До чого призведе обмін санкціями між США та Китаєм?

Як відомо, адміністрація президента США Дональда Трампа у кінці минулого тижня оголосила про намір ввести санкції проти свого союзника в Китаї – главу Гонконгу Керрі Лем. Про це повідомляє видання Bloomberg.

За наявною інформацією ЗМІ, яка була отримана від високопосадовців близьких до американського президента, ці заходи мають за ціль не тільки очільницю Гонконгу (голова адміністрації Гонконгу – авт.) – Керрі Лем, а й на інших «посадових осіб Комуністичної партії» Китаю.

Згідно з даними американського Мінфіну, санкції торкнуться ще 11 представників китайської влади. Характер цих заходів поки не уточнюється, але можна прогнозувати, що вони загострять і так не прості відносини двох держав. «У мене немає ніяких рахунків у Штатах, так що я просто посміюся (у відповідь на санкції – авт.) », – вже заявила пані Лем у відповідь на чутки про введення нових обмежувальних заходів.

А вже сьогодні стало відомо, що Китай вводить нові санкції проти США: вони торкнуться ряду американських політиків. Про це повідомляє китайське МЗС, передає відоме видання Reuters.

За даними агентства, обмежувальні заходи торкнуться впливових сенаторів-республіканців Теда Круза і Марко Рубіо, а також інших діячів політичного істеблішменту США.

Можемо констатувати, що ці санкції стали прямою відповіддю на вище згадані дії США, які 7 серпня заявили про намір покарати тих представників гонконгської та китайської влади, кого вважають причетними до придушення політичних свобод в Гонконзі.

До слова, у липні цього року Китай уже анонсував санкції проти тих же американських політиків. Тоді загрози китайської сторони прозвучали у відповідь на заходи, які були прийняті США у зв’язку з утиском національної меншини – мусульман-уйгурів з Сінцзян-Уйгурського автономного району.

Нагадуємо, що відносини Китаю і США залишаються напруженими, оскільки обидві країни вже досить довгий час ведуть торговельну війну. Крім цього, серйозні проблеми у міждержавних відносинах виникають через розбіжності на тлі пандемії COVID-19.

Крім цього є ще ряд питань, які дуже гостро сприймаються сторонами. Так, зокрема, чергове ускладнення міждержавних відносин сталося трохи більше місяця тому, – 8 липня, коли вступив у силу закон «Про національну безпеку» для Гонконгу, який у Вашингтоні назвали анексією.

Зі свого боку, Китай наполягав на тому, що ці питання відносяться виключно до внутрішніх справ країни. До речі, цей закон дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці: зокрема, запобігати протестам у місті та притягати до відповідальності їх лідерів.

А 22 липня США зажадали від Китаю протягом 72 годин закрити генконсульство у американському Х’юстоні – тоді американці звинуватили офіційний Пекін у спробі вкрасти дані про розробку вакцини проти коронавірусу. У відповідь на такий крок китайська влада зажадала закрити американське посольство у китайському місті Ченду.

Як відомо, Гонконг повернувся до складу Китаю з оренди за угодою між ним і Британією в 1997 році. Згідно спільної декларації Китаю та Британії, місту була обіцяна широка автономія на 50 років.

У всій цій історії з санкціями вже давно з’явилося відчуття, що і США, і Китай готові йти на ще більше загострення відносин, адже Китай, традиційно, дуже важко йде на компроміси з США у питаннях, які стосуються Азійсько-Тихоокеанського регіону, адже вважає їх своєю зоною інтересів. А Сполучені Штати теж «показують м’язи», адже мають свої стратегічні інтереси у регіоні і теж не готові поступатися.

НЬЮЗМЕЙКЕР