дуже довгий час», — зазначив Василь Брензович. На його думку, Верховна рада України прийняла таке рішення, оскільки також бачить, що позбавлення прав призводять лише до зростання напруги як усередині країни, так і на арені міжнародних відносин. «Звичайно, відтермінування — не вирішення цього питання, але воно дає час для вирішення тих суперечливих питань, які залишилися у сфері навчання рідною мовою», — констатував Василь Брензович.
На думку Андреї Бочкор, прийняття відповідного рішення пов’язане з тим, що Венеціанська комісія нещодавно представила свою оцінку закону про меншини. «У нас було важливе прохання до України та Венеціанської комісії – врахувати небезпеку закриття угорськомовних шкіл на Закарпатті», – зазначила депутат Європарламенту. Замість вирішення питання Україна вирішила виграти час. «Але завдяки виграшу часу учні, які вступили до шкіл до 2018 року, матимуть можливість завершити навчання за попередньою системою», – наголосила депутат. «Сподіваюся, що за цей час ми зможемо вирішити всі проблемні питання», – підсумувала Андрея Бочкор.
За прийняття законопроєкту в цілому проголосували 262 народні депутати. Він вносить зміни до прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту». Відповідно, особи, які належать до національних меншин України, мови котрих є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до 1 вересня 2024 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, із поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. Тож закладам цього року ще не потрібно переходити на навчання українською.
[type] => post
[excerpt] => Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1686750540
[modified] => 1686747832
)
[title] => Коментар Василя Брензовича та Андреї Бочкор щодо відтермінування закону про освіту
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81668&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 81622
[uk] => 81668
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 81624
[image] => Array
(
[id] => 81624
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg
[original_lng] => 105690
[original_w] => 800
[original_h] => 416
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-768x399.jpg
[width] => 768
[height] => 399
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg
[width] => 800
[height] => 416
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg
[width] => 800
[height] => 416
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg
[width] => 800
[height] => 416
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg
[width] => 800
[height] => 416
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2670
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 81624
[_edit_lock] => 1686737133:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_algolia_sync] => 508161951000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 45
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 9
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Думки
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Спецтема
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 120
[1] => 969
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Брензович Василь
[1] => ТУКЗ – КМКС
)
)
[7] => Array
(
[id] => 66600
[content] =>
Про діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) ми поговорили з головою організації Василем Брензовичем.
– Після обшуків 30 листопада 2020 року та звинувачень у державній зраді й фінансуванні сепаратизму як керівника фондів, заснованих ТУКЗ-КМКС, за порадою адвокатів ви покинули Закарпаття. Чи відбувся якийсь прогрес у цьому питанні з того часу?
– На жаль, ні. Слідство відтоді триває. Відбуваються допити тих, хто отримував підтримку. Обвинувачення не висунуто, справа не закрита. Водночас фонди, незважаючи на воєнні умови, працюють і продовжують реалізацію відповідних програм із підтримки. І у 2022 році багато тисяч закарпатських угорців отримало різні види допомоги. Ми вдячні й за це уряду Угорщини та угорським платникам податків. Ми щиро сподіваємось, що зможемо продовжити свою діяльність і у 2023 році.
– Завдяки сучасним технологіям та Інтернету ви маєте можливість брати участь у роботі вирішальних зібрань ТУКЗ-КМКС, керувати роботою фондів.
– Пандемія теж довела, що в багатьох випадках можлива дистанційна робота, подібні випадки траплялися і в історії, але це, безумовно, неідеальна ситуація, і я також мав та маю сумніви щодо цього. Я запропонував свою відставку на загальних зборах ТУКЗ-КМКС у 2021 році, яка не була прийнята. Цього року буде проводитися переобрання керівництва, з’їзд вирішить, хто очолюватиме організацію надалі.
Триває війна, через це наша закарпатська угорська громада перебуває в особливо важкому становищі, але не зламалася. Вчителі, лікарі, священники, органи місцевого самоврядування виконують свою роботу. Продовжують працювати посадові особи та співробітники ТУКЗ-КМКС.
– Як вплинула війна на закарпатських угорців?
– Напад Росії призвів до масштабних людських і матеріальних втрат та посилив негативні процеси, характерні і раніше для України: катастрофічне зменшення кількості населення, спад економіки, бідність, деградація інституцій, посилення нетерпимості в національній політиці. Ми не знаємо точно, скільки угорців зараз проживає на Закарпатті, як і скільки людей живе на Закарпатті, в Україні. Багато переселенців прибуло до нашого краю зі східних областей, невідомо, чи залишаться вони тут назавжди, і якщо так, то скільки їх буде. Ми також не знаємо, скільки угорців повернуться на батьківщину, коли з’явиться така можливість. Відповіді на ці питання отримаємо після війни.
– Україна прийняла новий закон про національні меншини, цього року також набудуть чинності частини закону про освіту щодо угорськомовних шкіл.
– На мою думку, зараз не час Верховній раді України займатися таким делікатним питанням, яке потребує ґрунтовного розгляду, як питання нацменшин. Товариство угорської культури Закарпаття разом із Демократичною спілкою угорців України висловило свою позицію з цього питання. Закон є дуже значним кроком назад порівняно із законом 1992 року, фіксує та затверджує позбавлення прав, що були задекларовані у минулих роках, не відповідає Конституції України та міжнародним зобов’язанням України.
Закарпатські угорці неодноразово протестували проти обмеження своїх освітніх прав. В обох випадках найкраще було б повернутися до цих питань після війни.
– Україно-угорські відносини напружені, у пресі часто відчувається угорофобія…
– На жаль, війна посилила й антиугорські настрої в Україні. За результатами проведення певних опитувань, після росіян і білорусів найбільш негативно оціненою нацією серед українців є угорці. Це й не дивно, адже, як ми неодноразово зазначали, в українських ЗМІ роками ведеться цілеспрямована антиугорська кампанія проти Угорщини та закарпатських угорців. Позитиви замовчуються, те, що можна неправильно зрозуміти, неправильно і розуміють.
Нас звинувачують у проросійськості та сепаратизмі. Новим є те, що антиугорські настрої зростають також і на Закарпатті, що раніше не було характерним.
Закарпатські угорці – лояльні громадяни України. Загальновідомо, що після того, як радянські війська зайняли Закарпаття, з області були насильно вивезені угорські чоловіки. Пам’ятники, які зараз знімають, встановлювали не закарпатські угорці.
Ми й надалі зацікавлені у покращенні українсько-угорських відносин, збереженні міжнаціонального миру та взаємної толерантності.
Цілі закарпатських угорців незмінні: ми хочемо жити мирно, громадою на рідній землі, і для цього зробимо все можливе та необхідне.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила новий закон про національні меншини, скасувавши попередній. Законопроєкт про нацменшини підтримали 324 депутати. Для його ухвалення було потрібно щонайменше 226 голосів. Прийняття закону є однією з умов для початку переговорів України про вступ до Європейського Союзу.
З приводу нещодавно ухваленого закону про нацменшини голова Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС Василь Брензович в інтерв’ю угорськомовному щотижневику «Карпатолйо» розповів: «З прийняттям цього документа закінчився процес позбавлення прав нацменшин, які проживають на території України. Це був багаторічний процес. Закони про освіту, мову та засоби масової інформації позбавили закарпатських угорців і деякі національні громади, що проживають в Україні, багатьох прав, які вони мали раніше». Нещодавно ухвалений закон підтвердив ці позбавлення прав і є значним кроком назад порівняно із законом 1992 року, який діє до сьогодні, оскільки відтепер закарпатська угорська нацменшина не може користуватися багатьма правами, які мала раніше.
«Закон усе ще досить заплутаний та декларативний за своєю природою і не дозволяє нацменшинам належним чином захищати або розширювати свої права», – зазначив голова організації. На його думку, вкрай прикро, що такі питання вирішуються в нинішній воєнний час. Їх, безумовно, слід обговорювати в більш мирний період. Відтак Василь Брензович підкреслив: «У законі є пункт про те, що міжнародні договори мають перевагу над положеннями цього документа. Сподіваюся, він буде знову винесений на порядок денний у ході прогресу євроінтеграції України».
These days in Budapest with other think tankers from #Ukraine we worked on ??-?? relations. Frank but tough discussions and more work to be done. Thanks to @HMaksak for invitation. Ukrainian experts are those who never give up working on the most difficult questions pic.twitter.com/tlL2iQfuLN
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
