Сійярто: Я навіть уявити не можу більш корінного народу в Україні, ніж угорці

Сійярто: Я навіть уявити не можу більш корінного народу в Україні, ніж угорці

10:21 Серпень 8, 2021

Політика 4363 5 хвилин

Magyar

Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю російському виданню «Известия» розповів про угорсько-українські відносини і, зокрема, про нещодавно прийнятий закон про корінні народи в Україні, який не поширюється на угорців. А правовий статус «корінного народу» вкрай потрібний 100-тисячній громаді закарпатських угорців, які через закони про мову та про освіту побоюються втратити свою ідентичність і мову, адже такий статус надає можливість цим народам повною мірою користуватися основними свободами, передбаченими нормами міжнародного права, а також прописаними в Конституції та законах України.

За словами Петера Сійярто, поширення закону на угорців (нині перевагами законодавства користуються кримські татари, караїми та кримчаки) вирішило б суперечку між Будапештом та Києвом, яка виникла через ситуацію угорської громади.

«Я навіть не уявляю собі більш корінного народу в Україні, ніж угорці. Це, звичайно, перебільшення, але, тим не менш, ці люди проживають на цій території століттями», – сказав міністр (Крім кримських татар, караїмів та кримчаків у документі не згадується жодна інша меншина, хоча в Україні живе близько 30 тисяч гагаузів. Перепис 2001 року містив дані про 248 200 кримських татар, 1196 караїмів та 406 кримчаків).

Петер Сійярто зазначив, що є люди, які не покидали своє місто, але протягом життя були громадянами кількох держав: Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, Словаччини та України. Змінювалася приналежність території, але люди там залишалися, додав міністр.

Він підкреслив, якби угорцям в Україні надали статус корінних жителів, вони, по суті, лише повернули б собі ті права, які мали до відповідних законодавчих змін.

На завершення Петер Сійярто повідомив, що постійно проводить консультації зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, але поки що жодного прориву в цьому питанні не вдалося досягти.

Перше, що тимчасовий український уряд зробив після подій на Майдані у 2014 році, – обмежив мовні права, розширені під час правління поваленого дружнього до Росії президента Віктора Януковича. До того часу діяла норма, згідно з якою в тих місцях, де частка певної національної меншини перевищувала десять відсотків, мова, якою вони користувалися, визнавалася другою офіційною мовою. Очевидно, що це стосувалося російськомовних, але це також давало переваги і угорцям.

Водночас цей крок уряду, створеного після подій на Майдані, послужив приводом для Росії анексувати Крим і підбурити до повстання на сході України. І хоча цей захід мав на меті стримати російський вплив, як і прийняті з того часу закони щодо захисту державної мови України, він став смертельним ударом для 100 тисяч угорців на Закарпатті.

Наразі Київ здається непохитним у мовних питаннях. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у п’ятницю порадив тим, кому не подобається мовний закон, українська держава, переїхати до іншої країни.

 (Forrás)

social
Слідкуйте за нами у соцмережах
subscribe
Хочеш читати новини поки нема інтернету?

Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.

Підписатися
subscribe
Підписка
Оформіть підписку
Приєднуйтесь до нашого списку розсилки, щоб отримувати актуальні новини на свою пошту.
Ми не розсилаємо спам, ми поважаємо вашу приватність.
Новини дня
Нема повітряної тривоги